ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА

Більшість експертів не підтримують ініціатив щодо  часткового поповнення золотовалютного запасу країни китайськими грошима

Питання розширення присутності деяких світових валют у золотовалютних резервах Національного банку України (Нацбанку) вже давно обговорюється серед українських високопосадовців та експертів. Але якщо раніше все це залишалося лише на рівні розмов і розмірковувань, то тепер про таке говорять серйозно і навіть накреслили вектор дій.

7% резервів Нацбанку  у юанях?

Так, у рамках візиту української делегації у Китай представники Нацбанку домовилися із Народним банком Піднебесної про проведення свопів у національних валютах. (Валютний своп — це комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму із різними датами валютування. Більша частина свопових угод укладається терміном на 1 рік).

Перемовини закінчилися тим, що китайські урядовці заявили, що готові проводити своп-операції на весь обсяг товарообігу між нашими країнами. Треба зазначити, що, за даними Державної служби статистики, імпорт китайських товарів в Україну в 2010 році становив 4,7 млрд доларів, експорт у Китай — 1,31 млрд доларів. А за січень-серпень 2011 року імпорт товарів із Піднебесної зріс на 42%, а експорт із України — на 62%.

Згідно з домовленостями Нацбанк начебто погодився на перехід до юаня, але лише третьої частини розрахунків. За даними одного із спеціалістів головної фінансової установи України, поки що йдеться про те, що ми будемо тримати 2,5 млрд доларів у юанях, що становитиме трохи більше 7% золотовалютних резервів Нацбанку.

Таким чином, зростаючий товарообіг між нашими країнами створює передумови для поповнення золотовалютних резервів країни ще і юанями, тим більше, враховуючи брак доларів та євро для різного роду розрахунків.

Стосовно того, що з цього приводу думають фінансисти, то першими найгострішій критиці такий крок української влади піддали фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ). Так, минулого тижня постійний представник цієї організації в Україні Макс Альєр зазначив, що юань не є вільно конвертованою валютою і саме в зв’язку з цим може виникнути питання про якість золотовалютних резервів нашої країни.

Аргументів «проти» більше

Менш категоричним, але також доволі критичним є експерт Школи політичної аналітики при НаУКМА Сергій Кисельов. «Юань останніми роками постійно зміцнюється, хоча і Китай, як ви знаєте, йде на такий крок доволі неохоче. Робить він це тому, що не має бажання послабляти експорт. Але попри це курс юаня до долара із середини дев’яностих років минулого століття по теперішній час зріс доволі суттєво. З цієї точки зору, наміри Нацбанку можна вважати правильними. Але з іншої — юань не є вільно конвертованою валютою, що породжує певні ризики, навіть залежність від Центробанку КНР», — зазначає він.

С. Кисельов також вважає, що більшість країн світу взагалі не зберігають китайську валюту, тому що треба твердо розуміти: юані ми будемо міняти на вільно конвертовану валюту, а отже, втрати на курсі можуть бути значно більшими, ніж прибутки.

Треба зазначити, що у Китаю найбільші у світі золотовалютні резерви і він також є ключовим утримувачем доларової маси. Так що Піднебесна сама «збирає» долари та євро (хоча останнім часом у зв’язку із європейською кризою частка цієї валюти постійно знижується). І, напевно, китайські економісти та урядовці чудово розуміють, що їм самим треба накопичувати вільно конвертовану валюту. А ми ж хочемо «запастися» юанем.

Доволі серйозно критикує наміри уряду України з цього приводу (який відрізняється «вільнолюбством») директор Міжнародного інституту трансформації суспільства Олег Соскін. «Дефіцит торгівлі з Китаєм у нас перевищує 1 млрд доларів. Навіщо накопичувати юані? Вони не входять у кошик валют МВФ. А для вирішення питання диверсифікації валют треба було б вводити у золотовалютні запаси ієну, фунт стерлінгів. Таке було б вигідно, як і накопичення, приміром, швейцарських франків. Однак накопичувати юань, який є сурогатною валютою держави із недорозвиненою економікою, є помилковим та безглуздим кроком», — зазначив він. Таким чином, експерт у своєму стилі навіть вважає Китай недорозвиненою країною, попри його значні економічні успіхи, які спостерігаються останнім часом.

На це О. Соскін відповідає, що китайська економіка останнім часом почала свою стагнацію і що це ще більше підтверджує його думку про те, що ми «десятою дорогою» повинні оминати юань.

Хоч би як там було, а нещодавно перший заступник голови Нацбанку Юрій Колобов заявив, що для усунення законодавчих перешкод (між Україною та Китаєм) його відомство закінчило підготовку відповідного законопроекту, який найближчим часом буде передано у Верховну Раду.

Тобто народні обранці, можливо, ще цього року ухвалять документ. Хоча гостра критика такого кроку багатьма експертами, в тому числі й зарубіжними, можливо, змусить нардепів спершу зважити всі «за» і «проти» та відмовитися від спроб збагатити золотовалютний запас ще й юанями.