Підготовка до зими Сєверодонецька — міста з населенням у 120 тисяч жителів — виходить на фінішну пряму. Контролюється подача теплоносія до кожного з 820 тутешніх будинків. Хоча ситуація в регіоні змушує враховувати не лише небезпеку обов’язкових заморозків, що наближаються, а й бойових дій, внаслідок яких виявилася замінованою Щастинська ТЕС. Ця станція на сьогодні забезпечує 92% електроенергії для усієї Луганщини. Воєнні дії поблизу теплоелектростанції загрожують майже двом мільйонам людей гуманітарною катастрофою.
Треба переглянути параметри роботи
Саме тому виконуючий обов’язки міського голови Сєверодонецька Петро Чернишин звернувся до представників Міністерства енергетики з пропозицією переглянути параметри нинішньої роботи державного підприємства «Сєверодонецька теплоелектроцентраль».
«Луганська область відключена від Єдиної енергетичної системи України. Ми отримуємо електро?енергію тільки з теплоелектростанції, яка розташовується там, де тривають бойові дії. Якщо снаряд потрапить у котел — вона зупиниться. І тоді весь край може залишитися без електроенергії, — каже Петро Чернишин. — ДП «Сєверодонецька теплоелектроцентраль» виробляє електроенергії вдвічі менше, ніж Щастинська станція. Але якщо нам дадуть необхідні обсяги газу, приблизно 100 тисяч метрів кубічних на годину, ми повністю зможемо «освітити» Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ та селища, що поблизу».
За його словами, все технологічне обладнання перевірене, протестоване й готове до роботи, в тому числі в режимі регенерації електроенергії. Залишається відкритим лише питання про додаткові квоти на природний газ.
Газом для власних потреб місто забезпечене, але за нинішніх обставин доводиться вчитися його заощаджувати.
«Коли нам повідомили, що споживання газу треба зменшити приблизно на третину, ми розв’язали проблему таким чином: оскільки у нас немає можливості та часу побудувати якісь котельні на альтернативному паливі, доведеться цього року обійтися без гарячої води. І за рахунок цього ми вийшли на необхідну економію», — пояснює ситуацію Петро Чернишин.
Ніяких протестів такий спосіб економії в місті не викликав. Мабуть, люди з розумінням поставилися до тимчасового (як усі сподіваються!) скасування послуги. Квартири поступово оснащуються бойлерами і водонагрівальними баками. Кожна сім’я — сам собі інвестор.
Під контролем і відповідальністю міської ради
«Дві іноземні фірми, представники Польщі та Німеччини, хотіли виступити інвесторами в питаннях подачі тепла, — згадує Петро Чернишин. — Бізнесмени розглядали можливість побудувати котельні на альтернативному паливі. Це тепло було б на 30—40% дешевше, ніж те, що ми тепер отримуємо від своєї ТЕЦ. Але почалися бойові дії, і потенційні інвестори відмовилися від своїх планів».
На сьогодні йдеться вже не про гарячу воду, а про достатнє опалення житлового масиву. Щотижня проходять штабні засідання за участю представників теплопостачальних і споживаючих теплоносії підприємств, організацій, установ.
Під особливий контроль міської ради взяті об’єкти сфери охорони здоров’я та освіти, тобто дитячі садки, школи, лікарня. Тут готовність — 98%.
А що — промислові підприємства?
Близько 40% з них не працюють. Поки тривають бойові дії, немає попиту на їхню продукцію.
«Але якщо запрацюють такі великі виробництва, як ЗАТ «Сєверодонецький «Азот», то проблем з опаленням у них буде: його отримують від утилізації тепла, виділення якого відбувається за хімічних процесів при виробництві продукції», — каже Петро Чернишин.
Імовірно, це теж можна зарахувати як своєрідний елемент заходів щодо економії енергоресурсів — така специфіка міста хіміків. «Азот» у цьому сенсі не самотній. Скажімо, на науково-виробничому підприємстві «Сєверодонецький склопластик» також виробляють частину продукції, за допомогою якої виробництво саме себе обігріває.
«Головне, щоб підприємства запрацювали взимку», — підкреслює в.о. міського голови Сєверодонецька.
Мимоволі згадується сентенція: буде хліб, буде й пісня. За аналогією: працюватимуть підприємства, налагодиться економічне життя регіону. Повернеться життя, коли на послузі з подачі гарячої води не треба було заощаджувати. Але найважливіше нині, що Луганщина може не турбуватися щодо надійності постачання електроенергії — сєверодончани знають як діяти в надзвичайній ситуації, щоб допомогти всім сусідам.
Ми в Google+