Ще коли на Донбасі починали збиратися на мітинги з триколорами, а тим паче — з початком бойових дій, Дніпропетровщина перейшла на режим підвищеної настороги. Було створено регіональний штаб національного захисту Дніпропетровської області, терміново сформовано добровольчі батальйони територіальної оборони, на дорогах виставили блокпости, перекрили деякі залізничні сполучення з Донбасом. Будь-які спроби закликати північного сусіда на козацьку землю, де колись існувало п’ять із восьми Запорозьких Січей, одразу припиняли. Дніпропетровщина сепаратизм не впустила і розквітла синьо-жовтими прапорами.
Пріоритет — безпека
Правоохоронці посилили зусилля щодо забезпечення громадської безпеки і припинення спроб проникнення на територію області диверсантів з так званих народних республік. Завдяки зусиллям спецслужб у регіоні унеможливили близько 20 терактів, кілька намірів терористів за вказівкою з Москви дестабілізувати ситуацію. Приміром, торік у липні силовики затримали диверсійну групу, члени якої готували серію масштабних терактів. Диверсійною групою з трьох чоловік керував громадянин Російської Федерації В. Петров на прізвисько Батя. Бойовики, які пройшли спеціальну підготовку на Луганщині, могли завдати серйозних пошкоджень стратегічно важливим об’єктам Дніпропетровська, що призвело б до чималої кількості людських жертв.
Диверсії і теракти на важливих інфраструктурних об’єктах планували вчинити і троє молодиків, які називали себе партизанським загоном. Організував і згуртував їх за допомогою соцмережі 25-річний місцевий житель, уродженець Російської Федерації, активіст «антимайдану». Злочинці готували план-схеми вибухів і підпали військкоматів, банківських установ, райвідділів міліції. Правоохоронці затримали «підпільників» одночасно у Дніпродзержинську, Павлограді й Новомосковську.
І тепер мало не щодня надходять повідомлення про знешкодження й затримання антиукраїнських агітаторів, провокаторів та інших поплічників так званої Новоросії, навчених інструкторами ФСБ.
«Пріоритет органів влади — забезпечення колективної безпеки громадян», — підкреслив заступник голови Дніпропетровської ОДА Святослав Олійник після оголошення особливого статусу в регіоні, коли наприкінці січня загострилася ситуація у зоні АТО. За його словами, керівництво області й силових підрозділів розробили екстрені заходи для підвищення рівня безпеки. Зокрема проводять інвентаризацію об’єктів життєзабезпечення — перевіряють, чи надійно захищені водоканали й інші важливі об’єкти. За допомогою приватних підприємств, які мають камери відеоспостереження, створюємо систему відеонагляду з єдиним центром. У міському транспорті з’явилися оголошення із закликом до населення звертати увагу на підозрілі речі, адже терористи можуть залишити в них вибухові пристрої. Людей інформують, що робити в таких ситуаціях і за якими «гарячими телефонами» звертатися. Діє Консультаційний центр Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Добровольчі батальйони і потужне волонтерство
Прифронтове Придніпров’я перше після зони бойових дій приймає на себе весь тягар війни. У регіоні сформовано найбільше добровольчих батальйонів для захисту країни від агресора, воюють і бійці військових частин, які дислокуються на території області. Коли тривають бої в зоні АТО, Дніпропетровськ дізнається про це не з новин, а з кількості «швидких», які з сиренами мчать вулицями міста з аеропорту. Не тільки шпиталь і обласна лікарня, а й інші медичні заклади лікують поранених. Звісно, це потребує додаткових немалих коштів.
На останній сесії облради прийняли рішення виділити гроші на лікування поранених і розподілити їх по лікарнях. Щомісяця Дніпропетровщина збирає 50 мільйонів гривень військового податку. Область пропонує уряду залишити частину військового збору в регіоні, адже багато важко поранених лікується саме в дніпропетровських лікарнях.
Але жодні офіційні бюджети не спроможні зробити того, що робить підтримка громадян. Через численні волонтерські організації, які створено на Дніпропетровщині, люди допомагають українським бійцям, що захищають країну на передовій, а також пораненим у шпиталях і лікарнях. Люди перераховують гроші, купують продукти, одяг, спорядження, ліки, збирають та в’яжуть теплі речі, плетуть захисні сітки, приносять пораненим гарячу їжу, проводять благодійні ярмарки тощо. Діти малюють різні малюнки і пишуть листи з добрими побажаннями для бійців АТО. А коли медики просять здати кров для поранених, на заклик відгукуються тисячі дніпропетровців. Завдяки волонтерам зробили ремонт відділення обласного шпиталю, надають психологічну допомогу тим, хто був на війні.
Допомога «Дніпра» переселенцям
Як прифронтовий регіон Дніпропетровщина має витримувати додаткові навантаження на бюджет. Значних коштів потребують оснащення армії, екіпіровка бійців, закупівля ліків і медичного обладнання, поховання та ідентифікація загиблих (їхні родичі здати аналіз ДНК можуть безплатно), влаштування переселенців, надання їм соціальної допомоги, медичних й освітніх послуг.
За офіційною статистикою, Дніпропетровщина — одна з тих областей, що приймає найбільше переселенців. Їх нині понад 87 тисяч: 61% переміщених осіб — пенсіонери, 17% — діти до 18 років, і лише 22% — працездатне населення. Ще минулої весни у місті створили координаційний центр «Допомога Дніпра», який працює з переміщеними особами. Як днями повідомив заступник голови ОДА Геннадій Корбан, постійну допомогу в Дніпропетровській області отримують понад 62 тисячі офіційно зареєстрованих переселенців. Близько 53 тисяч отримують пенсії, майже 5,5 тисячі — допомогу на дітей, приблизно 5 тисяч осіб отримують соціальні страхові виплати.
За словами директора департаменту соцзахисту населення Дніпропетровської ОДА Вікторії Крупської, із загальної кількості переселенців вдалося розселити близько 20 тисяч осіб — в комунальних гуртожитках, санаторіях, готелях тощо; 88 інвалідів влаштували у спеціалізовані будинки-інтернати, де вони живуть на повному державному забезпеченні. Решта знайшли собі прихисток самостійно — у родичів або знайомих. Можливості з розселення у цьому краї вже практично вичерпано. Тому Дніпропетровщина нині — транзитна область. «Усіх, хто вимушений покинути свої домівки, розміщуємо тимчасово, з’ясовуємо першочергові потреби. Потім переселенців направляємо до сусідніх областей для постійного місця проживання», — зазначила Вікторія Крупська.
Обласна влада домовилася про створення на промислових підприємствах квот робочих місць для переселенців, нещодавно прийняли й відповідну регіональну програму. Затверджено і Програму надання соціальної підтримки громадянам, які переселилися зі східних регіонів на 2014—2016 рр. Окрім цього, на території області у межах партнерства з Німеччиною зведено п’ять модульних містечок для переселенців.
Ми в Google+