На думку багатьох ЗМІ, Дніпропетровщина нині — еталон стабільності, політичної терпимості та високої громадянської свідомості. Мабуть, через це у січні-травні 2014 року підприємства, фірми та компанії краю реалізували промислової продукції на 89,575 мільярда гривень, що на 3,2 мільярда гривень більше, ніж торік. Експерти та аналітики вважають цей показник рекордним.
Він не лише вивів регіон у промислові лідери України, а й довів частку Дніпропетровщини у загальнодержавному промисловому доробку до 19,1%. Україна ж у цілому за обсягом реалізації промислової продукції у січні-травні 2014 року змінусувала проти відповідного періоду минулого року на 4,45 мільярда гривень, або на 1,2%.
У чому секрети успіху дніпропетровців, як планують закріпити досягнуті показники трудівники регіону — на ці та інші запитання «УК» відповідає голова Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, доктор економічних наук Віктор СЕРГЄЄВ.
— Вікторе Володимировичу, ми не випадково розпочали інтерв’ю порівнянням: в умовах, коли ВВП України в першому півріччі 2014 року впав на 3%, обсяг реалізації промислової продукції (показник, що найбільш точно характеризує бізнес-активність виробників) на Дніпропетровщині перевищив у рази наочні дані інших не лише областей, а й цілих регіонів. Навряд чи для промисловості краю було створено якісь особливі тепличні умови.
— Так. Ми живемо в Україні. А отже, всі її біди це — наші біди. Але, починаючи з березня 2014 року, коли головою ОДА призначили Ігоря Коломойського, Дніпропетровщина здійснила справжній прорив у виробництві: пояснити це можу тим, що наші підприємства швидше адаптувалися до складної політичної та економічної ситуації в Україні й спочатку зупинили падіння виробництва, а потім навіть додали в роботі.
До того ж від решти областей у «турнірній таблиці» ми відірвалися з великим запасом очок. Запорізька область та Київ, наприклад у січні-травні 2014 року, реалізували промислової продукції відповідно на 33,965 та 32,826 мільярда гривень, Луганська — на 30,203, Харківська — на 26,935 мільярда гривень. Тож нині на Дніпропетровщину (і це нам приємно зазначити) рівняються інші регіони.
— Позитивні зміни в області ви пов’язуєте з очолюванням облдержадміністрації Ігорем Коломойським та ефективною роботою його команди?
— Ігор Валерійович — талановита людина. За короткий термін він справді зробив дуже багато корисного для Дніпропетровщини. Скажімо, одна з його перших ініціатив — звернення до директорського корпусу та власників підприємств усіх форм власності, а також до галузевих та незалежних профспілок щодо заохочення працівників заводів, фабрик, організацій, фірм та компаній преміями, бонусами, надбавками та іншими видами спеціальних доплат «за роботу в умовах воєнного часу».
За останній рік Україна пережила неоголошену Росією економічну війну, політичну кризу, що переросла у революцію, анексію Криму та дестабілізацію ситуації в Донецькій і Луганській областях озброєними диверсійними групами.
Усі ці безпрецедентні події вкрай негативно вплинули на український фінансовий ринок, призвели до різкої девальвації гривні, помітного росту вартості споживчого кошика для населення. Водночас, чимало підприємств на Дніпропетровщині покращили свої економічні показники, насамперед за рахунок зменшення собівартості продукції. Розмір заохочень встановили не менше 20% середнього рівня доходів працівників у січні-лютому 2014 року і почали їх нарахування вже з березня 2014-го.
Скажу відверто, нелегко було добитися повного розуміння фінансової ініціативи обласної держадміністрації. Але зарплата на Дніпропетровщині все ж таки зросла. Не на всі 20%, а на 12,4% у середньому. Вже у квітні! Нині вона становить 3411 гривень. За цим показником Дніпропетровщина перебуває на другому місці в Україні. Я переконаний, що від підвищення зарплати виграли не лише працівники підприємств, фірм та компаній, а й самі роботодавці. Бо бізнес лише тоді стає ефективним, коли він соціально орієнтований.
— Дніпропетровщина — напрочуд багатий край: область володіє близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин, тому забезпеченість її мінеральними ресурсами майже втричі перевищує загальнодержавний рівень. Гріх, як кажуть, сповна не використати такі багатства.
— Так. В області видобуваємо 100% марганцевої, майже 80% залізної руди, маємо також чималі родовища вугілля, урану, рідкоземельних металів, каоліну, граніту, нафти, газу, 40 видів мінеральної сировини. За кількістю розвіданих запасів та річним обсягом видобутку Криворізький залізорудний басейн посідає перше місце в Україні.
Одним із найбільших у світі вважають і Нікопольський басейн марганцевих руд. Область володіє єдиним в Україні родовищем талько-магнезитів. Виведення його на проектну потужність дасть змогу на 60—70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн.
Не можу не відзначити й перспективу розвитку кольорової, золотовидобувної та золотопереробної галузей. Родовища «Сергіївське» та «Балка Золота» прирівнюють до подібних у Канаді, Австралії та Південній Африці.
Дніпропетровщина багата також на мінеральні води: 15 родовищ спроможні повністю забезпечити потреби населення у лікувальних, лікувально-столових та столових мінеральних водах. Тож ті підприємства, які займаються видобутком та переробкою корисних копалин, нині активно працюють.
Зокрема найбільша частка у загальному промисловому виробництві Дніпропетровщини — 65,2% — належить гірничо-металургійному комплексу. Гірничо-збагачувальні комбінати, шахти ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» спроможні забезпечити не лише потреби області, а й країни у стратегічній сировині. Ми, наприклад, готові стати ядерно-паливним гарантом України. Скільки вже про це мовилося, але кожен рік держава купує у Росії так звані твели для атомних електростанцій, витрачаючи на це сотні, мільйони доларів. А у Жовтих Водах Дніпропетровської області працює унікальне підприємство «СхідГЗК», яке може повністю вирішити «уранове питання» України. Окрім того, у Вільногорську добувають титанову руду, у Дніпродзержинську працює підприємство з переробки цирконію, з якого можна виготовляти «упаковку» для твелів.
Окрім того, Дніпропетровщина спроможна забезпечити Україну трубами, вона може бути металургійним центром, космічною гордістю держави.
— До речі, що стосується космічної гордості, то свій перший робочий візит як голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський здійснив на Державне підприємство «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» імені О. М. Макарова». Це було зроблено з цікавості чи з якихось інших причин?
— На «Південмаші» ось уже майже 70 років виробляють ракетно-космічну техніку та іншу наукоємну продукцію. Чотири покоління ракет-носіїв (РН) і кілька типів космічних апаратів (КА, супутники) було вироблено тут. Нині створюють п’яте покоління РН і нове покоління КА.
У здійснення відомого всьому світу міжнародного проекту «Морський старт» «Південмаш» виготовив двоступеневу екологічно чисту ракету-носій під назвою «Зеніт». За програмою цього проекту зі спеціально розробленої плавучої платформи зроблено понад два десятки пусків РН з Тихого океану, що вивели на навколоземну орбіту кілька десятків супутників різних країн (Росія, США та ін.). З метою запуску таких РН з космодрому «Байконур» створено спільне підприємство «Наземний старт». Росія, яка всіляко намагається принизити Україну, без «Південмашу» не може ступити й кроку.
Ігор Коломойський це добре знає, але на підприємство він приїхав з виключно практичною метою: Ігор Валерійович запитав у керівництва «Південмашу», скільки тракторів вони випустили торік. Знаєте, що почув? Аж 3! Підприємство, яке дало життя чудовим сільгоспмашинам марки ЮМЗ (близько двох мільйонів тракторів зійшло з конвеєра заводу: чимало з них і досі працюють, навіть на Кубі), фактично перестало випускати потрібну для селян техніку.
Голова ОДА замовив у «Південмашу» 1000 тракторів (перші машини мають вийти із заводу наприкінці літа, бо нині у цього об’єднання серйозні проблеми з комплектуючими) і 100 сучасних комфортабельних тролейбусів, які невдовзі перевозитимуть не лише жителів нашої області, а й інших міст України.
У Дніпропетровську кажуть, що саме таким і повинен бути голова ОДА.
Олександр КРЮЧКОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор СЕРГЄЄВ. Народився 10 березня 1950 року в Дніпропетровську. У 1971 році закінчив Дніпропетровський металургійний університет за спеціальністю «обробка металів тиском», здобувши спеціальність інженера-металурга. У 1975 році захистив кандидатську, а в 2001 році — докторську дисертації. З 1971 по 2005 роки працював у ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю. Осади». З 1989-го — на посаді директора. Автор 185 наукових праць та винаходів, у т. ч. двох монографій. З 2005 по 2010 роки працював заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації. З 2010-го — радник голови ОДА.
Ми в Google+