Як відомо, 5 вересня Кабінет Міністрів зобов’язав Мінекономрозвитку закріпити за держпідприємством «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» право господарювання на майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів. Рішення було прийнято після того, як закінчився термін їх оренди компанією Дмитра Фірташа «Кримський титан».

Однак наступні події, зокрема рішення суду щодо зупинення процесу передачі підприємств у державне підпорядкування, нагадують сценарій шестирічної давності. У 2008—2009 роках держава вже намагалася повернути під свій контроль ці комбінати, однак програла боротьбу. А з приходом до влади Віктора Януковича, пан Фірташ, який ввійшов у коло наближених до тодішнього глави держави осіб, зумів продовжити оренду комбінатів і розширити свій вплив. Фактично, за сприяння попередньої влади, він здобув контроль над ключовими підприємствами титанової галузі.

Воно й не дивно, коли врахувати, якими принципами керувалася колишня влада — для неї було головним самозбагачення через обдирання держ?бюджету. В ситуації з вищеназваними комбінатами ця схема працювала так само. Держава одержувала за оренду мізерну частку від прибутків, левову частку яких клав до кишені орендар. Тож зрозуміло, що останній застосовуватиме всі засоби впливу для того, щоб зберегти статус-кво. А про наслідки такого «партнерства» досить детально розповіли під час прес-конференції в УНІАН керівники аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін і Андрій Колпаков та віце-президент Центру дослідження корпоративних відносин В’ячеслав Бутко.

За словами Андрія Колпакова, багаторічний контроль DF Group над підприємствами титанової галузі призвів до її занепаду через відсутність інвестицій у модернізацію. Саме внаслідок цього на Іршанському гірничо-збагачувальному і Вільногірському гірничо-металургійному комбінатах близько 5% ільменіту викидається у відвали. Врешті-решт відбулося значне зниження ефективності виробництва й скорочення частки на світових ринках вітчизняної продукції, а імпорт титанових руд і концентратів значно збільшився. «Концентрація основної маси титанових активів перебуває в руках Дмитра Фірташа, внаслідок чого в державі немає ефективної кооперації, знижується присутність на світовому ринку, чим завдано значної шкоди українським інтересам», — зазначив Колпаков.

У свою чергу віце-президент Центру дослідження корпоративних відносин В’ячеслав Бутко наголосив, що «Сумихімпром» — підприємство з майже 100-відсотковою державною власністю, при зростанні доходів нарощувало борги. Зокрема це відбувалося після призначення керівником підприємства Ігоря Лазаковича, який раніше працював у «Кримському Титані» Фірташа. «Внаслідок цього у 2012 році «Сумихімпром», за ініціативою компанії з управління активами «Промислові інвестиції», було оголошено банкрутом», — сказав Бутко, додавши, що держава, яка володіє майже 100% акцій ПАТ «Сумихімпром», у створеному комітеті кредиторів взагалі не має представників. Нинішнє керівництво Фонду держмайна зацікавилося причинами цього банкрутства, направивши звернення в Генпрокуратуру і Міністерство юстиції стосовно проведення розслідування його причин. В’ячеслав Бутко вважає також, що немає економічної доцільності у створенні на базі Запорізького титано-магнієвого комбінату товариства з обмеженою відповідальністю, в якому держава, внісши в статутний фонд цілісний майновий комплекс підприємства, володітиме 51% частки, а DF Group в обмін на обіцянку здійснити інвестиції в ЗТМК одержить 49% частки. На думку експерта, що базується на даних Громадської робочої групи з вирішення проблемних питань титанової галузі, продаж комбінату на відкритому аукціоні може принести в державний бюджет 600—800 мільйонів доларів.

Директор компанії «Аналітична група Da Vinci AG» Анатолій Баронін зазначив, що Україна, в разі відновлення повного контролю над підприємствами титанової галузі, може отримати 8—12 мільярдів доларів до бюджету від продажу цих підприємств (Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), «Сумихімпром», Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат і «Кримський Титан») на відкритих аукціонах. При цьому Баронін наголосив, що слід також розслідувати законність продажу групі «Кримського Титану» та передачу йому контролю над Запорізьким титано-магнієвим комбінатом і «Сумихімпромом». На думку аналітика, продаж слід організувати на чесних відкритих аукціонах, щоб не було елементів корупційності, які дають змогу приватизувати підприємства під конкретного покупця. 

З ним солідарний і віце-президент Центру дослідження корпоративних відносин В’ячеслав Бутко, який підтвердив потенційну можливість отримання до держбюджету до 12 мільярдів доларів у разі продажу підприємств титанової галузі на відкритих аукціонах за умови, що єдиним критерієм визначення переможця буде найвища з цін, запропонованих учасниками аукціону.

Нагадаємо також, що, на думку політолога Тараса Березовця, контроль структур Фірташа над підприємствами хімічної, титанової й енергетичної промисловості України спричиняє ризики для вітчизняної економіки, оскільки реально всіма цими активами управляє Росія, яка веде з Україною відкриту війну.

Словом, як вважають аналітики, значні кошти, яких нині гостро потребує країна, можна віднайти за умови повернення державі, а потім прозорого продажу підприємств, які присвоїли фаворити попередньої влади. Зокрема титанової галузі.

ДОВІДКА «УК»

Україна входить у десятку країн, які мають найбільші родовища ільменіту і рутилу, а також потужності з їх переробки.Іршанський ГЗК (Житомирська обл.) здійснює видобування ільменітових руд загальною потужністю близько 400 тис. тонн у рік. Вільногірський ГМК (Дніпропетровська обл.) щорічно виробляє до 200 тис. тонн ільменіту, який використовується для подальшого виробництва титанової продукції.

ДОВІДКА «УК»

Запорізький титано-магнієвий комбінат —– єдиний в Україні та Європі виробник губчастого титану. Близько 90% продукції підприємства, що використовується здебільшого в космічній галузі, реалізується на зовнішніх ринках. «Сумихімпром» — енергохімічний комплекс, який виробляє двоокис титану, мінеральні добрива, сірчану і фосфорну кислоти, залізо-оксидні пігменти і коагулянти. 

Юрій ВАСИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»