Пропозиції щодо реформи державних контролюючих органів напрацювала робоча група під керівництвом віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана. Основна ідея реформи — зниження тиску контролюючих органів на бізнес. Для цього робоча група пропонує скоротити кількість контролюючих органів, чисельність їхніх працівників та їхні надлишкові функції.

Ідеологія взаємодії

Зокрема, із 77 органів із контрольними функціями запропоновано залишити 31. На 40% планують скоротити функції державного нагляду чи контролю у сфері господарської діяльності. Чисельність працівників, які здійснюють такі функції, зменшиться на 60%, оскільки скоротять кількість як повноважень, так і органів, які надалі об’єднають, повідомляє прес-служба віце-прем’єра.

Ці напрацювання робочої групи презентували міжнародним організаціям, які їх ретельно вивчили та висловили своє бачення щодо функцій контролю, які необхідно здійснювати в найважливіших секторальних напрямах. Днями під головуванням Володимира Гройсмана та за участю представників міжнародних організацій відбулося обговорення питань, які стосуються оптимізації функцій та повноважень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Віце-прем’єр-міністр зосередив увагу на тому, що, крім скорочення кількості державних контрольно-наглядових органів, важливо упорядкувати їхні функції та забезпечити інституційне оновлення. Зі свого боку керівник відділу міжнародного розвитку Посольства Канади в Україні Стівен Поттер від імені міжнародної донорської спільноти підтримав намагання уряду України реформувати систему контролюючих органів. Він також наголосив, що у цій сфері важливо приділити увагу роботі, спрямованій на зміну ментальності тих, хто працює в цих органах.

«Необхідно від бачення державних органів як контролерів і наглядачів, що було притаманне радянській системі, рухатися до ідеології вільної взаємодії і співпраці, в якій держава виконує лише регуляторні функції», — переконаний канадський фахівець.

Висловила підтримку пропозиціям робочої групи і керівник сектору представництва Європейського Союзу в Україні Тетяна Ковтун. Своєю чергою Володимир Гройсман запевнив колег, що наступним кроком, одразу після ухвалення урядом рішення щодо ліквідації чи об’єднання окремих служб та інспекцій, буде розробка програми, спрямованої на забезпечення інституційної спроможності цих органів і на створення системи оцінки їхньої діяльності.

Повноваження — на місця

«Буде наївно вважати, що після скорочення контролюючих органів вони стануть краще працювати. Але це перший крок», — вважає Володимир Гройсман. Він закликав міжнародні донорські організації долучитися до подальшої спільної роботи щодо формування системи і принципів роботи державних інспекцій відповідно до світової практики, а також до визначення конкретних індикаторів ефективності роботи подібних інституцій. Саме така робота і дасть змогу змінити ідеологію взаємодії держави й бізнесу.

Учасники обговорення погодилися, що під час доопрацювання урядового документа, який врегулює питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, має бути враховано принципи децентралізації повноважень, а також передбачено делегування максимальної кількості функцій органам місцевого самоврядування. Проект відповідного урядового акта планують внести на одне з найближчих засідань Кабінету Міністрів.

Як повідомлялося раніше, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив на 70% скоротити витрати на утримання органів центральної виконавчої влади, які здійснюють контрольно-наглядові повноваження. Нині ці витрати становлять понад 24 мільярди гривень на рік. Тисячі працівників цих структур живуть за рахунок хабарів, а щорічно виводиться в тінь, за різними оцінками, майже 100 мільярдів гривень.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»