З початком 2018 року укрїнські банки повин­ні перейти на нові стандарти фінансової звітності МСФЗ 9. Це саме повинні зробити і європейські фінансової установи, у США такий перехід уже розпочато. Що це за нові стандарти звітності? Це негативно чи позитивно позначиться на самих банках та їхніх клієнтах?

Насамперед більшості з фінустанов доведеться залучати нові інвестиції акціонерів і сплачувати не лише теперішні збитки, а й ті кредитні ризики, які можуть виникнути в майбутньому.

Великій кількості банків по всьому світові доведеться збільшувати свої резерви. Фото з сайту domik.ua

Чи є резерви?

Відомо, що українські фінансові установи потребуватимуть майже 30% нового капіталу від усього їхнього числа.

Поки що Нацбанк України не називає конкретних цифр щодо капіталізації банків, проте, за словами директора департаменту фінансової стабільності регулятора Віталія Ваврищука, його відомство вже отримало від більшості банків попередні розрахунки. А про фінальні оцінки, як радить чиновник Нацбанку, можна буде говорити лише за підсумками І кварталу 2018 року.

Частково такі резерви докапіталізації було введено в банківські установи ще постановою регулятора №351 про кредитні ризики. Тому фінансовий директор ТАСкомбанку Ірина Росол упевнена, що необхідний обсяг коштів у її банку вже є саме завдяки ухваленому документу Нацбанку.

«Ми непогано зарезервовані, тому якщо ситуація в країні не зміниться, жодних нових вливань щодо залучення до практики нових стандартів не буде. У нас хороший капітал», — вважає фінансовий директор Райффайзен Банку Аваль Олег Сорока.

Менеджер з управління фінансовими ризиками компанії KPMG Дмитро Баюл зазначає, що банки в ЄС повинні збільшити резерви в середньому на 13%. Великій кількості європейських банків потрібно буде збільшити резерви на 18%, йдеться в результатах опитування 54 європейських організацій в семи країнах Європи. Найбільше резервів (23,4%) доведеться сформувати під іпотечний кредитний портфель, 19% — під кредити малого та середнього бізнесу, 18,9% — під корпоративні кредити, а на інші позики — 22,7%.

Національний банк Австралії добровільно запровадив локальну адаптацію МСФЗ 9. Виявилося, що необхідний обсяг додаткових резервів портфеля  ще більший, ніж середні величини, які були в країнах Європи, — 27,5%.

Тому не все так  просто. Директор департаменту кредитних ризиків та оцінки Ощадбанку Дмитро Олейник вважає, що новий підхід — дуже серйозне випробування для банків. «Адже ми повинні будемо розраховувати все наперед на п’ять років: який курс гривні до іноземних валют, інфляція, ВВП тощо. У Європі й Америці таке можна розрахувати, адже там стабільність національних валют, невисокі показники інфляції. А як таке зробити в Україні, де не відомо, який курс нацвалюти буде за 2—3 місяці, а інфляція просто дивує високими цифрами, які не завжди можна спрогнозувати?» — каже він.

На думку банкіра, все загрожує тим, що банки не зможуть кредитувати взагалі.

Упровадження МСФЗ 9 зробить деякі продукти і напрями бізнесу структурно менш привабливими. Наприклад, банкам буде потрібно переглянути підхід до кредитування галузей економіки, схильних до високої волатильності або чутливих до динаміки економічного циклу. Довгострокові активи стануть менш привабливими порівняно з короткостроковими. Важливого значення набуває облік кредитного рейтингу позичальника: МСФЗ 9 карає кредитування високоризикованих позичальників необхідністю формувати більші резерви. 

Позики в дефіциті

«Раніше банки могли видавати кредити без формування резервів, — зазначає  менеджер з управління фінансовими ризиками компанії KPMG Дмитро Баюл. —  Тепер же фінустанови повинні думати про це в момент видачі кредиту».

За його словами, найбільш витратні в частині формування резервів і необхідності докапіталізації споживчі кредити, іпотека та інвестиційні кредити. Найменш ризикові кредити на поповнення оборотних коштів і кредити іншим фінансовим інституціям.

Високоризиковий актив (кредит) з терміном погашення понад 10 років з появою ознак погіршення може потребувати в 15—20 разів більше резервів порівняно з аналогічними активами без ознак погіршення.

Отже, кажучи простими словами, для фізичних осіб ще важче буде отримати кредити не лише на купівлю квартири чи будинку, а й на придбання побутової техніки й автомобілів. Фахівці кажуть, що це спонукатиме до ще більшого  розвитку споживчого кредитування небанківськими фінансовими установами. Хоч видача позик на купівлю холодильника чи смартфона, як кажуть, зовсім не справа банків. В усіх цивілізованих країнах таке кредитують саме небанківські установи на кшталт кредитних спілок чи кас взаємодопомоги. Проте проводячи споживче кредитування, віт­чизняні банки в непрості часи виживали саме за рахунок надання таких позик.

Трохи простіше буде бізнесу. Проте інвестиційні кредити для нього також стануть досить примарними.

Отже, перехід на нові стандарти фінансової звітності, констатують банкіри й експерти, додасть ще більше проблем і банківській системі України, і її клієнтам. Можливо, згодом це питання вирішуватимуть позитивно і не так складно, адже, як кажуть у народі, не такий страшний чорт, як його малюють. На таку звітність у 2017 році в світі перейшло ще дуже мало банків — тобто для остаточних висновків маємо невелику вибірку.