Кабмін завдяки проведеним реформам, а також співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та урядами країн накопичив достатню фінансову подушку для протидії зовнішнім викликам, повідомив, відкриваючи розширене засідання уряду, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він зазначив, що на поточний момент на єдиному казначейському рахунку близько 30 мільярдів гривень, на валютних рахунках уряду — 35 мільярдів гривень, а золотовалютні резерви Національного банку становлять майже 12 мільярдів доларів. «Звісно, ситуація на світових ринках не може не викликати стурбованості. Це і Китай, і Казахстан, і Росія. Тому Україна має бути готова до всіх викликів, які зараз існують у фінансовій системі, — сказав Арсеній Яценюк. — Ми з початку року системно і ретельно робили все необхідне для накопичення фінансового ресурсу». За словами Прем’єра,  Україна до 9 вересня отримає кредит Світового банку обсягом 500 мільйонів доларів на програми економічних реформ.

А рішення Світового банку, на його  думку,  відкриває двері для додаткового фінансового ресурсу, який Україна отримає від уряду Японії та інших фінансових організацій. Також  до  кінця цього року наша держава розраховує додатково на валютну виручку від реалізації аграрної продукції близько чотирьох мільярдів доларів США. Адже  прогнози і цінова кон’юнктура на світових ринках аграрної продукції дуже стабільні.

Прем’єр-міністр також дав доручення міністру фінансів Наталії Яресько провести Раду фінансової стабільності. А ще допустив, що зі зниженням ціни на газ можуть зменшитися і тарифи для населення: «Якщо  цінова кон’юнктура на нафту зберігатиметься, це дасть можливість Україні купувати дешевше природний газ, який безпосередньо матиме вплив і на остаточний розрахунок тарифу на природний газ», — висловив думку Прем’єр. Він  доручив провести консультації з міжнародними партнерами з приводу того, як енергетична ситуація вплине на Україну.

Уряд заохочує платити лише за спожите. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Лакмусовий папірець змін

Справді, на такому фінансовому тлі варто ретельніше звертати увагу на внутрішню ситуацію. Адже зима не за горами, а з нею — і турбота про тепло в оселях та соціальних закладах. Тепло ж буде лише тоді, коли  вчасно  проводитимуть розрахунки за нього. А оскільки тарифи зростають, збільшується прошарок споживачів, яким без допомоги держави й місцевої влади не обійтися.

Як зазначив під час розширеного урядового засідання Прем’єр,  найкращий підхід у формуванні показників оцінювання діяльності  обласних державних адміністрацій — визначати те, що конкретно змінилося в житті кожної людини.

Рейтинг регіонів не слід використовувати з політичною метою. Ключовий параметр оцінювання — якість життя громадян на відповідних територіях. Арсеній Яценюк нагадав, що уряд ухвалив  рішення про запровадження системи оцінювання кожної області з огляду на її соціальні й економічні показники. За таким самим принципом, зазначив він, керівники обласних державних адміністрацій зможуть оцінювати їхніх підлеглих — голів райдержадміністрацій.

Глава уряду наголосив на необхідності зміни підходів до оцінювання роботи ОДА. Зокрема, на його переконання, необхідно запровадити показник доступу до дитячих садків, якості навчання в школах, стану системи охорони здоров’я. І ці показники — не кількісні, а якісні.

З-поміж них, за словами Прем’єра, мають бути: енергоефективність, стан мережі комунального транспорту, якість доріг, доступ до інформації, зокрема мережі інтернет. Обов’язково треба передбачити реальні доходи громадян: «Ключовий показник — зайнятість». Важливим глава уряду назвав питання народжуваності, «тому що це також є опосередкованим, але ключовим індикатором того, як живеться в тому чи іншому місті, в тій чи іншій області».

Прем’єр запропонував до 1 вересня обговорити це питання з керівниками ОДА, «щоб голови адміністрацій потім не вели дискусію з приводу того, правильно чи неправильно побудована формула».

Відповідну нараду він доручив провести віце-прем’єр-міністрові — міністрові регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Зубку: «Після того, як буде затверджено остаточно методику оцінки діяльності кожної області і, відповідно, кожного керівника області, ухвалюватимуть відповідні дисциплінарні рішення. Когось преміюють, когось «депреміюють», а когось, напевно, відправлять «на підвищення», якщо робота в тій чи тій  області викликатиме запитання в Кабінету Міністрів і Президента України», — наголосив  Арсеній Яценюк. А міністр соціальної політики Павло Розенко  закликав голів обласних державних адміністрацій протягом тижня скликати на місцях комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати та провести аналіз стану справ та причин зростання заборгованості.

«Якщо ви побачите, що керівник підприємства не йде на конструктивний діалог, то я нагадую, що за несвоєчасну виплату заробітної плати передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність», — сказав Павло Розенко, звернувшись також до очільників центральних органів виконавчої влади з проханням перевірити стан виплати заробітної плати на держпідприємствах.

За словами Павла Розенка, заборгованість із заробітної плати впродовж семи місяців зросла майже на 50% і на сьогодні становить 1 мільярд 960 мільйонів гривень. Зменшили заборгованість лише у Житомирській, Івано-Франківській областях та місті Києві.

«Кабінет Міністрів та місцеві органи державної влади повинні стати на захист трудових і соціальних прав працівників та зайняти жорстку і безкомпромісну позицію щодо невиплати заробітної плати на підприємствах усіх форм власності. Якщо не вийде по-іншому, треба розв’язувати цю проблему спільно з ГПУ та МВС. Особливо це стосується керівників економічно активних підприємств», — наголосив міністр.

Арсеній Яценюк нагадав, що три місяці тому дав доручення щодо обов’язкового створення в ОДА комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

«Останні дані свідчать про те, що робота цих комісій викликає питання. Необхідно підвищити ефективність їхньої  роботи щодо погашення заробітної плати та зменшення рівня заборгованості», — наголосив керівник уряду. Він нагадав, що вже створено робочу групу з розробки нової структури ОДА. «Нова структура кожної обласної державної адміністрації має відповідати тим викликам і потребам, які є в країні. Вона повинна відповідати структурі центральної влади», — наголосив Прем’єр-міністр. «Якщо ви проводите оптимізацію ОДА, то фонд оплати праці залишається той самий, який у вас є. І це дає можливість преміювати фахових працівників і наймати тих людей, які здатні справді проводити зміни і реформи в кожній із ваших областей», — переконаний  він. Арсеній Яценюк наголосив, що за результатами роботи відповідної робочої групи уряд ухвалить нову постанову про затвердження типового положення про структуру обласної державної адміністрації, «яка повинна бути безпосередньо пов’язана з тими цілями і завданнями, що нині стоять перед країною в соціальному, економічному розвитку, в енергетичних реформах, в боротьбі з корупцією, в реформах в житлово-комунальному господарстві».

Водночас Арсеній Яценюк вимагає від центральних органів виконавчої влади, міністерств і голів ОДА виконання плану заходів з підготовки об’єктів ПЕК до осінньо-зимового періоду. Прем’єр нагадав: в областях створено комісії для контролю стану розрахунків за енергоносії енергопостачальними компаніями під головуванням керівників ОДА. Глава уряду звернувся  до керівників облдержадміністрацій: «Нам необхідно покращити стан розрахунків, тому що нам необхідний додатковий фінансовий ресурс для закачування газу в сховища».

«Усе, що можна було зробити з боку уряду, ми робимо, в тому числі проводимо перемовини з нашими західними партнерами щодо отримання короткострокового фінансування для закачування  газу в сховища, але додатковий ресурс, звісно, це погашення заборгованості за енергоносії», — наголосив він.

Прем’єр нагадав, що за підсумками засідання енергетичного штабу 5 серпня  ухвалили конкретний план заходів із 12 пунктів щодо підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду: «Центральні органи виконавчої влади, міністерства і голови обласних державних адміністрацій — там все розписано детально, визначено конкретні терміни».

«Прошу виконати розпорядження уряду — в хатах має бути тепло», — наголосив Арсеній Яценюк.

Кому кредит на котел брати добре?

«Програма енергоефективності — це реальна допомога людям. Ми запустили програму, яка передбачає компенсацію з державного бюджету від 20 до 70% за отриманий кредит —  залежно від того, чи ви купуєте котел, чи утеплюєте квартиру або будинок. Особа, яка отримує субсидію, взагалі отримує 70% компенсації», — наголосив Арсеній Яценюк.

Він підкреслив, що це реальні кошти, які «…дадуть можливість людям менше платити за рахунками за житлово-комунальні послуги і зробити так, щоб в хаті було тепліше». Глава уряду наголосив, що неодноразово доручав керівникам ОДА зайнятися питанням енергоефективності: «Деякі області реально зайнялись, але цих областей тільки третина  загальної кількості».

Він також наголосив на важливості питання встановлення лічильників: «Лічильник встановлюється для того, щоб платити тільки за те, що отримав. А не щоб підприємства теплокомуненерго на тебе списували всі витрати».

Арсеній Яценюк звернувся до підлеглих держслужбовців з вимогою прискорити програму енергоефективності.

Це магічне слово «субсидія»

На сьогодні 2,5 мільйона родин уже отримують житлові субсидії за новим порядком, тоді як торік цей показник становив 400 тисяч, заявив під час розширеного урядового засідання міністр соціальної політики Павло Розенко. За його словами, розпочаті реформи в соціальній сфері дали змогу збільшити ефективність надання соціальної допомоги українцям майже вп’ятеро.

За інформацією міністра, планове завдання з кількості наданих субсидій найкраще виконують у Сумській, Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій, Черкаській областях і Києві. Серед тих, хто відстає за зазначеним критерієм, глава Мінсоцполітики назвав Херсонську, Миколаївську, Закарпатську, Чернівецьку, Одеську і деякі інші області. Під час засідання міністр звернувся до представників регіонів з проханням протягом поточного тижня опрацювати всі подані заяви на отримання субсидій.

«Та мало опрацювати ці заяви, — наголосив Павло Розенко. — Слід залучити нових отримувачів субсидій». За його словами, динаміка надходження заяв зараз дещо сповільнилася: щотижня органи соціального захисту отримують до 50 тисяч нових звернень. У зв’язку з цим посадовець рекомендував главам обласних державних адміністрацій використовувати всі засоби комунікацій з населенням, щоб заохочувати громадян звертатися по субсидію.

Павло Розенко також повідомив, що уряд ухвалив постанову, яка дає змогу залучати до оформлення субсидій тимчасово безробітних громадян коштом бюджету Державної служби зайнятості. Це рішення, сказав міністр, «…сприятиме розв’язанню двох проблем: прискорення оформлення субсидій і зайнятості населення. Це реальна можливість зняти питання швидкого надання субсидій». Але поки що загалом по країні до цієї роботи залучено лише 540 осіб за потреби 4 тисячі.

З-поміж інших проблем Павло Розенко виокремив недодержання підприємствами, що надають житлово-комунальні послуги, 5-денного терміну відповіді на запити соціальних служб. Це затримує процедуру оформлення субсидій. «Вони вимагають у людей своєчасної сплати, а самі затягують надання інформації про обсяг наданих послуг», — зауважив Павло Розенко, повідомивши, що таких підприємств майже 900. Для вжиття невідкладних заходів їхній перелік передадуть у Міненерговугілля і Національну комісію, що здійснює державне регулювання у галузях енергетики та комунальних послуг.

Також прозвучало, що з вересня інформацію про стан оформлення житлових субсидій в регіонах країни оприлюднюватимуть на офіційному сайті Мінсоцполітики.