Чи дивилися ви у вічі війні? Чи зазирали ви прямо у вічі кривавій війні, шановні пани депутати? Ні? Чи чекали вас із фронту дружини і маленькі діти? Чи стискалося серце від нестримного болю від загибелі вашого близького друга?

Поки наші бійці зі зброєю в руках, щомиті ризикуючи життям, захищають рідну землю від російського окупанта, дехто в прохолодних кабінетах дбає… про справедливий розподіл цієї ж землі. Справжніми боями місцевого значення стали дебати на черговій сесії Бориспільської міської ради (у райцентрі, що під Києвом). Слуги народу проігнорували прохання учасників бойових дій (військовослужбовців місцевої авіаційної частини, мобілізованих, добровольців) надати їм ділянки під будівництво гаражів у діючому роками кооперативі «Авіатор-2».

Натомість бійці та голова цього кооперативу із здивуванням дізналися, що у вересні минулого року в «Авіатора-2» з’явився майже близнюк — нашвидкуруч створений «Авіатор-3». Кому була вигідна співзвучна назва та чому нова організація раптом почала претендувати на ту саму землю — можна лише здогадуватися. «Причому в новому «Авіаторі» жодних авіаторів немає», — діляться учасники бойових дій. Проте це не завадило депутатам міської ради прийняти рішення на користь нового кооперативу.

Понад те, якщо «Авіатор-2» просив ділянку під гаражі на умовах оренди, то «Авіатору-3» депутати віддали її просто у власність. Не зрозуміло одне: чому не розголошують ні прізвищ засновників нового кооперативу, ні його членів, які претендують на ділянки? Представники Бориспільського відділення Асоціації учасників АТО просили депутатів оприлюднити списки — щоб дізнатися, до яких пільгових категорій належать ці люди та на яких підставах міська рада надала їм землю. Утім, ця інформація чомусь залишається таємницею для громади міста. Тож бійці АТО, які не звикли ходити бюрократичними манівцями, були змушені звернутися по допомогу до міського голови, прокуратури, юристів, нарешті до представників засобів масової інформації.

Лише тоді бориспільців, які побували на війні й знову збираються на фронт, почули і запросили до діалогу. «Ми обов’язково вислухаємо всі сторони на засіданні комісії із земельних питань і не залишимо наших захисників без ділянок під гаражі», — пообіцяв «УК» голова міської ради Володимир Пилипчук.

Так, під час зустрічі всіх сторін депутати запропонували бійцям виділити землю в іншому місці. А також запевнили, що допоможуть з оформленням документів на проведення й підключення електроенергії (встановлення залізобетонних опор та придбання електричної підстанції). Якщо обіцянки виконають на наступній сесії, воїни, безперечно, подякують місцевій владі — тільки приймали б чесні й прозорі рішення. Водночас земля, надана «Авіатору-3», залишається поки що недоторканною.

На жаль, наша держава досі не може звільнитися від деяких «пільгових категорій», які наскрізь пронизали структури не лише місцевого, а й загальнодержавного рівня: скажімо, «брат-сват», «кум помічника народного депутата» чи «син (донька) судді (прокурора)» тощо. Хай там як, але всі тепер завзято допомагають українській армії — дехто навіть не гребує піаритися на добрій справі. А в перспективі прийдешніх виборів — і поготів.

Хоч далеко не кожен обранець нині — в часи неоголошеної — війни – готовий обміняти «золоте» посвідчення на повістку з воєнкомату та реальним ділом підтвердити свою відданість і народові, й державі.