Хоч у країні тепер украй важка ситуація, пов’язана з неоголошеною війною на сході, є проблеми, розв’язання котрих не відкладеш на потім. До таких належить і убезпечення дорожнього руху, адже на наших дорогах досі продовжують гинути і калічитися люди, про що свідчить невблаганна статистика дорожньо-транспортних пригод.

Тож вересневі події — і «круглий стіл», присвячений обговоренню законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух», ініційований парламентським комітетом з питань транспорту, і національний семінар з розробки плану дій з безпеки дорожнього руху, й багато інших — дуже на часі. Саме про те, які новації чекають на українських водіїв, пішоходів, велосипедистів — словом, усіх учасників дорожнього руху, — під час нашої чергової «прямої лінії» читачі «Урядового кур’єра» розпитували і першого заступника начальника департаменту ДАІ України генерал-майора міліції Сергія Івановича Будника.

Перший заступник начальника департаменту Державтоінспекції МВС України генерал-майор міліції Сергій БудникОлексій Григорович ЯКОВЕНКО, м. Одеса:

— Сергію Івановичу, в Одесі на вулиці Сирецькій, а вона магістральна, багато МАФів, біля яких зупиняється автотранспорт, де подобається водіям, які не зважають на закон «Про дорожній рух». Тротуари повністю запруджені, й пішоходам немає кудою ходити. Що вже й казати про школярів, надто молодших!

Ще одна наболіла проблема: біля нашого будинку, а це Сирецька, 1, є стоматологічна поліклініка. Лікарі, які в ній працюють, кидають свої машини у дворі, бо вважають, що їхні джипи мусять стояти прямо під вікнами поліклініки. А що мешканці будинку іншої думки, їх не обходить. Окрім того, в нашому будинку розмістились ще кілька фірм, приміром, авторемонтна майстерня, і теж їхні машини «прописались» у дворі. Ні дітям погуляти ніде, ні літнім людям, пенсіонерам, ветеранам нормально пройти. Ми зверталися у різні інстанції, щоб вплинули на цих незаконослухняних громадян, — результату нуль. Може, хоч ви якось допоможете?

— Проблему зрозумів. У таких ситуаціях ми пишемо приписи, за невиконання яких передбачено адміністративну відповідальність. На жаль, досить часто суди скасовують ці протоколи — через брак фінансування підрозділів дорожнього сервісу. За вашою заявою я теж доручу провести перевірку, й ті водії транспортних засобів, які паркують їх у неналежному місці із порушенням правил, будуть притягнуті до відповідальності.

Віталій ЮРЧЕНКО,Макарівський район:

— Чи можу я їздити на автомобілі зі старими номерами — чорними, які діяли раніше?

— Вони діють і тепер — до тих пір, поки ви не зберетеся або перереєструвати автомобіль, або зняти його з обліку. А до того ви маєте право їздити на автомобілі з такими номерними знаками без будь-яких обмежень — і з цієї причини ДАІ вас зупиняти права не має.

УК: Влітку відбулося засідання Форуму з безпеки дорожнього руху, на якому був напрацьований документ, що має стати підгрунтям для серйозної роботи у царині захисту людського життя на дорозі. Розкажіть про нього докладніше…

— Коли ми започатковували проведення цього форуму, навіть не уявляли, наскільки кардинально і скрупульозно доведеться вивчати проблему, щоб його підготувати. Й відтепер форум є постійно діючим майданчиком для вирішення завдань щодо безпеки дорожнього руху. Наступне його засідання заплановано на листопад як підсумок тижня безпеки дорожнього руху. А сам тиждень (ми його проводимо у зв’язку з тим, що Україна приєдналася до десятиліття «За безпеку дорожнього руху», оголошеного ООН у 2011 році) передуватиме Дню пам’яті жертв ДТП, який припадає на третю неділю листопада.

На першому ж — липневому — засіданні форуму було прийнято резолюцію, виконання якої має на меті об’єднати зусилля державних органів, громадських організацій, ЗМІ з тим, щоб убезпечити дорожній рух і звести до мінімуму кількість жертв на наших дорогах. Приміром, у цій резолюції є декілька рекомендацій до Верховної Ради, зокрема щодо врегулювання питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху (ДР). Йдеться передусім про прийняття відповідних законів, які б запроваджували автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху (ПДР), і про прийняття нової редакції закону «Про дорожній рух», доповнивши назву фразою «…та його безпеку», і про зміни до інших законодавчих актів у частині відповідальності водіїв, пішоходів та інших учасників ДР.

Скажімо, одна з пропозицій, яка нині активно обговорюється у суспільстві, причому її підтримує громадськість, — це необхідність включення до цього закону окремим розділом Правил дорожнього руху. Тобто ПДР — після того, як звідти будуть прибрані всі неузгодженості, повтори і дублювання, які є нині, — мають набути статусу закону. Що за неузгодженості? Передусім йдеться про технічні вимоги до стану ТЗ, вимоги до встановлення видимості дорожніх знаків, що передбачені відповідними стандартами, продубльовані у законодавстві. Не менш важливий напрям — зв’язки з громадськістю, ЗМІ, роз’яснювальна й профілактична робота. У суспільстві мусять зрозуміти: питання безпеки ДР стосується кожної людини без винятку, тому що ми всі є учасниками ДР — хто пішохід, хто пасажир, хто водій. І від того, як ми це розумітимемо, як ставитимемося до необхідності виконання ПДР, і залежить наша безпека.

Окрім того, запропоновано створити окрему депутатську групу, яка б об’єднувала депутатів, які мають бажання займатися вирішенням проблем безпеки ДР. Урядові ми запропонували, серед іншого, визначити головний орган у сфері безпеки ДР. Колись існувала спеціальна координаційна рада при Кабміні, але потім її ліквідували, тож нині ми вивчаємо питання щодо можливості поновлення в якійсь іншій формі саме такого органу, який би координував діяльність різних органів держави та громадськості у вирішенні цих проблем.

Раніше, якщо ви пам’ятаєте, діяла державна програма з безпеки ДР, яку потім зупинили. Тому форум радить повернутися до здійснення окремих заходів. Приміром, рекомендувати органам центральної виконавчої влади — за рахунок тих коштів, які вони отримують для виконання основних функцій, — здійснити певні заходи з безпеки ДР, для того щоб покращити саму організацію роботи. Окрім того, рекомендовано забезпечити комплекс заходів щодо реформування системи департаменту автомобільної інспекції. Ну і, звичайно, розробити і затвердити поетапний план адаптації законодавства з питань безпеки ДР до європейського законодавства. Адже підписана нами угода про асоціацію з ЄС передбачає окремий розділ «Автотранспорт», де йдеться про приєднання України до різноманітних директив, які діють в ЄС.

УК: Що саме нам потрібно змінити у законодавстві? І чи не буде це сліпим копіюванням на кшталт узаконення вимоги в осінньо-зимовий період, навіть коли на вулиці яскраве сонце, їздити за містом удень з увімкненим ближнім світлом?

— Коли ця норма запроваджувалася, ми з цим згодні не були, однак тоді це було записано у плані дій, затвердженому указом Президента, і ми мусили його виконувати. Та нині ніхто не буде нічого сліпо копіювати. Нам головне — закласти у наше законодавство принципи убезпечення ДР, які існують за кордоном. Передусім це стосується організації підготовки водіїв, інших учасників ДР. А також розбудови дорожньої інфраструктури: це дорожні знаки, розмітка, дорожнє покриття, освітлення, огородження і технічні засоби регулювання ДР, його організація в автоматизованому режимі. Це і запровадження автоматичної фіксації порушень ПДР, й підвищення вимог до технічного стану автомобілів.

Йдеться про те, що тим планом адаптації (а він розрахований на 5 років) передбачено приєднання України до директиви ЄС 2009 року №40, яка передбачає і перевірки придатності до експлуатації автомобілів та автопричепів. Проте не можна забувати, що чимало положень нашого законодавства вже відповідають європейським, однак для створення цілісної системи необхідно ще багато чого доробити.

І хоч є бажання пришвидшити цю роботу, бо на наших дорогах гинуть люди, та до Нового року ми навряд чи щось встигнемо. Бо головне — ми хочемо до цієї проблеми підійти цілісно, системно. Законопроект ще треба доопрацювати, узгодити з усіма державними інституціями, громадськими активістами і, щоб справді вплинути на покращення ситуації, вже після виборів вносити на розгляд парламенту.

Катерина ЧИРВА,  м. Київ:

— Сергію Івановичу, мені дуже цікаво, що буде з 20-кілометровою маржею швидкості. Адже хто порушує Правила, той і далі на них не зважатиме, а законослухняним водіям вона дає змогу їздити хоч і акуратно, але трішки швидше. То чи варто її взагалі чіпати?

— А ніхто й не каже, що вона буде скасована вже завтра чи післязавтра. Радше йдеться про те, що якщо ми запроваджуємо автоматичну фіксацію порушень ДР, то повинні йти і в ногу з технічним прогресом. У жодній країні світу немає допуску в 20 км. У тій же Європі тільки 6 країн мають швидкість руху в населених пунктах 60 км/год, решта — 50. Ми ж ідемо назустріч водіям — і в Києві на 11 ділянках зафіксували можливе підвищення швидкості до 80 км/год. Але ж наші водії як тепер на тих ділянках їздять? Звісно, 100 км!

Це ДАІ не влаштовує, тож ми будемо вивчати за підсумками року ефективність цього підняття швидкості. Йдеться про стан аварійності, тяжкість наслідків ДТП, якщо такі були. І вже потім будемо думати, продовжувати таку практику чи припиняти, вживаючи якихось інших заходів для покращення ситуації на дорогах.

Віктор ПАЛАМАРЧУК,  м.Тальне Черкаської обл.:

— Десь місяць-півтора тому знову з’явилися розмови про повернення техогляду. На ваш погляд, він справді потрібен? Більшість водіїв, я маю на увазі власників приватного транспорту, не виїжджають на дорогу на несправних автомобілях…

— Це потрібно. Бо, на жаль, не всі водії законослухняні й стежать за технічними станом своїх автівок, а навпаки — чимало прикладів, коли вони виїжджають на дорогу на технічно несправному транспорті. Це стосується не тільки приватного, а й вантажного і, на жаль, пасажирського. Ми нещодавно проводили операцію «Автобус» — виявили тисячі несправних автобусів, багато нетверезих водіїв, які ними керують, факти порушення цими водіями ПДР. Тож не можна забувати, що технічний стан — це одна із складових безпеки ДР.

До речі, вимога проведення техогляду є і в тій 40-й директиві ЄС, про яку я вже згадував сьогодні. Там ідеться про те, що для всіх транспортних засобів без винятку, а не тільки приватних чи ще там якихось, ми впродовж п’яти років після набуття чинності угоди маємо запровадити обов’язковий технічний контроль. Та люди мусять знати, що і позиція начальника департаменту, і керівництва МВС полягає в тому, що ДАІ жодного стосунку до процесу перевірки контролю технічного стану не матиме.

Для нас головна мета — щоб на дороги виїжджали технічно справні автомобілі. Зробити це просто: СТО, які матимуть спеціальні ліцензії (а щоб отримати таку ліцензію, треба передусім мати відповідне обладнання для контролю технічного стану автомобілів), видаватимуть протокол технічного огляду, на підставі якого водій отримуватиме у страховій компанії поліс цивільної відповідальності, без якого не має права виїхати на дорогу. До речі, такий механізм успішно діє за кордоном — ми вивчали досвід багатьох країн. Тобто апріорі ми повинні розуміти, що людина, яка має поліс, виїхала на технічно справному автомобілі.

Володимир ІВАНОВ,
вимушений переселенець, м. Сєверодонецьк:

— Мені довелося раптово покинути Луганськ. На жаль, основні документи залишилися вдома. Із собою забрав тільки закордонний паспорт і права. Як тепер відновити технічний паспорт на машину? Представники ДАІ кажуть, що з таким набором документів я не маю права переміщатися на власній автівці.

— На жаль, на підставі закордонного паспорта і навіть водійського посвідчення ми не можемо видати дублікат, тож для початку ви маєте отримати паспорт громадянина України. Оскільки це питання нині актуальне для багатьох людей, тож після відповідної урядової постанови Державна міграційна служба спростила порядок видачі паспортів громадянина України, й у вас із цим проблем не має бути. А потім у будь-якому нашому підрозділі — центрі надання послуг, пов’язаних з автотранспортом, — можете отримати дублікат документа на свій автомобіль. Навіть і без автомобіля.

Галина ЛЕОНОВА,  м. Харків:

— Мені скоро складати іспити в ДАІ на водійське посвідчення, а з різних джерел отримую інформацію про те, що «просто так» його скласти не можна. При цьому навіть є люди, котрі пропонують свою допомогу, інакше, мовляв, працівники ДАІ «завалять». Така схема діє в автошколах Харкова. Як мені можна буде оскаржити результати іспитів, якщо я не буду з ними згодна? І чи є процедура апеляції?

— По-перше, ми робимо так, щоб виключити будь-які втручання суб’єктивного чинника під час іспитів. Саме для цього свого часу була запроваджена Національна автоматизована система — НАІС, де є підсистема «Екзаменаційний клас». Коли людина сідає за комп’ютер, машина сама вибирає 20 питань відповідно до встановленої схеми, з двох варіантів, які запропоновані для складання іспитів. Якщо в кандидата у водії є сумніви щодо результату, він може попросити роздруківку іспитів. І, звичайно, якщо там буде виявлено якісь недоліки, неточності чи зафіксовані неправильні відповіді, це можна оскаржити письмово на ім’я керівника цього підрозділу. Вже всі наші центри працюють у цій системі, й там у посадових осіб немає можливості впливати на результати.

Річ у тім, що працює єдина на всю Україну програма, і системні адміністратори на місцях не мають повного доступу до неї. Тобто, є системний адміністратор, який перебуває в Центрі в Києві, в нього одні повноваження. В обласному підрозділі є адміністратор зі своїм рівнем доступу, в якого права обмежені тощо. У центрі, де приймають іспити на отримання посвідчення водія, немає повноважень втручатися у програму. Раніше, коли у нас була в кожному МРЕО своя локальна система, це справді траплялося, нині ж, із НАІСом, «грати на піаніно» неможливо.

— На курсах в автошколі дуже багато розмов про якісь два варіанти правил, харківські й київські, і що в них є певні розбіжності, й усі на ці розбіжності скаржаться. Що там за секрет такий?

— Там немає жодного секрету. Відповідно до постанови КМ, для прийняття теоретичних іспитів на знання ПДР передбачено два варіанти питань, так звані київські, розроблені відповідною робочою групою, до складу якої входили Спілка автомобілістів, Центр безпеки дорожнього руху. І так звані харківські, які також були складені за участю Центру безпеки ДР і департаменту ДАІ. Тобто говорити про розбіжності в них можна тільки у сенсі питань, а не в сенсі розуміння ПДР.

— А в ДАІ ці запитання сформульовані російською чи українською мовою?

— Діє два варіанти: українська й російська, тобто мову можна обрати самостійно.

До речі, якщо кандидати на отримання водійських посвідчень таки стикаються в автошколах з прямим чи завуальованим вимаганням грошей, їм треба скаржитися в установленому порядку до органів прокуратури або до старших начальників управління ДАІ області чи міста Києва, наприклад. І ми, повірте, вживаємо заходів і реагуємо на такі факти. Ми не можемо виключати, що такі факти є. Іноді ми їх фіксуємо й самі виявляємо. Якщо ж нам допомагатимуть виявляти хабарників, будемо тільки вдячні.

УК: У розвиток теми уточніть, чи має право людина на власній автівці тренуватися на автодромі, скажімо, на вулиці Туполєва у столиці?

— При цьому, подобається це кому чи ні, треба враховувати правовий статус цього майданчика — у нього є господар. Якщо йдеться про автодром на Туполєва, то це управління ДАІ міста Києва. Тож будь-яке користування цим майданчиком необхідно здійснювати з дозволу управління ДАІ міста Києва. Якщо простіше, то треба підійти до інспектора, який зазвичай є на автодромі, й попросити в нього дозволу. Наскільки мені відомо, там із цим особливої проблеми немає.

До речі, нам таких автодромів, на яких — відповідно до нормативної бази — автошколи повинні проводити певну кількість занять, банально не вистачає. Навіть у Києві їх бракує: є майданчик на Туполєва, майданчик у дарницькій автошколі, в Центрі надання послуг №13 на Балтійському провулку і на Метрологічній, це в районі Одеської площі. І все, а цього для якісної підготовки майбутніх водіїв мало.

Георгій ВИШНЯК, м. Київ:

— Сергію Івановичу, підкажіть, як бути, якщо протокол інспектором ДАІ був складений неправильно, це було доведено в суді, хто потім відшкодовує збитки, понесені людиною, на яку був складений цей протокол?

— Ви можете в порядку цивільного судочинства пред’явити позов до інспектора, що склав протокол, який визнаний незаконним і скасований. Приміром, позов до обласного управління ДАІ, якщо він — його працівник. Я таких випадків не знаю, але якщо під юридичним кутом зору, то діяти треба саме таким чином — подавати на це управління позов про відшкодування матеріальних збитків, спричинених незаконним притягненням до адміністративної відповідальності (витрати на адвоката, судовий збір тощо).

УК: Сергію Івановичу, давайте повернемося до резолюції — там ідеться зокрема й про те, що є намір модернізувати систему підготовки і перепідготовки водіїв. Що мається на увазі?

— Насамперед ідеться про необхідність уніфікувати законодавство в цьому напрямі. Що ми маємо сьогодні в цій царині? Є заклади з підготовки водіїв, які працюють, отримавши лише акредитацію комісії Департаменту ДАІ. Є навчальні заклади Міністерства освіти та інших відомств, які здійснюють освітню діяльність, надають освітні послуги і видають відповідні документи про надання робітничої професії. Скрізь є певні проблеми. Тож нині ми над цим працюємо, створено відповідну робочу групу, сподіваємося, що ми порозуміємося й уніфікуємо цей процес.

Окрім того, хочемо вдосконалити саму систему підготовки. З чим це пов’язано? Найліпше було б застосувати європейський досвід, коли використовуються автоматичні автодроми, де встановлена відповідна апаратура. В автомобіль сідає кандидат у водії, їде за певним маршрутом, виконує при цьому певні завдання, а ось аналізує їх виконання комп’ютер, який потім і робить висновок, чи склав цей кандидат свій іспит. Така система діє у багатьох країнах, тож у перспективі ми теж хочемо до неї приєднатися.

УК: У документі форуму йдеться також про підвищення кваліфікації інспекторів. Як ви це плануєте зробити?

— У нас діє система службової підготовки, де ми навчаємо наших інспекторів. Причому вони щороку складають підсумкові заліки. Окрім того, існує і система підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників Державтоінспекції. А також нині в МВС створено комісію з реформування органів внутрішніх справ, а одним із напрямів є реформування Державтоінспекції. Передусім ми хочемо, вирішивши низку економічних питань (грошове утримання працівників, матеріально-технічне забезпечення служби, соціальний пакет для працівника), висувати певні вимоги до професійного й інтелектуального рівня, щоб у ДАІ не виникало конфліктів з учасниками дорожнього руху, але це потрібно робити у комплексі. На сьогодні на те грошове утримання, яке є, підібрати високоосвічені та високопрофесійні кадри вкрай важко.

УК: Останнім часом з’явилася інформація про те, що ви будете ініціювати створення Національної дорожньої адміністрації. Чим займатиметься цей підрозділ? Чи не копіюватиме він функції ДАІ?

— Ні, не копіюватиме. А необхідність його створення — пропозиція громадських організацій: вони пропонують створити державний орган, який би координував діяльність усіх державних органів, що працюють у царині безпеки дорожнього руху. На сьогодні ці функції розпорошені між Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством охорони здоров’я, Державним агентством з автомобільних доріг, Укртрансінспекцією (яка діє при Міністерстві інфраструктури) та іншими органами, а так бути не повинно, якщо ми хочемо отримати позитивні результати.

УК: Коли йдеться про безпеку руху, відразу згадуєш про аварійність. З одного боку, винні водії, які перевищують швидкість або їздять п’яними. А з іншого, хай як це прикро, є пішоходи, є велосипедисти, які поводяться то як водії, то як пішоходи, коли переїжджають через дорогу на велосипедах, хоч за правилами мали б просто перевести велосипед… Як можна виховати пішоходів і велосипедистів, адже їхня поведінка на дорозі — теж складова безпеки руху?

— Перша причина аварійності — перевищення швидкості (26% від загальної кількості аварій); п’яні водії, про яких ви згадали, — третя причина. І правильна позиція, що і водіїв, і велосипедистів, і пішоходів, тобто всіх без винятку учасників ДР, потрібно виховувати. Тому що ми всі розуміємо, що фактично притягнути до відповідальності пішохода або велосипедиста неможливо через те, що в нього зазвичай немає із собою жодних документів. Для того щоб встановити особу, його необхідно доставити до райвідділу (є такі повноваження в ДАІ), але це час, витрати і при цьому мінімум ефективності. Тож потрібна передусім роз’яснювальна робота — кожен має розуміти, що його безпека в його власних руках. Пішоходи не повинні перебігати дорогу, де їм заманеться. Для цього є пішохідні переходи. Інша справа, що іноді на пішохідних переходах їх не пропускають автомобілі. Але ми жорстко реагуємо на ці факти і маємо надію, що коли буде автоматична фіксація, проблема з пішохідними переходами зникне.

УК: Пішохідний перехід, який, до речі, не завжди добре видно, — болюча тема. Будь-який автомобіль, навіть коли він їде 60 кілометрів за годину і важить 1000 кілограмів, має певний гальмівний шлях. Проте пішоходи зазвичай цей аспект не враховують і можуть вибігти на перехід прямо перед автівкою…

— Водій транспортного засобу, наближаючись до пішохідного переходу, має знизити швидкість або й зупинитися, якщо в цьому є потреба. Іноді дійсно трапляється, що пішоходи вибігають прямо під колеса. Якщо стається лихо — цим займається слідчо-оперативна група. Хоч досі у нас апріорі існує принцип винуватості водія: якщо пішохода збиває автомобіль, до відповідальності притягується водій як власник джерела підвищеної небезпеки. Це не зовсім правильно. Тому в одному із законопроектів, який зараз розміщений на сайті ДАІ для обговорення, є така норма, за якою передбачена потреба чітко дослідити кожен випадок. І в разі, якщо водій справді не винен, його не повинні й карати.

«Пряму лінію» підготувала і  провела Лариса УСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Сергій БУДНИК. Народився 1965 року на Київщині. У 1992-му закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

У 1991 році розпочав службу в органах внутрішніх справ. З 2002-го по 2007 рік працював в Адміністрації (Секретаріаті) Президента України.

З березня 2008-го його призначили на посаду заступника начальника департаменту Державтоінспекції МВС України. З жовтня 2010 року до квітня 2014-го — начальник Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України. З квітня 2014 року — перший заступник начальника департаменту ДАІ України.

Має почесне звання «Заслужений юрист України», його нагороджено орденом «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів. Кандидат юридичних наук.

Одружений. Має двох доньок.