Зміни на залізничному транспорті України торкнуться кожного українця, адже ним здійснюється 70% усіх перевезень у країні. Фахівці стверджують, що майже у кожній родині є свій залізничник…
На першому етапі реформування починаючи з 2015 року (після затвердження статуту Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Укрзалізниця») маємо розширити можливість інвестування приватних інвесторів у рухомий склад (вантажні вагони). Нині понад половина вагонів — приватні. Потрібно створити повноцінний ринок вантажних перевезень, на якому працюватимуть державні та приватні компанії. Про це на відеоконференції у Комунікативному центрі уряду заявив заступник міністра — керівник апарату Міністерства інфраструктури України Володимир Корнієнко. Під час відеоконференції він спілкувався з представниками Дніпропетровська, Львова, Одеси, Харькова.
Другим етапом реформування, за словами Володимира Корнієнка, стане оновлення тягово-рухомого складу, який залишиться в ПАТ «Укрзалізниця». Міністерство інфраструктури планує на другому етапі реформування вирішити питання пільгових пасажирських перевезень. Нині воно — дискусійне.
Пільги гальмують бізнес
За оцінкою Володимира Корнієнка, обсяг пільгових пасажирських перевезень становить щорічно 600—680 мільйонів гривень, який належить звести до нуля. У 2015 році можна буде підрахувати реальні витрати на пасажирські перевезення. А 2016-го, на думку керівника апарату Міністерства інфраструктури України, потрібно порушувати питання про розподіл пасажирського та вантажного перевезень, щоб позбутися перехресного субсидування (збитки від пасажирських перевезень покривають за рахунок прибутків вантажних). Перехресне субсидування не подобається не тільки залізничникам, а й бізнесу. І зміна підходів до цього питання, швидше за все, позначиться на бюджетах наступних років.
«У багатьох країнах тариф на перевезення пасажирів встановлюють на рівні меншому, ніж собівартість. Але при цьому держава компенсує перевізнику різницю між тарифом та фактичними видатками перевізника. Це не роблять за рахунок перехресного субсидування, як в Україні, там держава надає безпосередні дотації. Тому питання пільгових перевезень і розглядатимуть на другому етапі реформи, адже у держави поки що немає розуміння того, що компенсації за перевезення пасажирів повинні бути напряму», — уточнив «УК» експерт з транспортних питань Центру транспортних стратегій Олександр Кава.
Довгоочікуваний старт
Реформа залізничного транспорту стартувала 4 липня цього року. З дати підписання постанови Кабміну про створення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), яке до 1 січня 2015 року передбачає створення ПАТ. А от Закон «Про особливості реформи залізничної галузі» було ухвалено ще 2012 року.
ПАТ «Укрзалізниця» буде на 100% державним і не підлягатиме приватизації. Уряд прийняв рішення, що всі підприємства Укрзалізниці (шість регіональних залізниць: Донецька, Одеська, Львівська, Придніпровська, Південна і Південно-Західна) перейдуть до акціонерної компанії.
Під час її реорганізації змінюватиметься структура й технології, але скорочень персоналу не планують. Передбачається, що сумарний ефект від зменшення витрат Укрзалізниці після реструктуризації в ПАТ у 2015 році становитиме близько 1,4 мільярда гривень.
Як пояснює перший заступник генерального директора Укрзалізниці Максим Бланк, ресурсом для економії цих коштів стане відмова від неефективних закупок, тому що суттєву їхню частину закуповували за державним замовленням. Другий напрям — підвищені ціни і відкати. Середній рівень останніх становить 10—15%. «Ми ламаємо корупційні схеми, тому за укладеними договорами, за якими поставлено продукцію, ми знижуємо її ціну на 5—15% залежно від обставин. Щоразу це предмет палких дискусій, оскільки частина продукції подорожчала у зв’язку з девальвацією, там є імпортна складова, але суттєва частка продукції — українська», — зазначив він.
Планують реформувати не лише Укрзалізницю, а й усю залізничну галузь, зокрема й морегосподарський комплекс. Нині, за оцінкою Мінінфраструктури, в Україні працюють 107 приватних операторів, яких через рік може стати 200—300.
ДОВІДКА «УК»
Залізниці України, за оперативними даними, в січні — червні 2013 року отримали 1,7 мільйона гривень збитків від приміських перевезень. За інформацією Укрзалізниці, серед головних причин — перевезення пільговиків, низькі тарифи та відсутність державних дотацій до рівня нульової рентабельності. За цей же час вони перевезли пасажирів пільгових категорій на суму 160,3 мільйона гривень, тоді як компенсацій отримали 73,9 мільйона гривень (46,1%).
Станом на початок липня заборгованість облдержадміністрацій за перевезення пільговиків становила 86,4 мільйона гривень.
Серед пасажирів приміського сполучення близько 80% пільговиків, тож і маємо застарілий рухомий склад і брак коштів на його оновлення.
КОМПЕТЕНТНО
«Варто враховувати негативний досвід»
Олександр КАВА,
експерт з транспортних питань
Центру
транспортних стратегій:
— Усі одностайно схвалюють необхідність першого етапу реформування — розділення господарчих і регуляторних функцій на залізничному транспорті. Оскільки тепер Укрзалізниця поєднує в собі функції державного органу та господарського суб’єкта. У цьому питанні ми відстаємо від європейського досвіду. Але в тій же Франції та Німеччині — найбільш розвинених транспортних державах — не втілено в повному обсязі директиви ЄС.
Під час планування другого і третього етапів реформування залізничного транспорту Україні варто врахувати негативний досвід Росії (там зросла плата за перевезення) й Польщі, яка через програму реформування залізничного транспорту з 1990 року зменшила вантажоперевезення у чотири рази. Їхні вантожоперевізники застрягли в бюрократичній боротьбі й не змогли надавати конкурентні послуги.
Нам необхідно проводити коректні реформи, які сприятимуть підвищенню ефективності залізничного транспорту і не призведуть до втрат показників галузі. Наприклад, нині вантажоперевезення Укрзалізниці в 4 рази ефективніше, ніж у Німеччині. Там при вдвічі більшій довжині залізничної мережі (41 тисяча кілометрів проти 22 тисяч в Україні) перевозять удвічі менше вантажів (109 мільярдів т/км проти 225 мільярдів т/км в Україні).
Ми в Google+