Уперше Президент Петро Порошенко відвідав Миколаїв і військову частину — легендарну 79-ту окрему аеромобільну бригаду Сухопутних військ Збройних сил України. Вона протягом двох місяців перебувала у справжньому пеклі, відбиваючи шалені атаки супротивника в секторі «Д». У боях миколаївські десантники втратили 24 бійці, близько 200 поранено. 

Молоді та посивілі

Главу держави бійці 79-ї чекали не тільки для того, щоб отримати нагороди та вислухати слова подяки. Вони очікували відвертої розмови про те, чи довго триватиме війна.

«Ми мирна країна і ні з ким не хочемо воювати. Аби мати міцні позиції на переговорах щодо миру, треба бути сильними: мати єдність народу, сильну країну, сильну армію. «Євразійська трійка» наступного тижня в Мінську має намір домовлятися про мир, оскільки весь світ втомився від війни», — чесно відповів Петро Порошенко.

До приїзду Президента хлопці 79-ї бригади шикувалися, тренувалися, співали Гімн країни. Мами та дружини за воротами частини вмовляли: «Пустіть нас, хочемо побачити наших героїв, сфотографувати їх, коли Президент вручатиме нагороди». Зрештою всі потрапили на плац.

А журналісти відзначили демократичність глави держави. Ані «рамок», ані ретельної перевірки з вивертанням сумок, ані кортежів з перекриттям вулиць міста. Люди дивувалися: «Невже Президент приїхав? Чому заторів немає?»

Два тижні тому Миколаїв сердечно зустрічав десантників. До речі, Президент спершу подякував саме жителям міста, які виявилися справжніми патріотами, організувавши зустріч військовим.

«Усе місто, — зазначив Петро Порошенко, — прикрасили національні прапори. Все місто і вся країна зустрічали саме вас. На вас чекали і знали, що ви обов’язково повернетеся живими».

Тоді хлопці виходили з автобусів і бронемашин засмаглими до чорноти, худющими, бородатими. Сьогодні видно: вони майже всі сиві. Навіть по короткостриженому волоссю срібна смуга пройшлася. Потилиці, скроні  посивілі. І в старших, і в зовсім юних.

Гімн від Головнокомандуючого

Емоційний патріотичний настрій охопив присутніх під час звучання Гімну. За протоколом, його виконували після статутних шикувань і привітань. Задав тон Президент. Він перший з Президентів України, який щиро співав «Ще не вмерла!» Надто чутливий мікрофон доніс до всіх президентський спів. Навіть хлопці із сивими скронями ледве стримували сльози.

Президент зазначив, що готовий особисто підписатися під девізом 79-ї: «В єднанні — сила» та під загальним девізом усіх десантників «Ніхто, крім нас». Підкреслив, що ніхто, крім нас, не звільнить Україну від окупантів і ніхто, крім нас, не зробить її квітучою. А бійців спрямував на подальші звитяги: «Вам буде поставлено нове відповідальне завдання. Думаю, в іншому секторі. Там, де сьогодні потрібні рішучі дії 79-ї. Переконаний, що еліта української армії продемонструє свої найкращі якості». 

Насправді візит більше нагадував зустріч бойових друзів. Коли вийшов перший з нагороджених хлопців, Президент особисто розповів про подвиг десантника: «Вони боролися за кожен клаптик української землі. Проти нас були танки, гармати, кулі. Чорне небо, чорна земля».

Вадима Зеленського нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. А старшого сержанта Валерія Каратаєва, який знищив чотири БТРи і один танк, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.  Всього ордени й медалі отримали 20 бійців.

Військові віддячили своєрідно. Президентові подарували тільняшку як символ посвяти в десантники. Він подякував: «Сподіваюся виправдати вашу довіру».

Сюрприз для Дмитрика

Поки Президент відповідав на запитання журналістів, вдалося поспілкуватися із молодою жінкою, яка вже стала вдовою. Ольга Татарінова отримала від Президента ордер на нову квартиру. Старший сержант Сергій Татарінов, на жаль, відкрив сумний рахунок тих, хто вже не повернеться з війни. Йому було 36. Він став першим миколаївцем, який загинув, захищаючи Батьківщину. Ховали його всім містом.

Семирічний син Ольги та Сергія Дмитро досі не вірить, що батька немає. Активний, допитливий хлопчик каже: «Тато мене навчив гратися в комп’ютерні ігри. А я завжди мріяв про планшет. За тиждень до сьогодні мені пообіцяли сюрприз. Я ж вистояв на сонці. Чекав». Дмитрик дочекався. Президент України потиснув йому руку і подарував омріяний планшет. Дмитрик ще й досі не може сказати, від кого та чого більше задоволення. Десятирічна донечка Марія — мамина втіха. Дівча також отримало подарунок від Президента. Але Ольга вважає, що доня вже сама дарунок. Тільки вона її втішає. 

Родині придбали трикімнатну квартиру в одному зі спальних районів міста. Гроші на житло зібрали спонсори. Ольга каже, що квартирою задоволена, колишні господарі залишили її з ремонтом і навіть подарували меблі на кухні. (Про Сергія Татарінова читайте в наступних номерах «УК»).

Рингтони на мобільних телефонах у хлопців різні. Коли телефоную товаришеві з 79-ї і чую «Как хочется жить», радію: живий.  «Я не здамся без бою», — такий рингтон найпопулярніший серед бійців 79-ї. Не здавайтеся! Живіть!