Представники правозахисної ініціативи «Кримська польова місія», які близько року відстежували дотримання окупаційною владою Криму основоположних прав людини на півострові, вважають, що там формується жорстка репресивна форма правління, жертвою якої може стати кожен громадянин. Про це під час презентації у Києві звіту «Ситуація в Криму: аналітичний огляд» журналістам розповіли координатор місії Ольга Скрипник та аналітик Віссаріон Асеєв. «Кримська польова місія» об’єднує правозахисників України та Росії, які на підставі зібраної інформації та фактів відтворюють об’єктиву картину ситуації, котра склалася на сьогодні в анексованому Криму з правами людини.
За словами Ольги Скрипник, матеріалами для звітів, які щомісячно готує місія, стають адвокатські справи, інформація від людей, які були свідками під час обшуків, свідчення жертв та постраждалих. «Ми збираємо цю інформацію і оцінюємо її з точки зору світових стандартів у сфері захисту прав людини», — пояснила Ольга Скрипник. На її думку, кримінальні справи, розслідування яких потрапило в поле зору експертів місії, не просто свідчать про порушення прав людини. «Ми бачимо, що в окупованому Криму формується система, мета якої — проведення репресій та залякування місцевого населення, зокрема кримських татар і проукраїнських активістів», — вважає вона.
За словами Віссаріона Асеєва, від самого початку роботи місії її мета «полягала не в тому, аби довести, що Росія — погана», а в тому, щоб неупереджено моніторити ситуацію. «Але за цей рік ми дійшли висновку, що єдиною гарантією дотримання основоположних прав людини в Криму може бути лише його деокупація та повернення на півострів української влади», — сказав Віссаріон Асеєв.
Репресивна машина в дії
Кримінальні справи, які лягли в основу звіту за червень, експерти місії вважають знаковими, такими, що свідчать: окупаційна російська влада не здатна гарантувати жителям Криму право на життя. Серед них Віссаріон Асеєв називає і справу про викрадення кримськотатарських активістів Тимура Шаймарданова та Сейрана Зинединова, розслідування якої призупинив слідчий комітет РФ. Так само, як призупинили розслідування за справою про жорстоке вбивство кримського татарина, батька трьох дітей Ришата Аметова.
Російська окупаційна влада Криму також зумисне гальмує розслідування фактів катування проукраїнського активіста Олександра Костенка, якого у травні цього року суд міста Сімферополь засудив до 4 років позбавлення волі за звинуваченням у нанесенні шкоди здоров’ю бійця спецпідрозділу «Беркут» під час подій на київському Майдані. За словами Віссаріона Асеєва, адвокат Олександра Костенка назвав слідству прізвища працівників ФСБ, які катували його підзахисного, проте слідчі органи відмовляються вести слідство, опитувати свідків і самого постраждалого.
Крім того, за час слідства у справі Олександра Костенка у березні цього року по дорозі з Києва до Криму зник його батько, Федір Костенко, а проти молодшого брата Євгена порушено кримінальну справу за вигаданим фактом про образу судді. «Фактично ми бачимо репресивну машину в дії, яка винищує всю родину», — так прокоментувала справу Костенка Ольга Скрипник.
За інформацією «Кримської польової місії», окупаційна російська влада формує списки жителів півострова, які взимку 2014 року виїжджали за межі Криму, щоб брати участь в акціях Євромайдану. «До нас потрапили вісім сторінок цього списку, з яких стало відомо, що кримська прокуратура має намір переслідувати близько 50 кримчан, але скільки ще сторінок має цей список, нам не відомо», — повідомила Ольга Скрипник.
Правозахисники фіксують у Криму і катастрофічне погіршення стану свободи слова, свободи зібрань та свободи віросповідання. «Не можна навіть сказати, що на півострові чинні російські закони, оскільки там застосовують лише ті норми, які вигідні російській владі для досягнення її цілей», — заявив Віссаріон Асеєв.
Люди, а не територія
Проте у «Кримській польовій місії» вважають, що і для української влади дотримання прав людини в Криму — не пріоритет. «Пріоритетом для Києва є Крим як територія та економічні інтереси», — сказав Віссаріон Асеєв.
Експерти розкритикувала нові правила в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затверджені Кабміном від 4 червня цього року. Наприклад, іноземці, які мають власність чи родичів у Криму, при в’їзді на півострів, де згідно із законом діє вільна економічна зона, повинні довести свою фінансову спроможність з розрахунку 68 євро в день на людину. «При в’їзді на материкову Україну в іноземців цього не вимагають, тож виходить, що українська влада турбується про те, щоб іноземний громадянин обов’язково витрачав щодня в Криму 68 євро, підтримуючи тим самим окупаційний режим», — розповіла Ольга Скрипник. Вона наголосила, що українська влада, ухвалюючи ті чи ті норми щодо анексованого Криму, передусім має керуватися принципами захисту прав людини, а не «чиїмись фінансовими інтересами».
Ми в Google+