Українська освіта роками потерпає від російської інформаційної війни. А в сучасних умовах — і поготів. Адже галузь освіти передовсім охоплює молодь, а отже, майбутнє будь-якої нації.
Тож у Міністерстві освіти і науки запроваджують почергові кроки боротьби проти такої агресії. У відомстві викривають діяльність проросійських організацій і так званих науковців, забороняють відповідні шкільні підручники. А головне — всіляко підтримують десятки тисяч школярів і студентів у тимчасово окупованих Криму й Донбасі, даючи їм змогу отримати українську освіту і почуватися українцями.
Слово — зброя
Фейкових атак вітчизняна освіта почала зазнавати не вчора, адже війну можна вести не лише з автоматом у руках, і країна-агресор це чудово розуміє. Слово теж стає неабиякою зброєю, ось тільки питання — у чиїх руках.
Якщо на доросле населення вплив здійснюють через телебачення, то на молоде покоління — через інтернет та освіту. У Міносвіти запевняють, що найбільше інформаційна війна запускає свої щупальця в гуманітарну сферу. «Приміром, немає контрабандного завезення навчальної літератури з хімії, біології, математики. Адже очевидно, що від переписування формул чи хімічних реакцій політичного зиску не наживеш, — розповідає заступник міністра освіти і науки Павло Полянський. — Натомість впродовж 2010—2013 років ми бачили погано замасковане намагання уніфікувати всю систему освіти в Україні з шаблонами Російської Федерації. Зокрема це стосується й повернення до 11-річної школи — така модель освіти існує лише в Росії. Також були спроби вихолощення змісту курсів історії — вилучення знакових історичних постатей і важливих тем, пов’язаних з Крутами, Голодомором, Помаранчевою революцією».
Викликала й питання ухвалена Концепція літературної освіти, буквально списана з лекал «руського міра», згідно з якою вся світова література вважалася вторинною стосовно російської. Не встигли набути поширення й спільні підручники для українських та російських учителів. Навесні 2014 року у профільному відомстві всі ці намагання скасували.
Відтак спроби російської інформаційної агресії змінилися. За словами Павла Полянського, по-перше, сусідня держава почала активно прищеплювати своїм школярам і студентам неприйняття будь-яких кольорових революцій та української Революції гідності зокрема, розпалювати шовіністичні імперські настрої стосовно окупації Криму, російського вторгнення на сході України та українофобії загалом. «Приміром, у «Вежливой азбуке», розтиражованій для першокласників Сибіру, на букву «А» значиться слово… «антимайдан», ілюстроване жахливими картинками», — запевняє заступник міністра.
По-друге, країна-агресор ідеологічно зомбує засобами освіти молодь у тимчасово окупованих Криму й Донбасі. Так, навесні 2014 року серед школярів півострова Росія розповсюдила пропагандистські матеріали, зокрема конкретні настанови для підручників з історії, як правильно школяр повинен трактувати окупацію Криму.
Подалі від Москви
Як українське суспільство і влада нашої держави можуть захистити молодь від інформаційних атак? «Найголовніше — розбудовувати освіту відповідно до загальноєвропейських стандартів. На це спрямований Закон «Про вищу освіту», а також новий рамковий Закон «Про освіту» — його парламент розгляне у вересні цього року, — зауважує Павло Полянський. — Адже що більше українська освіта інтегруватиметься в загальноєвропейський освітній простір, то менш вразливою ставатиме для російської інформаційної агресії».
І перші кроки вже дають відповідний результат. Працівники Міносвіти з групою молодих істориків підготували дві книжки «Революція гідності. Російська агресія проти України» — окремо методичні рекомендації для вчителів та посібник для одинадцятикласників, які вивчають вже новітню історію своєї держави.
У профільному відомстві також відреагували на спроби окремих проросійських організацій впливати на школярів. «Ми звернулися до СБУ з проханням дослідити діяльність громадської організації «Русская школа», яку спонсорують «Русский мир», «Русское единство» та «Единая родина», — повідомляє заступник міністра. — Йдеться про те, що в настановах цих організацій чітко сформульоване їхнє освітянське кредо за лекалами «руського міра». Проте міністерство у жодному разі не утискає дітей, які за вибором батьків навчаються російською мовою».
24 липня МОН зробило заяву стосовно діяльності філії Московського фізико-технічного інституту, де кращих українських випускників, переможців світових олімпіад переконують вступати до російських вишів. Також міністерство позбавило наукових звань 12 осіб за сепаратизм: деякі з них, виявляється, вірно служили окупантам і водночас подавали свої рукописи на Всеукраїнський конкурс шкільних підручників.
Одним із головних кроків у боротьбі за українську молодь у Міносвіти вважають підтримку школярів і студентів в окупованих Криму й на Донбасі. Після окупації півострова вдалося доставити шкільні атестати і свідоцтва для всіх випускників 2014 року. Нині у відомстві зіткнулися з новою ситуацією. Якщо раніше в кримських дітей було хоча б свідоцтво про закінчення 9 класу, вони могли за спрощеними процедурами екстернату отримати атестати про повну українську загальну середню освіту, то з 2016-го вперше діти на території окупованого Криму не матимуть жодного українського документа про освіту. Тож з початку нового навчального року школярі в тимчасово окупованому Криму та на не підконтрольних Україні районах Донбасу зможуть навчатися в онлайн-режимі. У Міносвіти розглядають питання, щоб майбутнім випускникам із цих регіонів, які висловлять бажання вступити до українських вишів, надати право проходити державну підсумкову атестацію також дистанційно.
«Ми готові піти на будь-які кроки задля того, щоб у Криму завжди зберігалася ментальна освітня політична сила, на яку ми зможемо обпертися в процесі й одразу після реокупації Криму, — переконаний Павло Броніславович. — Ми не можемо допустити, щоб десятки тисяч дітей перебували під впливом російської пропаганди, навпаки: ця молодь повинна формуватися як громадяни України».
А поки що діти з Криму і Донбасу можуть прикріплюватися до українських шкіл без повного пакета документів. Загалом 2015-го для жителів цих регіонів Міносвіти видало понад 21,7 тисячі свідоцтв, а також майже 16,5 тисячі атестатів українського зразка. Також цього року у вітчизняні університети вступило понад 700 абітурієнтів з Криму і 20,5 тисячі з окупованого Донбасу.
Ми в Google+