ЗДОРОВ’Я

Трансжири й сіль, яких ми споживаємо занадто багато, призводять до серйозних недуг

Фахівці зауважують, що за всі роки незалежності в Україні не було проведено жодного національного високоінформативного дослідження, яке б з’ясувало, як саме харчується наше населення.

Тому головний позаштатний дієтолог МОЗ України Олег Швець, орієнтуючись на дані Держслужби статистики, що є джерелом інформації про витрати домогосподарств щодо того, які продукти українці купують найбільше, та рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, радить звернути увагу на дві головні проблеми харчування українців: трансжири й сіль. Адже внаслідок надмірного споживання цих речовин можуть з’явитися серцево-судинні хвороби, цукровий діабет і злоякісні утворення.

У більшості європейських країн, коли йдеться про трансжири, питання вирішується у добровільному діалозі між державою і виробниками. Підприємці йдуть назустріч як державі, так і споживачам, замінюючи трансжири на кращі для здоров’я добавки. У нас усе по-іншому: виробники не шкодують і щедро додають шкідливі добавки у продукти. 

Аналогічна ситуація і з сіллю. Встановлено, що зменшення її кількості, наприклад, у хлібі на 30%, приводить до зменшення частоти захворювання на інсульт та інфаркт приблизно на 25–30%. Проте нині навіть в українському хлібі солі вдвічі більше, ніж у європейському. На думку фахівців, ці моменти повинна відстежувати держава, і виробники тут мають стати на бік споживачів.

— Нині українці споживають велику кількість хліба — понад 300 грамів, попри слова представників Асоціації  виробників хліба, які говорять, що, мовляв, споживання хліба зменшується, — наголошує Олег Швець. — У кожних його 100 грамах міститься 1 грам солі. І це попри те, що протягом доби здоровим людям рекомендується вживати 5 грамів солі, а тим, хто хворіє на артеріальну гіпертензію (а це приблизно 15 мільйонів осіб), —  2,5 грама. Тому за рахунок хліба чимало українців отримує більше солі, ніж потрібно. Натомість корисний хліб має бути виготовлений із борошна грубого помелу або цільнозерновий. Такий буханець містить справді корисні елементи злакових культур, а саме харчові волокна. Якщо тенденція до надмірного споживання хліба зберігатиметься, це, безумовно, впливатиме на збільшення захворюваності на атеросклероз, діабет і рак.

Важка дилема — поїсти смачно чи корисно. Фото з сайту dietslimmingpills.org.uk

Ще один продукт, якого українці споживають значно більше, ніж потрібно, — цукор. Насправді він непогане джерело енергії, але у нього істотна вада: людина, поласувавши цукерками, печивом або випивши солодкий напій, не з’їсть кориснішої їжі — овочів, фруктів, злаків.

Натомість українці занадто мало споживають жирної морської риби та фруктів. І це попри те, що недостатнє надходження харчових волокон, вітамінів, мінералів, біофлавоноїдів, які містяться у фруктах, призводять до зниження опору організму гострим інфекційним захворюванням. А також до збільшення ризику захворюваності на хронічні недуги серця та судин, раку і діабету.

Не менш неприємні наслідки для здоров’я має недостатнє споживання морської риби. Адже саме вона — головне та майже єдине джерело вітаміну D та омега-3 поліненасичених жирних кислот. Слід пам’ятати, що омега-3 та вітамін D безпосередньо впливають на сотні важливих процесів в організмі — від розумової діяльності до відновлення кісток.

Фахівці наполегливо радять українцям переглянути раціон. Адже від того, що ми споживаємо, залежить те, як почуваємося.