Другий рік поспіль один із найстаріших вищих навчальних закладів України — Національний університет харчових технологій (НУХТ), який святкує 130-річний ювілей, увійшов до рейтингу ТОП-20 українських вишів, куди подала заяви найбільша кількість вступників. До НУХТ надійшла майже 21 тисяча заяв. Так виш піднявся на дві позиції у цьому рейтингу порівняно з минулим роком.
Чим нині живе відомий не лише в нашій країні, а й далеко за її межами виш, ідеться у розмові нашого кореспондента з його ректором професором Сергієм ІВАНОВИМ.
Не зупиняючись на досягнутому
УК: Сергію Віталійовичу, кількість поданих у цьому році до університету заяв говорить сама за себе, хоч.jpg)
навчання у вашому виші легким не назвеш. Чим же пояснити таку зацікавленість у здобутті технічної освіти?
— Так, протягом останніх років ми зафіксували істотне зміщення уподобань вступників у бік технічних і технологічних спеціальностей. Це не може не тішити, оскільки підтверджує, що наші зусилля з популяризації професій технологічного й технічного спрямування дають результати. А така промовиста статистика вступної кампанії — результат роботи колективу університету на усіх ланках нашої діяльності.
Авторитет університету серед вступників невпинно зростає передовсім тому, що ми весь час рухаємося вперед, не зупиняючись на досягнутому. В Національному університеті харчових технологій готують повний спектр фахівців, яких нині потребують високотехнологічні галузі промисловості — починаючи з технологів харчових виробництв й інженерів машинобудування і закінчуючи спеціалістами з економіки підприємства, менеджменту й управління персоналом.
Нам поступово вдається розвінчувати помилкове уявлення широкого загалу щодо спеціальностей, яких потребує харчова галузь.
УК: Про які спеціальності йдеться?
— Їх перелік надзвичайно широкий: технологи, яких у нас готують на факультетах бродильних, консервних і цукрових виробництв, м’ясо-молочних і парфумерно-косметичних продуктів, хлібопекарських і кондитерських виробництв. І це лише маленька частка тих елітних фахівців, яких потребують не лише українські підприємства. Наприклад завод, на якому виготовляють хліб, вино чи безалкогольні напої або молокопереробний завод. Кожному з них потрібні фахівці із налаштування та обслуговування виробничих ліній та виготовлення упаковки для готової продукції. Цих фахівців готують на нашому факультеті інженерної механіки та пакувальної техніки.
Нині жодне підприємство не обходиться без автоматизації всіх процесів управління з використанням ІТ-технологій. Таких спеціалістів готує наш факультет автоматизації та комп’ютерних систем.
Усі підприємства потребують спеціалістів з енергетики, теплоенергетики і енергоменеджменту, їх готують на факультеті енергетики і енергоменеджменту. Менеджери, управлінці персоналом, економісти, обліковці — тут навіть школярі знають, що це затребувані фахівці. У нашому університеті таких готують на двох факультетах: економіки і менеджменту та обліку, фінансів та підприємницької діяльності.
І без екологів нині нікуди не дінешся.
Окреме місце займають біотехнологи, мікробіологи, експерти з якості харчування та розробники принципово нових оздоровчих продуктів. Крім того, є ще технологи з харчування та фахівці сфери гостинності — готельєри і ресторатори, які не потребують особливої реклами, адже останні роки ці спеціальності популярні. І цих фахівців у нашому виші готують на трьох факультетах: біотехнології і мікробіології, технології оздоровчих продуктів та харчової експертизи і готельно-ресторанного та туристичного бізнесу.
УК: Сучасні технології дуже швидко змінюються, тому щоб не відставати, потрібно постійно удосконалюватись. Як триває робота над новими напрямами навчання у вашому виші?
— Щороку започатковуємо навчання за новими напрямами, багато з яких першими в Україні. Колись, задовго до всіх, ми розпочали навчання мікробіологів, і саме в нашому виші у 1971 році здійснили перший в Україні їх випуск.
Наш університет став ініціатором й першим почав готувати фахівців з винного туризму. Торік знов-таки першими започаткували навчання спеціалістів з технологічної експертизи і безпеки харчової продукції. Саме представники нашого університету виступили з ініціативою започаткування підготовки таких фахівців і домоглися внесення спеціальності до переліку напрямків, за якими ведуть підготовку у вищих навчальних закладах України.
У нас єдиних в країні є ліцензія на підготовку за магістерськими програмами «Екологічна біотехнологія і біоенергетика» та «Екологічний контроль і аудит», навчання за останньою здійснюють англійською мовою.
Розпочали ми готувати й фахівців зі зв’язків з громадськістю та реклами. Можливо, когось це здивує. Але ця затребувана на ринку праці спеціальність необхідна зокрема і для харчової галузі, адже ми хочемо з вітчизняними товарами виходити на зовнішні ринки і просувати у світі українські торгові марки.
І це тільки фахові можливості, які ми пропонуємо, а ще ж є багато інших чинників, які формують у вступників імідж навчального закладу: грунтовна наукова діяльність, міжнародні проекти, зокрема з академічної мобільності. І звісно, сучасна матеріально-технічна база, можливості працевлаштування та кар’єрного зростання. Зрештою насичене й яскраве громадське, культурне і спортивне життя. Тому наша постійна присутність у рейтингу ТОП-20 вишів, до яких вступники подали найбільшу кількість заяв, цілком закономірна.
УК: Які особливості притаманні потужному комплексу, на який за 130 років перетворився Національний університет харчових технологій?
— Справді, якщо у 1884 році все починалося з технічних класів графів Бобринських та підготовки спеціалістів для цукрової промисловості, то нині маємо багатопрофільний науково-навчальний заклад, у складі якого дванадцять факультетів, два інститути післядипломної освіти, сім регіональних науково-навчальних центрів, сім коледжів і шість технікумів. Майже в кожному регіоні працюють наші структурні підрозділи, забезпечуючи ступеневу освіту на будь-який смак.
Ми цілком свідомо йдемо шляхом створення або приєднання нових структур, оскільки маємо ясне стратегічне бачення місії й цілей такого потужного комплексу, в якому нині працюють, здобувають освіту, підвищують кваліфікацію близько 40 тисяч осіб.
Наші відокремлені структурні підрозділи мають автономію в діяльності, зберігаючи відповідальність перед базовим університетом.
Головна наша місія — продукувати, зберігати та розповсюджувати знання, тож стратегія її виконання передбачає поліпрофільність освітніх програм, за якими в нашому комплексі готують фахівців (їх уже понад 200, і робота з розширення цієї палітри триває). Задля цього в нашому комплексі функціонують підрозділи, які представляють усі чотири рівні освітньої акредитації й працюють в системах їхньої індивідуальної та інтегрованої діяльності. Підготовка фахівців наукоємних спеціальностей (а у нас більшість — саме такі) — процес складний і затратний, тому левова частка зусиль нашого колективу спрямована на осучаснення та створення нової матеріально-технічної бази для забезпечення навчального процесу. Тут ми діємо у тісній співпраці з провідними світовими виробниками обладнання, які зацікавлені у підготовці спеціалістів, що вміють працювати і обслуговувати їхнє обладнання.
.jpg)
Аналітична кулінарія
УК: Сьогодні не можна не згадати про такий популярний напрям світової кулінарії, як молекулярна кухня. Які вони — страви, приготовані за цією сучасною технологією?
— Один з найновіших світових трендів, перші паростки якого вже з’являються і в Україні, — молекулярна гастрономія. Це напрям досліджень, пов’язаний з вивченням фізико-хімічних процесів, які відбуваються під час приготування їжі, і створення різних страв із незвичайними властивостями і поєднанням компонентів.
Молекулярна гастрономія — не просто нова технологія приготування їжі, це течія, яка, можливо, в майбутньому стане розділом органічної хімії і з гідністю займе вагоме місце у співтоваристві фундаментальних наук. Це й новий термін у розвитку апаратно-аналітичної бази сучасної індустрії харчування. У цій технології задіяні нове устаткування, аналітичні та інші прилади, що змінюють структуру продукту до одержання нового вигляду страви, технічні аксесуари і кулінарний інвентар тощо. Для сучасних технологів це нові форми, стан і фізико-хімічні властивості знайомих і звичних продуктів.
Одне із завдань, які розв’язує молекулярна гастрономія, — це комбіноване поєднання або так зване сполучення харчових продуктів, різних за типом чи видом, на молекулярному рівні, за сукупністю хімічних сполук та амінокислот, наприклад банан із петрушкою, ікра з білим шоколадом тощо.
Основний принцип молекулярної кухні — це презентація смакових властивостей продуктів у не стандартному для них вигляді: еспуми, сферифіковані рідини, желе, емульсії.
УК: У наш час фахівці молекулярної кухні працюють в найкращих ресторанах світу. Чи не плануєте на базі університету розпочати підготовку таких дуже затребуваних і модних спеціалістів?
— Молекулярна кухня — це сучасна назва харчової інженерії та хімії харчових продуктів — дисциплін, які неминуче викладатимуть професійним технологам ресторанного та готельно-ресторанного бізнесу в майбутньому. А поки що в нашому університеті вже стартувала підготовка таких спеціалістів на кафедрі молекулярної та авангардної гастрономії.
УК: Нині в Україні вже можна скуштувати такі незвичні для більшості споживачів страви?
— Провідні заклади ресторанного господарства України ні на крок не відстають від тенденцій розвитку сучасних молекулярних технологій. У київських ресторанах «DK», «Канапа», «Одеса», «Панорама» вже нині поціновувачі нового і незвичайного можуть скуштувати страви, приготовані за складними високотехнологічними прийомами молекулярної гастрономії, наприклад риба або м’ясо у «Sous vide», овочевий суп із сухим льодом, а також «з’їсти» каву, яку подають у вигляді еспуми тощо.
Тож включення дисциплін із молекулярних технологій ресторанної продукції у навчальний план студентів, які здобувають знання за спеціальностями «Технології харчування», «Технології в ресторанному господарстві» та «Готельно-ресторанна справа», — прогресивний крок, що дасть змогу нашим випускникам підвищити рівень професійної майстерності та виокремитися на ринку праці.
.jpg)
Не забуваючи про традиції
УК: Ще одна новація — винний туризм. Приміром, у Франції вже навіть готують спеціалістів за цим напрямом. А як справи у нас?
— Це одна з наших останніх новацій — започаткування підготовки спеціалістів з винного та гастрономічного туризму. Останнім часом вітчизняна індустрія винного туризму розвивається надзвичайно динамічно, Україна відкрила свій ринок для іноземних вин — смачних і якісних, нехай і дорожчих. Щоб вижити в умовах суворої конкуренції в боротьбі за українського споживача, винні заводи почали активно займатися цим видом маркетингу. Вони ознайомлюють відвідувачів з особливостями вирощування лози, виробництвом різних сортів вин і коньяків, а також проводять дегустації, фестивалі тощо. Цим досягають величезного ефекту. За даними західних експертів, виноробне підприємство завдяки організації екскурсій і дегустацій може збільшити обсяги продажу до 30%. Це підтвердили і результати дослідження, яке нещодавно провела заснована університетом Асоціація сприяння розвитку винного та гастрономічного туризму в Україні. Зокрема, понад 55% респондентів, потенційних учасників винних турів, планують придбати до п’яти пляшок вина, 33% хотіли б збагатити домашню колекцію пляшок на десять.
Ще один важливий чинник розвитку винного туризму — протидія фальсифікату. Щоб ефективно боротися з підробками, потрібно знайомити людей зі смаком справжніх високоякісних вин. Сьогодні люди стежать за правильним харчуванням, приділяють увагу балансу смаків та корисності продуктів. Природно, що за таких умов інтерес до вина зростає.
Забезпеченість кадрами — дуже важлива складова успіху туристичної галузі. Наприклад, у французькому регіоні Бордо університет VATEL спеціалізується саме на підготовці кадрів у галузі еногастрономії, енології і винного туризму, адже регіон щороку приймає до 16 мільйонів «винних» туристів. Українські «винні амбіції» скромніші, але це не означає, що нам не потрібні такі фахівці. Крім того, серед туристичних дисциплін наші студенти вивчають технологію бродильних виробництв й етнічні кухні народів світу, організацію роботи сомельє — все те, що необхідно для якісного представлення української виноробної індустрії.
УК: Звісно, щоб бути в тренді, потрібно стежити за новинками, але не варто забувати й про традиційні професії.
— Родзинку має кожна освітня програма університету. Проілюструю це на прикладі більш традиційної спеціальності, наприклад «Технології зберігання, консервування та переробки плодів і овочів». Для нашого університету ця спеціальність не нова, але лише з моменту створення кафедри технології консервування (три роки тому) підготовка відповідних фахівців набула системності й масштабності.
Колектив кафедри складається не просто з досвідчених викладачів та знаних науковців, а справжніх ентузіастів. Коло їхніх інтересів надзвичайно широке: і розроблення технологій нових видів продуктів із нетрадиційних видів сировини, і вдосконалення енергоощадних технологій консервованих рослинних продуктів. І, звісно, втілення в життя інноваційних технологій виготовлення продуктів профілактичного та дієтичного призначення; удосконалення та оптимізація наявних технологічних процесів для підвищення якості кінцевих продуктів і зниження їхньої собівартості. А також розробка нових прогресивних маловідходних технологій високоякісних продуктів сушіння; наукове об∂рунтування технологічних режимів первинної обробки і зберігання продукції рослинництва та показників її якості; науково-технічні, методологічні та розрахункові засади ресурсозбережних енерготехнологічних комплексів сушіння харчових продуктів та сировини тощо.
Безсумнівно, маючи перед собою такий приклад, студенти стають активними учасниками не лише освітнього процесу, а й наукових пошуків. І це дає плоди: торік студенти стали переможцями Першого національного студентського конкурсу інноваційних харчових продуктів EcoTrophelia Ukraine 2013.
.jpg)
УК: Сергію Віталійовичу, ювілей — не лише своєрідний підсумок, а й початок нового етапу розвитку. З яким настроєм колектив НУХТ зустрічає свій 131-й рік?
— Як зазначив радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Еверт Ян Краенбрінк, передаючи вітання нашому колективові від уряду Нідерландів, 130 років — це вік зрілості, вік якості. Нам надзвичайно приємна така оцінка європейської спільноти.
Та цими днями ми не тільки підсумовуємо свої досягнення й здобутки. Маємо багато планів, а отже, ще багато роботи попереду.
Гідно нести широковідоме в світі ім’я нашого бренда «Національний університет харчових технологій» — справа надзвичайно відповідальна. Та наш колектив уже не раз доводив, що йому до снаги все. Мабуть, за природою ми оптимісти, а їм, як відомо, найлегше даються розв’язання найскладніших завдань.
НУХТ нині — один із найпотужніших вищих навчальних закладів країни, ми розвиваємося, самоудосконалюємося, живемо активним життям, примножуючи славу української освіти і науки. Віримо в наш народ, у його мудрість і здоровий глузд, віримо в Україну. Тож маємо всі підстави дивитися у майбутнє з оптимізмом.
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ІВАНОВ. Народився у м. Конотоп Сумської області. Випускник хіміко-технологічного факультету Київського політехнічного інституту.
Видатний вчений-хімік, професор, доктор хімічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Республіканської премії ім. М. Островського, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, президент Української асоціації вищих навчальних закладів та підприємств харчової промисловості (UkrUFoST), президент Асоціації сприяння розвитку винного та гастрономічного туризму в Україні, єдиний представник України у світовій організації з харчової науки та технології (IUFoST).
ВАЖЛИВО ЗНАТИ
♦ до складу навчально-наукового комплексу університету входять 12 факультетів, 51 кафедра, 2 інститути післядипломної освіти, 7 навчально-наукових регіональних центрів, 13 коледжів та технікумів;
♦ в університеті навчаються понад 27 тисяч студентів та слухачів;
♦ фахівців готують за понад 200 освітніми програмами;
♦ за роки незалежності науковці університету отримали понад 1700 патентів на винаходи та корисні моделі, зокрема понад 500 у співавторстві зі студентами. 27 патентів та 2 авторських свідоцтва отримали за межами України;
♦ понад 40 викладачів університету — лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки;
♦ за наукометричними показниками Scopus станом на 27 серпня 2014 року виш займає 37 позицію з індексом Гірша 10;
♦ у 2014 році на вступ до університету було подано майже 21 тисячу заяв.
♦ другий рік поспіль виш входить до ТОП-20 ВНЗ, куди подала заяви найбільша кількість вступників;
♦ – за 2013 рік 20 студентів стали переможцями всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт;
♦ 6 місце у рейтингу вишів України «Компас»;
♦ 1 місце у рейтингу ВНЗ, що проводять найкращу антикорупційну політику;
♦ 1 місце у рейтингу винахідницької діяльності;
♦ 1470 студентів взяли участь у наукових конференціях у 2014 році, опублікувавши 1680 тез доповідей;
♦ понад 30 чинних міжнародних договорів про співпрацю;
♦ 35 наукових шкіл за 16 тематичними напрямами наукових досліджень і науково-технічних розробок;
♦ 7 спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій за 13 науковими спеціальностями;
♦ навчальний процес забезпечують 21 академік, понад 150 докторів наук, більш як 500 кандидатів наук.
ЦІКАВІ ФАКТИ
► Університет — єдиний представник України у світовій організації з харчової науки та технологій IUFoST.
► НУХТ — учасник Національної мережі трансферу технологій NTTN.
► Європейська фундація з харчової науки обрала НУХТ для проведення конгресу CEFood у 2016 році, віддавши перевагу українському вишу з-поміж кількох із країн Євросоюзу.
► Більшість керівників та провідних спеціалістів харчової галузі України, близького та далекого зарубіжжя — випускники університету.
► Університет уперше в Україні приймав Північно- та Східноєвропейський конгрес з харчової науки (NEEFood-2013) та 24-й світовий колоквіум Інституту CEDIMES.
► Протягом кількох останніх років науковці НУХТ стають лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки.
► НУХТ — учасник наукових проектів PRORES і NutriLab Сьомої рамкової програми розвитку досліджень і технологій Європейського Союзу.
Ми в Google+