Про подвиг Юрія Бережного та Олексія Вербицького «УК» розповідав у матеріалі від 13 листопада «Служили два чупахівці». Нині його своєрідне продовження, бо йтиметься про відкриття у шкільному музеї експозиції на честь двох героїв. Кожен стенд по-своєму неоціненний, адже розповідає про воїнів, які не ховалися за спинами інших й віддали свої життя за кожного з нас, нині сущих, і за майбутні покоління українців.

Як розповіла директор школи Світлана Макарова, учні й вчителі особливо ретельно і старанно готували матеріали про колишніх учнів. На почесному місці — світлини героїв, численні матеріали і публікації, з-поміж яких і в «Урядовому кур’єрі». А ще — державний прапор України, під яким йшли у бій герої-земляки.

Особлива вдячність директору місцевої агрофірми «Піонер» депутату Охтирської райради Олександрові Кужелю, який фінансово допоміг виготовити стенди та іншу експозицію. Загалом же Олександр Володимирович став справжнім помічником місцевих освітян і учнів, коштами підтримуючи їхні добрі починання.

Частина експозиції у шкільному музеї. Фото надані прес-службою Охтирської РДА

Так само, як і депутат Микола Жерновий — керівник сільгосппідприємства «Ташань», що розташоване на території села Оленінське — малій батьківщині Олексія Вербицького.

Селищний голова Чупахівки Галина Боровенська оголосила рішення виконкому місцевої ради про вшанування подвигу земляків — у селі Оленінське вулиця Куйбишева відтепер називатиметься ім’ям Олексія Вербицького, а центральна площа Чупахівки — Юрія Бережного.

За словами заступника голови Охтирської райдержадміністрації Валентини Устинової, в селищі докладають зусиль, аби пам’ять про земляків була гідно поцінована. Адже на яскравому прикладі мужності, незламності та героїзму земляків мають виховуватися сьогоднішні й наступні покоління юних сумчан.

...Серед тих, хто того дня прийшов у школу, був і трирічний Саша Бережний — син героя. Він ще не збагнув біди, яка спіткала його, маму, дідуся і бабусю, інших родичів. Хлопчик просто дивився на світлини, з-поміж яких і татова.

Але, ставши дорослим, він усе зрозуміє. І обов’язково запам’ятає поетичні рядки, в яких тато назавжди залишився разом з іншим бойовим побратимом Олексієм Вербицьким:

Служили два чупахівці,
Дві сонячні душі:

Навіки залишилися

В небесній черемші.

У літі, громом кованім,

Де серпень вогняний,

Два промені вкарбовані:

ВЕРБИЦЬКИЙ.

БЕРЕЖНИЙ.