«Урядовий кур’єр» розпочинає  цикл публікацій про життя мешканців прифронтових областей. Як почуваються харків’яни і сумчани, дніпропетровці  й запоріжці? Що змінилось у настроях людей?  Як вони поєднують допомогу численним пораненим і переселенцям із буденними турботами про власні родини та роботою? Перша публікація — з Харкова.

Ще півтора-два роки тому навіть у кошмарному сні ні мені, ні моїм землякам не могло примаритися, що колись ми опинимось у прифронтовій зоні. Проте це так. І хоч здається на перший погляд, що Харків живе у звичному буденному ритмі, зміна атмосфери в місті очевидна. Напруженість і тривога, різке критичне ставлення до оточення, підсвідомий поділ на своїх і чужих — це лише незначний перелік широкого спектра змін у свідомості харків’ян. Людські жертви, руйнація споруд, болючі психічні травми на тлі подій у зоні АТО, терористичних актів у самому Харкові та області тільки додають страхів та відчуття небезпеки.

Зухвалі диверсанти  вражають…боягузтвом

За повідомленням начальника відділу СБУ в Харківській області Андрія Саленка, торік  в обласному центрі  скоєно майже 30 терактів. Попри це він наголошує, що завдяки скоординованим діям місцевих органів влади та правоохоронних органів розвиток суспільно-політичної обстановки в регіоні став керованим і прогнозованим.

— Протягом року на Харківщині зафіксовано 29 протиправних дій екстремістського характеру, кваліфікованих слідчими як терористичні акти, 16 диверсій у транспортній сфері, на військових об’єктах, об’єктах паливно-енергетичного комплексу, комунального господарства, у банківських і розважальних установах, волонтерському приміщенні. Крім того, управління викрило 4 випадки підготовки до вчинення терактів, 6 фактів сприяння та 10 — фінансування терористичної діяльності, — розповідає керівник відділу СБУ в Харківській області.

Ще не закінчився перший місяць 2015 року, як Харківщину вразила чергова серія зухвалих і цинічних диверсій. Одна з них — підірвано залізничні цистерни з пальним у Шебелинці й виникла загроза великомасштабної катастрофи з вибухом цілого ешелону. Однак  пожежникам вдалося загасити вогонь. Про підготовку цього теракту, як виявилося із записів у соціальній мережі, заздалегідь знав один з ідеологів і організаторів пліснявого харківського антимайдану Філіп Екозьянц. Не лише знав, а й сподівався на значно більші наслідки від пострілу з гранатомета і втік до Росії, покинувши соратників.

Запитую в сусіда Ігоря, до речі, росіянина за походженням, колишнього військового, про заводія проросійських бешкетів у Харкові, бо попервах і сам Ігор кілька разів бував на зборищах антимайданівців.

— Та ж він справжній боягуз. Щось кричав перед натовпом, до чогось закликав, а потім чкурнув у кущі. Я не ворог Росії, але хочу жити в мирному українському Харкові, — каже сусід і додає, що таких екземплярів треба гнати з нашого міста мітлою без права на повернення.

Сепаратисти,на вихід!

До такої позиції схиляється дедалі більше харків’ян, навіть тих, хто на перших порах симпатизував чи підтримував проросійських активістів. Теракти, пропагандистська брехня, жертви серед мирного населення — це той «бойовий комплект», який бумерангом знищить не лише терористів, а й зітре саму ідею Новоросії в Україні. Що більше сепаратисти та проросійські манкурти завдають нам ударів, то сильнішими і згуртованішими ми стаємо. Це продемонстрували після теракту в пабі й після вибуху саморобної радіокерованої бомби біля будівлі Московського райсуду, де постраждало 13 осіб.

І тут хочеться піддати сумніву твердження  міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, що  «не всі погодяться  з тим, що один з лідерів так званого «Исходу» — новоявленої сепаратистської організації — проведе в тюремній камері разом зі своїми прапорцями ХНР». Вважаю, що йому там і місце. Аж надто мені, та й решті харків’ян, не хочеться перетворення рідного міста на спустошений населений пункт, окупований російськими народними республіками, подібний до тих, що на Донбасі.

Ідеться про лідера антиукраїнської організації Олега Новикова. Це утворення голосно заявило про себе в Інтернеті місяць тому.

«З першого дня існування його учасники не приховували відвертих намірів займатися підривною діяльністю в мирному харківському регіоні. Вони називали себе борцями з фашизмом і нацизмом, відкрито закликали жителів Харкова до опору шляхом повалення законної влади», — ідеться в повідомленні міліції.

20 січня в результаті спеціальної операції правоохоронці припинили діяльність цієї організації, а під час обшуку офіса вилучили антиукраїнську агітаційну літературу.

«Олегові Новікову буде оголошено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу або захоплення державної влади) і 436 (пропаганда війни)», — повідомив начальник управління СБУ в Харківській області Олександр Пивовар.

Посилено режимпатрулювання

Не викликає бодай найменшого сумніву чи співчуття чергове затримання цими днями групи терористів з п’яти осіб. Серед них були й жінки.

«Ця група виготовляла і торгувала зброєю. Зокрема в кустарних умовах збирали гранати Ф1, патрони, саморобні вибухові пристрої, тобто працювала ціла збройова майстерня, — повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. — Припускаю, що слідство доведе, що ця група брала участь у багатьох терористичних актах у Харківській області».

Як розповів Арсен Аваков, порушено кримінальну справу за статтею 263 Кримінального кодексу України. Під час обшуків вилучено у підозрюваних 38 гранат Ф1, майже 3000 набоїв, автомати, гвинтівки тощо. Міністр повідомив, що в Харкові запроваджено режим посиленого патрулювання і на базі обласного центру напрацьовують схему проведення антитерористичних операцій, пов’язаних з недопущенням проявів сепаратизму і будь-яких спроб дестабілізувати ситуацію.

А начальник відділу громадської безпеки міського управління міліції Сергій Бірбасов доповнив, що у зв’язку із загостренням ситуації на території Харкова для патрулювання вулиць залучено військовослужбовців однієї з частин Національної гвардії. На сьогодні ж, пояснив Сергій Бірбасов, вулиці Харкова патрулюють 425 піших і 202 автопатрульні наряди, а на найбільш напружених маршрутах працюють кінологи із собаками.

Та не лише зусилля правоохоронців змушують п’яту колону пригнути голову. Харків’яни починають відчувати себе українцями, громадянами України, і день у день проросійським манкуртам, незалежно від їхніх посад чи соціального становища, стає дедалі важче задурювати людям голови кремлівськими байками та знаходити бодай тимчасові точки опори.