Нещодавно правоохоронці «під білі рученьки» взяли колишню голову Луцької міської МСЕК. Разом із двома членами цієї комісії вона вимагала й одержувала неправомірну вигоду від лучан за підтвердження групи інвалідності. Тепер «дохтурка» відбуватиме покарання, визначене вироком Луцького міськрайонного суду, у місцях позбавлення волі.

Плями на білому халаті

У прокуратурі області нагадали, що медпрацівника і двох її колег правоохоронці вивели на чисту воду ще торік у квітні: тоді ті вимагали в одного з лучан три тисячі гривень за підтвердження йому третьої групи інвалідності. Також охоронці закону встановили ще 25 подібних випадків, які дали змогу тоді невірним нащадкам Гіппократа поповнити свої гаманці на 23 тисячі неправомірно отриманої від інвалідів вигоди.

Усіх трьох визнано винними у вчиненні корупційного правопорушення. Голові Луцької МСЕК призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а обом лікарям — 4 роки позбавлення волі зі встановленням дворічного випробного терміну. Усім їм на три роки заборонено працювати в закладах охорони здоров’я. Це лише один із прикладів боротьби з корупцією на Волині, а таких нині десятки.

Медиків, які надто полюбляли хабарі, спіймали на гарячому. Фото з сайту volynnews.com

Люди не хочуть мовчати

Після Революції гідності люди стали значно нетерпимішими до спроб чиновників поліпшувати своє життя за їхній рахунок. З початку року антикорупційний «Пульс» Державної фіскальної служби України, наприклад, став у пригоді платникам податків Волині понад сотню разів. До того ж у 13 випадках люди скаржилися на негаразди під час подання звітності й реєстрації податкових накладних, загалом на роботу податкових інспекцій та органів ДФС.

— До слова, цього року платники податків жодного разу не нарікали на безпідставність податкових перевірок чи неналежне обслуговування у центрах обслуговування платників. Про ймовірні корупційні ризики в податкових інспекціях теж не йшлося у зверненнях на «Пульс», — «розшифрували» ці цифри у відділі комунікацій ГУ ДФС Волині. Щодо роботи митниці, то 22 рази представники бізнесу інформували про черги на митних постах, у 52 випадках — про затримки митного оформлення, двічі — про ймовірні факти контрабанди, чотири рази — про ймовірне порушення митних правил. А ще у п’яти зверненнях йшлося про потенційні корупційні ризики на митниці. Кожен такий дзвінок — тема для розбору польотів. Але ми не втомлюємося називати телефон цілодобової «гарячої лінії», на який можна і за наявності реальних фактів треба скаржитися на роботу митників та податківців: (044) 284-00-07.

Саме після скарг бізнесменів на «Пульс» в область днями прибула група контролерів ДФС, яка працюватиме на міжнародних пунктах пропуску і внутрішніх митних постах. Насамперед керівництво групи зустрілося з представниками громадськості, яка вже не хоче мовчати.

Поліції потрібні чесні співробітники

Тому повідомлення, що Волинська область — єдина в Україні, де рівень корупції знизився, яке недавно за результатами опитування оприлюднили громадські організації Transparency International та GFK-Україна спільно з однією із найвпливовіших світових аудиторських компаній PricewaterhouseCoopers, в регіоні сприйнято неоднозначно.

З одного боку, мої колеги-журналісти, наприклад, дещо підсміюються з нього. Бо, мовляв, корупція з нашого життя нікуди не поділася. З другого — визнають, що робота з подолання її на Волині поліпшилася, адже виявлення і затримання хабарників працівниками прокуратури, СБУ і міліції стає дедалі буденнішим явищем.

Та й слово «єдина» не означає, що регіон взагалі без цього гріха.

Лише за перші п’ять місяців цього року в області уже закінчено 33 кримінальні провадження щодо осіб, які вчинили корупційні злочини, до кримінальної відповідальності притягнуто 45 осіб, серед яких майже десяток правоохоронців.

Волиняни не забули про гучне затримання посадовців луцького районного сектору управління Державної міграційної служби та держпідприємства «Документ».

— Затримання шістьох осіб відбулося під час отримання неправомірної вигоди розміром 12 тисяч гривень, — розповів на початку року начальник УМВС України у Волинській області полковник міліції Петро Шпига. — Серед затриманих — керівник підрозділу, двоє головних спеціалістів, один провідний спеціаліст і два інспектори держпідприємства «Документ». Їхню злочинну діяльність документували тривалий час із застосуванням оперативно-технічних засобів, тому визначено роль кожної особи.

Тоді було зафіксовано приблизно 300 епізодів вимагання й отримання хабарів на майже 200 тисяч гривень. Денний «заробіток» спритників становив 5 —10 тисяч гривень.

— Нині триває досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, — повідомила керівник сектору зв’язків з громадськістю УМВС Оксана Блищик. — Невдовзі справу передадуть до суду.

У відомстві полковника міліції Петра Шпиги дісталося і чотирьом дільничним інспекторам. Служба внутрішньої безпеки вела їх чотири місяці. «Пінкертони» вимагали гроші в порушників за непритягнення їх до кримінальної відповідальності, для отримання хабара били потерпілого гумовим кийком.

— Якщо справді хочемо сформувати міліцію європейського зразка, маємо насамперед очистити наші лави від тих, хто не достойний носити погони, — наголошує Петро Шпига. — У нас не місце хабарникам! Для створення дієвої поліцейської служби потрібні чесні міліціонери!

Не мовчіть, коли вас пробують «стригти»!

Крім того, до кримінальної відповідальності притягнуто начальника відділу Держземагентства в Турійському районі, спеціаліста-землевпорядника Піддубцівської сільради, спеціаліста луцького районного сектору управління державної міграційної служби, головного спеціаліста сектору обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці Луцької РДА та головного спеціаліста-бухгалтера інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області, голів дільничних виборчих комісій, доцента кафедри кримінального права та процесу Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.

Активізувалася й боротьба з «адміністративною» корупцією. До суду цього року спрямовано вже понад 50 справ. Розгляд кожної з них для більшості чиновників стає своєрідним застереженням і щепленням від потенційного «відсиджування».

Головне нам, споживачам послуг, які надають чиновники, — не мовчати, коли під приводом захисту державного інтересу ті пробують поповнювати особисті гаманці.