Голова Державного агентства
рибного господарства України
Віктор ДРОНИК

 

В якому стані на сьогоднішній день запаси наших водойм? Що робить держава, аби відновити колишнє рибне багатство? Які проблеми галузі слід усунути насамперед? Коли позбудемося такого ганебного явища, як браконьєрство? На ці та інші запитання читачів на «прямій лінії» в «Урядовому кур’єрі» відповідав голова Державного агентства рибного господарства України Віктор ДРОНИК.

— Вікторе Сергійовичу, влітку минулого року Верховна Рада  ухвалила Закон «Про рибне господарство, промислове рибальство  та охорону водних біоресурсів ». Коли редакція оголосила «пряму лінію» за вашої участі, пролунало багато дзвінків від читачів газети і чимало їх стосувалося саме питання, що дасть довгоочікуваний закон рибній галузі?

— Критична ситуація, що склалася в рибному господарстві за останні 20 років, спонукала уряд до прийняття рішучих заходів, спрямованих на відродження галузі. Для її реформування  бракувало чітко прописаних законодавчих норм. Прийняття Закону «Про рибне господарство …» нарешті розставило в цьому питанні крапки над «і». Насамперед, реалізація положень документа поєднує економічні інтереси учасників рибогосподарської діяльності  з природоохоронними вимогами із врахуванням інтересів адміністративно-територіальних одиниць та громадськості.

Значну увагу в документі приділено врегулюванню проблеми промислового вилову водних біоресурсів. Не секрет, що за багато років на водоймах з’явилось чимало підприємців, відомих своїм хижацьким хазяйнуванням. Завдяки новому закону виникла реальна  можливість позбавитись від тих, хто заплямував високий авторитет професії рибалки. Відтепер  процедура  отримання  ліцензій стане  значно жорсткішою.  Підвищаться вимоги і до технічного забезпечення промисловців. Кількість таких підприємств скоротиться в рази, що полегшить контроль за їх діяльністю та  помітно зменшить навантаження на водойми. Підприємці зобов’язуються зариблювати виділену акваторію, охороняти її та проводити на ній меліорацію. Невиконання таких вимог призводитиме до скасування ліцензій. Планується також продовжити максимальний термін дії ліцензій до трьох років. Крім того,  вводиться поняття єдиного риболовецького майнового комплексу, що спрощує взаємини підприємців-орендарів чи власників внутрішніх водойм із банками. Завдяки цьому  зростуть можливості підприємців у  плануванні господарської діяльності. Таким чином  ми підвищимо відповідальність промисловиків, а  вони матимуть упевненість у своїх перспективах.  Збільшаться також  можливості для швидкого залучення  інвестицій у розвиток галузі.

У документі передбачено захист вітчизняного товаровиробника, поліпшення умов для забезпечення існуючих і новоутворених потужностей рибопереробних та інших підприємств сировиною, організації та створення нових робочих місць. Реалізація закону забезпечить сприятливі умови для збереження аборигенних видів риб, здійснення вилову водних живих ресурсів з найменшими негативними наслідками для навколишнього  середовища, збільшення обсягів виробництва легальної рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення в рибопродукції, підвищення біопродуктивності водойм України за рахунок зариблення їх цінними видами риб.

Зариблення дельти Дніпра (Херсонська область) аборигенними видами риб — судаком, щукою та сомом.
Фото прес-служби Держрибагентства

Андрій МЕЛЬНИЧУК,
педагог, м. Полонне
Хмельницької області:

— Скажіть, будь ласка, а яку кількість риби споживає нині пересічний українець? Як в інших країнах? Чи здатне внутрішнє виробництво забезпечити незалежність вітчизняного ринку від рибного імпорту?

— Споживання риби на душу населення України в 2010 році становило  14,5 кг. За оцінкою ФАО, рівень споживання риби та рибопродуктів у європейських країнах сягає:  в Австрії — 11 кг, Німеччині  та Нідерландах — 15, а в Іспанії та Португалії — від 40 до 60 кг. Фонд споживання з розрахунку встановленої наукової біологічно об∂рунтованої норми рибної продукції  на душу населення  України (45,8 млн чол.) повинен становити   близько 900 тис. т. За статистичними даними (без урахування вилову у фермерських господарствах), останніми  роками він становив від 660 до 810 тис. т, з яких майже 70% припадало на імпорт.

Збільшити фонд споживання риби в країні  можливо за рахунок нарощення обсягів вилову не тільки у Світовому океані, Азово-Чорноморському басейні, а й за рахунок власного виробництва рибопродукції  шляхом інтенсивного розвитку аквакультури — морського та прісноводного рибництва. За експертними оцінками, вже найближчими роками можемо очікувати на стрімке зростання обсягу виробництва товарної риби в індустріальній аквакультурі в 10 і більше разів. Могутнім поштовхом для розгортання цього процесу буде нещодавно зареєстрований у Верховній Раді  закон про аквакультуру, який регламентуватиме основні принципи вирощування риби в штучних водоймах. До речі, уже цього року в Україні суттєво скоротився (на 20% ) обсяг імпорту риби та рибопродукції при збереженні рівня загального обсягу їх споживання.

— Чи ефективно використовуються наші річки, ставки, озера?

— На сьогодні вже розроблено зональні рибоводно-біологічні нормативи водойм. Контроль за їх дотриманням  дасть можливість  щорічно давати понад 100 тис. т товарної риби та в середньому отримувати 16,4 ц/га (на сьогодні — 5-6 ц/га).Таким чином, країна вже в недалекому майбутньому зможе  замінити до 50% імпорту. Можливе також збільшення виробництва форелі (лососевих), окуневоподібних та  осетрових видів риби. Обсяги цієї продукції  поступово зростають. Так, у 2010 р. в нас було вирощено 21 т осетрових (російський та сибірський осетри, стерлядь, веслоніс), що більше, ніж у 2009 р. у 2,5 раза.

 Нині  ж із 250 тис. га водних угідь, придатних для розвитку аквакультури, задіяна лише половина, з якої близько 60% використовується неефективно. Адже в них на 1 га водного плеса  вирощують менше 4 ц риби. Середня продуктивність загалом на порядок більша, але водночас у світі при інтенсивному методі ведення товарного рибництва вона сягає близько 30 ц з га. До того ж близько третини виловлюваної  нашими господарствами риби, за неофіційними підрахунками, перебуває в «тіні». Виведенню реальних показників допоможе проведена в цьому році інвентаризація  водойм і запровадження сертифіката походження виловлених біоресурсів, який імовірно буде затверджений  урядом на початку 2012 р.

Олександр РУДОВСЬКИЙ, 
голова комісії з питань
аграрної політики та 
земельних відносин громадської
ради при Житомирській
облдержадміністрації:

— Згідно з ухваленим новим Податковим кодексом створилася абсурдна ситуація — земля під водоймами прирівнюється до землі під розважальними чи торговими центрами і її оренда часом становить 2500 гривень за гектар, що в десятки разів вище, ніж землі  поза межами водойм. Їх ніхто не буде брати в користування. Я просив би вас дати роз’яснення щодо цієї проблеми. 

— Нам це питання відоме, і нині при розробці Закону «Про аквакультуру» ми вводимо таке поняття, як «сільськогосподарський комплекс», куди увійдуть земля під водою, земля та гідротехнічні споруди, тож  уся орендна плата, яка нараховуватиметься, — буде як один тариф орендної плати за рибогосподарський комплекс загалом. Проблема  відпаде сама по  собі. Ми пішли паралельно ще одним шляхом: ініціювали з центральними органами влади та міністерствами проект постанови Кабінету Міністрів та проект закону про внесення змін до Закону України та Кодексу України про землю, Водний кодекс, а також  внесення змін до Податкового кодексу. Зараз там прописано: орендна земля відраховується від тієї такси, яка встановлена на ріллю. Ми ж розуміємо, що коли розроблялося все це, то не врахували землю під водним плесом. А дно може бути різним. Нині всі питання враховано.    

Микола СЕМЕНКО,
рибалка, м. Севастополь:

— Вікторе Сергійовичу, мені та моїм колегам цікаво знати, чи зможемо  відновити запаси Азовського, Чорного морів, внутрішніх водойм? Як справи із зарибленням вітчизняних водойм місцевими видами — судаком, сомом, щукою?

— На відновлення популяцій водних біоресурсів переноситься  основний акцент нашої діяльності. Попередні два роки (до 2011-го) галузь практично не мала достатніх фінансових ресурсів на розвиток, тоді як для відтворення щорічно з державного бюджету потрібно виділяти  майже 30 млн грн. Тепер ситуація докорінно змінилась. Держ?рибагентством у держбюджеті України на 2011 рік, за підтримки уряду, забезпечено збільшення розмірів бюджетного фінансування: за програмою «Селекція в рибному господарстві»  більш як удвічі (2010-го —  5,0 млн грн, 2011-го — 10,5 млн грн); за програмою «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» на третину (2010 р. — 4,4 млн грн, 2011 р. — 6,6 млн грн), що дало змогу  поліпшити показники вселення водних біоресурсів.

Велика увага в цих програмах приділяється відродженню поголів’я аборигенних видів української іхтіофауни: зариблення водосховищ дніпровського каскаду молоддю щуки, судака, а також рослиноїдних видів риби та коропа, Азово-Чорноморського басейну — молоддю російського осетра, судака та кефалевих видів (сингіль, пеленгас), камбалою калкан у кількості 9,13 млн штук. Торік за бюджетні кошти було вселено близько 13,5 млн шт. молоді цінних видів риби, що перевищило показники 2010 р. більш як на 25%.

Крім того, проводиться вселення водних живих ресурсів користувачами квот у рахунок плати за використання природних ресурсів, громадськими організаціями — за рахунок компенсаційних коштів та благодійних внесків, а також спеціальними товарними рибними господарствами. 2010 р. ними було вселено  39,3 млн штук молоді цінних видів риби, у 2011-му — в таких же обсягах. За безпосередньої підтримки уряду активно використовується й штучне відтворення цінних представників аборигенної іхтіофауни. Так, у 2010 р. випущено молоді червонокнижних осетрових видів риби у кількості 1,052 млн шт., що перевищує державний план на 5%.

— Важливе значення для підвищення біопродуктивності має й селекція, чи не так?

— Держбюджетом на 2012 р.  для забезпечення заходів із селекції та відтворення водних біоресурсів передбачено видатки в обсязі 54 млн грн, що більше як утричі порівняно з попереднім роком. Отже, буде збільшено обсяги зариблення природних водойм загальнодержавного значення, підвищено їх рибопродуктивність, створено потужну селекційно-племінну базу, що сприятиме зростанню обсягів виробництва товарної рибної продукції та підвищить рівень забезпечення населення вітчизняною рибною продукцією. На перспективу плануємо залучення  не тільки державних, а й приватних інвестицій у розвиток галузі.

Володимир СУБОТА,
підприємець, Харківська
область:

— Мене цікавить доля Липецького водосховища, яке чи то приватизоване, чи передане в оренду. Наскільки відповідає законодавству приватизація чи здача в оренду ставків, водосховищ, це по-перше, а по-друге, чому орендарі, котрі ловлять сітками рибу,  не проводять зариблення, не дбають  про берегові спорудження?

— Усе, що стосується питань приватизації чи оренди, ми тримаємо на контролі. Уже проведена інвентаризація водних об’єктів, які використовуються  в рибогосподарській діяльності, а також тих,  які приватизували  до 2004 р. Ми маємо непоодинокі факти, що під прикриттям рибогосподарської діяльності люди займаються неліцензійним видом риболовлі. У таких випадках розриваємо раніше видані дозволи і приводимо все до узгодження з чинним законодавством. Орендарі тих водних об’єктів, які використовуються не за призначенням або ж де порушуються способи лову аж до браконьєрства, будуть покарані. Вже підвищено до ста разів такси на відшкодування шкоди, завданої біоресурсам, на черзі — значне підвищення штрафів за порушення законності при вилові.

Андрій СИНГАЇВСЬКИЙ,
м. Коростень:

— Чи дозволено промисловий вилов риби на Житомирщині, на яких об’єктах і на яких умовах?

— Промисловий лов риби на Житомирщині, як і в інших регіонах, дозволено лише там, де діє режим ставкових товарнорибних господарств. Аби дізнатися про це докладніше, слід зателефонувати до Житомирдержрибоохорони на гарячу телефонну лінію.

Петро МАЗУР,
директор Державного
госпрозрахункового рибгоспу
«Галицький»,м. Бурштин
Івано-Франківської області:

— Цього року наше підприємство отримало велике сприяння місцевої влади і близько мільйона гривень державної підтримки. Це лише частина того, що держава нам виділяє. Ми збудували сучасний інкубаційний цех, придбали техніку, реставрували ставки, поновили маточне поголів’я тощо. Чи буде держава й наступного року такі господарства підтримувати?

— Держава підтримувала і буде надалі підтримувати такі державні госпрозрахункові рибгоспи, як «Галицький».

Михайло КИРПАЧ,
рибалка-любитель, м. Київ:

— Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, яка загалом ситуація в країні з промисловим виловом риби? Чи не забагато підприємств займається цим?

   Тема промислового вилову в Україні останнім часом, на жаль, стала об’єктом певних спекуляцій. Подекуди лунають заклики про повну заборону промислового вилову водних біоресурсів у внутрішніх водоймах. Проте ніхто не пропонує Держрибагентству конструктивного співробітництва, наполягаючи лише на негайній забороні. А куди подінуться тисячі працівників відповідних галузевих підприємств, чи за рахунок чого буде виконуватися програма із забезпечення  населення цінним продуктом? Цього ніхто не пояснює. Або хто, крім держави, буде займатися великомасштабним зарибленням, яке сьогодні  здійснюється і за кошти  таких підприємств? Тому, не відкидаючи ідею про обмеження й посилення контролю промислового вилову риби, агентство виступає за зважені і продумані кроки у цьому напрямку.  

У 2011-му проведено роботу  з інвентаризації водойм для наведення порядку в  діяльності рибогосподарських підприємств. Тривають і  наукові дослідження, після закінчення яких  будуть зроблені висновки про доцільність продовження промислового лову  в деяких акваторіях. До речі,  промислова діяльність здійснюється лише на 6 українських річках.

— Яка науково обгрунтована квота на промисловий вилов водних біоресурсів з усіх водойм? 

— Нині вона сягає близько 230 тис. тонн. Щорічний обсяг квот формується відповідно до цього наукового об∂рунтування і останніми  роками поступово зменшується. В 2011 р. його загальні обсяги скорочено майже на 17%. Зменшилась і кількість рибодобувних підприємств. А завдяки введенню в дію згаданого вже Закону «Про рибне господарство…» тенденція до такого скорочення триватиме. Реальні ж обсяги промвилову в 2010 р. становили лише 35,6 %  із заявлених квот. Судячи з динаміки виловів 2011 р., цей показник не зросте.  Отже,  головна проблема не в існуванні промислового вилову  як такого, а в наявності зловживань з ознаками браконьєрства, які допускають рибодобувні підприємства. На посилення боротьби з таким негативом спрямовані наші законодавчі ініціативи та повсякденна діяльність рибоохоронних органів.

— Коли ж, Вікторе Сергійовичу, браконьєрство стане справді невигідною справою? Це питання хвилює багатьох в Україні. Що вдалося зробити в боротьбі з цим лихом?

— Рибоохоронні  органи  останнім часом значно  активізували свою роботу, спрямовану на зменшення  масштабів браконьєрства, про що свідчить  збільшення викритих порушень правил рибальства. Так, за 11 місяців 2011 р. викрито 117,5 тис. порушень, затримано майже 102 тис. порушників, накладено штрафів за незаконний видобуток водних біоресурсів на суму 9,3 млн грн, вилучено 122,1 тис. незаконних знарядь лову. Ці показники, з одного боку, вказують на послідовну й рішучу позицію Держрибагентства щодо викорінення фактів браконьєрства, а з другого — на недосконалість законодавчої бази, що регулює рівень відповідальності за правопорушення.

— Що  практично робиться в цьому плані?

— Працюємо над посиленням вимог природоохоронного законодавства. Зокрема, на основі Закону України «Про рибне господарство,  промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»  підготовлені зміни до  нормативно-правових актів у галузі, в тому числі в напрямку зростання відповідальності за порушення правил використання водних біоресурсів. Введено також у дію Закон «Про внесення змін до Закону України «Про тваринний світ» щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством». Ним  доповнено   перелік  заборонених браконьєрських  знарядь, зокрема обумовлено заборону імпорту   електровудок, монониткових сіток.

Нещодавно була  прийнята постанова Кабміну «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», якою передбачено  підвищення  обсягів  відшкодування  в  середньому в 17 разів, а  по окремих  видах — до 100 разів. Держрибагентство у співпраці з громадськими організаціями підготувало пропозиції до внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачається значне   підвищення штрафних санкцій осіб за порушення  правил рибальства. Зареєстрований  у Верховній Раді  проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)» № 8447 від 27. 04. 2011 р. пропонує внести зміни до відповідних статей КУпАП, згідно з якими, наприклад, за порушення правил рибальства штраф становитиме від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів (сьогодні сума штрафу сягає від 2 до 10  мінімумів)  і накладення штрафів на посадових осіб від 15 до 50 мінімумів. За грубе порушення правил рибальства пропонується нараховувати від 40 до 60 неоподатковуваних мінімумів, а на посадових осіб — від 50 до 80 неоподаткованих мінімумів  та конфіскацію знарядь і засобів скоєння правопорушення.

Сподіваємося, що збільшення покарання стане серйозним аргументом у боротьбі з хижацьким ставленням до вилову водних біоресурсів. Адже високий рівень фінансової відповідальності ліквідує економічне під∂рунтя такої незаконної діяльності. Держрибагентство розраховує в цьому  і на активну допомогу  громадськості та ЗМІ, з якими налагоджено тісну співпрацю. Додасть ефективності рибоохоронній діяльності й надання інспекторському складу територіальних підрозділів Держрибагентства статусу державних службовців, яке відбудеться на початку 2012 р. З одного боку, зросте посадова відповідальність інспекторів, а з другого — підвищиться рівень їх соціального захисту.

Олена Сергіївна,
бухгалтер, м. Южноукраїнськ
Миколаївської області:

— Коли будували Південно-Українську АЕС, планувалося виділення коштів на відтворення риби, але згодом про це забули. Сьогодні начебто ведуться розмови про будівництво в районі Олександрівського водосховища заводу з відтворення риби. Наскільки це реальна перспектива?

— Справді, коли будували цю АЕС, передбачалося виділення коштів  на завод з відтворення риби. Про це не забули. Якщо будівництво в районі Олександрівського водосховища Ташлицької ГАЕС не перестануть фінансувати, то й перспектива  запланованого залишиться реальною. Одначе все залежить від фінансування державою цього проекту і пов’язаних з ним програм.

Микола БЕЗКОРОВАЙНИЙ,
орендар, м. Житомир: 

— Вирощую товарну рибу в орендованому ставку площею 17 га в Ружинському районі. Згідно з дозволом на спецводокористування  вилов риби здійснюється зі скидом води. Чи правомірні дії рибінспекції, яка вимагає розробити Режим рибогосподарської експлуатації водойм, яким передбачено ведення рибництва без скиду води?

— Якщо у вас ставок 17 га і маєте дозвіл на спецвикористання вилову риби зі скиданням води, а також документацію для рибництва і є проектна документація ТЕО, паспорт на риборозведення, то вимоги рибінспекції неправомірні. Втім, кожен випадок слід розглядати на місці. Якщо вам потрібна дієва консультація, телефонуйте на «гарячу» лінію Житомирдержрибоохорони.

Матеріали «прямої лінії» підготували
Марія ЗАВОРОТНА,
Микола ПУГОВИЦЯ

для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Віктор ДРОНИК. Народився 3 серпня 1969 року на Чернігівщині. Закінчив Інститут прикордонних військ, Приазовський державний технологічний університет, Університет менеджменту та бізнесу. 1989-2009 рр. — служба у підрозділах та частинах Морської охорони Державної прикордонної служби України. 2009-2010 рр. — директор інвестиційної будівельної компанії (м.Донецьк). Потім — начальник Азовського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Державного комітету рибного господарства України, голова Державного комітету рибного господарства, Державного агентства рибного господарства України.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.