Основною темою Національної ради реформ, яка відбулася 16 квітня, була медицина. На зібранні розглянули пропозиції Міністерства охорони здоров’я щодо реформування галузі. Проблема давно назріла і навіть перезріла. Її пробували розв’язувати, підступаючи з різних боків. Однак помітних результатів не досягли ні в модернізації системи охорони здоров’я, ні щодо подолання корупції, ні навіть стосовно підвищення культури обслуговування пацієнтів.

Наскільки важлива для суспільства ця сфера життєдіяльності, засвідчило те, що в роботі ради реформ взяв участь Президент України Петро Порошенко. Він  переконаний: реформування галузі охорони здоров’я для країни нині — один із головних пріоритетів.

«Важко знайти галузь, де ситуація була б настільки кричущо проблемною, настільки занедбаною та настільки корумпованою. Національна система охорони здоров’я перетворилася на національну катастрофу», — заявив він, відкриваючи засідання і додав: — Головне, чого бракує в цій сфері, — правди і відповідальності».

А ще бракує сміливості зізнатися, що безплатна медицина — це один із найбільших міфів сучасності, яким українські політики з року в рік дурять людей, констатував Президент і закликав позбутися цього міфу якнайшвидше. Адже в безплатну медицину вірять доти, доки з нею не стикаються і не виникає потреба звертатися до лікарів.

 «Правда полягає в тому, — заявив Президент, — що за медичні послуги хтось має платити. Держава сама з цим не впорається, одним бюджетом всіх не полікуєш. Треба запроваджувати ефективну систему реформованої медицини».

Тих, хто тримається не так за безплатну медицину, як за міф про неї, заспокоїв міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Він пояснив, що перехід на страхову медицину не означає відмову від безплатної, адже страхова медицина буде лише одним із джерел фінансування. Якщо їх кілька — проблем стає менше.

«Для того, щоб нам переходити на страхові схеми, які працюватимуть у країні, — уточнив міністр, — нам треба спочатку реформувати мережу. Жодна страхова компанія не зможе працювати, коли мережа настільки застаріла».

На переконання Президента, всі ці складові реформування не мають заступити стратегію змін у галузі, націлену на те, щоб у центрі уваги було не якесь абстрактне ліжко-місце, а пацієнт. Одразу треба націлюватися й на кінцевий результат реформи — збільшення середньої тривалості життя. Саме це записано у програмі «Стратегія реформ-2020». Президент переконаний: якщо так станеться — медицина працює добре; якщо ж тривалість життя зменшується — медицина працює неефективно.

Не обійшов увагою Петро Порошенко й  ціни на ліки, порівнявши їх із цінами в ювелірних магазинах. Аби внормувати ситуацію, було запропоновано зробити закупівлю ліків прозорішою, спростити реєстрацію медпрепаратів. У такий спосіб зняли левову частку бюрократично-корупційних складових, які до 40—50% необгрунтовано підвищували ціни на ліки.

Президент також підписав закон, згідно з яким державна закупівля ліків відбуватиметься за участі міжнародних організацій, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров’я, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Міжнародний досвід свідчить, що запровадження такої процедури дасть можливість зекономити лише на закупівлях ліків до 40%. А ще глава держави підтримав пропозицію свого радника Ольги Богомолець і доручив міністру охорони здоров’я Олександру Квіташвілі зробити публічними реєстри референтних цін на ліки.