Політична криза через Україну може становити серйозну загрозу для глобальної економіки — попереджає МВФ. Але лиха без добра не буває, тому Крістін Лаґард радить сприймати це як шанс.

За кілька днів до Весняної зустрічі МВФ та Світового Банку, очільниця Фонду дала інтерв'ю Євроньюз, де розказала про те, кому варто переглянути енергетичні стратегії через нинішні геополітичні проблеми та від кого залежить економічне процвітання України.

Штефан Ґробе, Євроньюз:

«Пані Лаґард, дякую, що приєдналися до нас напередодні Весняної зустрічі МВФ тут у Вашингтоні.

Спершу, дозвольте запитати Вас про глобальний контекст цьогорічного засідання: незбалансоване зростання, височенне безробіття, ризики дефляції, урізання стимулювання, і, раптом, на додачу до всього цього – політична нестабільність. І не деінде у світі, а прямо на порозі Європи. Як усе це формує порядок денний Весняного засідання?»

Крістін Лаґард:

«Це баланс позитиву і негативу. В чому я переконана, то це в тому, що ЗМІ матимуть багато приводів і багато роботи за підсумками зустрічі.

Безумовно, основне питання – Україна, з якої вже багато тижнів не зводять очей. Наша команда, що перебуває там, намагається з’ясувати стан економіки України, що з офіційними цифрами, що з резервами, хто що робить. Місія МВФ також веде переговори з владою щодо програми, яка б допомогла відновити економічну ситуацію, в багатьох сенсах наново встановити верховенство права. До того ж, це допоможе впоратися з такими проблемами, як монетарна політика, обмінний курс та ціни на енергетику, а також з цілою низкою структурних реформ, які необхідно впровадити».

Штефан Ґробе, Євроньюз:

«В Європі є нерівномірне зростання і високе безробіття, зокрема поміж молоді. Це те, на що Ви звертаєте увагу в кожній своїй промові. Що Ви можете сказати занепокоєній молоді? Чи є надія на те, що ця «пастка повільного зростання», як Ви її називаєте, не стане фатальною?»

Крістін Лаґард:

«Ця пастка повільного зростання становить загрозу у середньостроковій перспективі, якщо не ухвалити правильні рішення, і якщо не посилити міжнародну співпрацю. Якщо цього не буде, економіки не створюватимуть нові робочі місця, яких так потребує молоде покоління. Сповнені ентузіазму молоді європейці виходять на ринок праці у пошуках роботи.

Ми вважаємо, що економіка зрушила з місця, але рухається вона дуже повільно, зростання дуже слабке, і його необхідно підтримати правильним поєднанням монетарної та фіскальної політики, адже між ними не така вже й велика прірва. Плюс: структурні реформи, одна з яких – вдосконалення ринку праці».

Штефан Ґробе, Євроньюз:

«Ви щойно сказали, що економіка єврозони зростає дуже-дуже повільно. Прогноз МВФ на цей рік і на наступний – лише трохи більше відсотка. Але в реаліях міжнародної кризи, що може призвести до непередбачуваних енергетичних проблем, чи вдасться втримати навіть такі повільні темпи зростання? Іншими словами, Володимир Путін становить загрозу відновленню в Європі?»

Крістін Лаґард:

«Нестабільність, невпевненість, геополітична вразливість аж ніяк не сприяють відновленню, робота над яким триває. Але немає злого, щоб на добре не вийшло. Незважаючи на те, що нинішня ситуація є загрозливою, вона також змушує країни переглянути свої енергетичні політики і, можливо, змінити сталі правила та порядки. Україна повинна відновити свою економічну політику і верховенство права, а також вдосконалити систему управління та викорінити корупцію. Усе це – позитивні результати, якими може увінчатися нинішня нестабільна ситуація».

Штефан Ґробе, Євроньюз:

«Стосовно України. Загальна фінансова підтримка міжнародної спільноти може сягнути 27 млрд дол. за наступні два роки. Від 14 млрд дол. до 18 млрд дол. надійде саме від МВФ за умови, що Україна втілить у життя амбітну програму структурних реформ. Наскільки це реалістично, враховуючи високий рівень корупції в країні та військову загрозу з Росії, що не зникає?»

Крістін Лаґард:

«Те, як Україна впорається з усім цим залежить від рішучості народу та влади України. Без їхньої участі і рішучості нічого не вийде. Але якщо буде колективне бажання і намір викорінити корупцію, встановити ефективне управління та якісне забезпечення, а також мати справедливі ціни на енергоносії та взяти економічну долю в свої руки – усе вийде. І міжнародна спільнота підтримує ці прагнення країни».

Штефан Ґробе, Євроньюз:

«Глобальні ринки дуже мляво відреагували на анексію Криму. Міжнародним інвесторам байдужа Україна? Якщо це так, хто платить економічну ціну за агресію Росії?»

 

Крістін Лаґард:

«Знаєте, українська ситуація, як Ви її називаєте, мала і має наслідки. Приміром, національна валюта там просіла на третину – це була суттєва корекція ринку. Причиною стало рішення центробанку більше не підтримувати штучно встановлений курс, як це було раніше. Водночас, з Росії вивели дуже великий обсяг капіталу. Інвестори добре знають, коли час рухатися».

 Copyright © 2014 euronews