«А чому ми ще нічого не купували до школи?» — саме таке запитання, згадує Лариса, жителька Ленінського району Донецька, її син,  учень школи №33, кілька разів ставив ще на початку місяця. Але потім подібні розпитування припинилися, бо, схоже, навіть дитина зрозуміла: про школу за цих умов не йдеться!..»

Оцінила ситуацію і місцева влада, адже виконком Донецької міської ради прийняв рішення перенести в місті початок навчань із 1 вересня на поки невизначений строк. А невдовзі під час чергового обстрілу в згадану школу влучив снаряд, і після сильної пожежі відновлення тут навчання взагалі можливе тільки після серйозного ремонту.

Насамперед важлива безпека дітей

Те, що літні канікули для багатьох школярів із відомих причин будуть подовжені, було очевидно. Керівники області завчасно ухвалили рішення: в населених пунктах, які не перебувають під контролем української влади і де немає можливості гарантувати безпеку школярам і вчителям, навчальний рік почнеться не раніше жовтня. «Для нас насамперед важлива безпека дітей та педагогів», — чітко озвучив пріоритети начальник департаменту освіти і науки Донецької обл?держадміністрації Юрій Соловйов. Йдеться про тимчасову відмову від початку занять у понад 400 школах, розташованих у зоні бойових дій — містах Авдіївка, Донецьк, Макіївка, Горлівка, Єнакієве, Шахтарськ, Торез, Сніжне, Ясинувата та інших. А рішення про початок навчального року у відносно спокійних населених пунктах краю місцеві органи влади приймали разом із батьківськими комітетами навчальних закладів. «Діти Донеччини підуть до шкіл 1 вересня тільки в тому разі, якщо їхньому життю нічого не загрожуватиме», — запевнила напередодні Дня знань заступник голови Донецької облдержадміністрації Тамара Лук’янчук.

Тим часом бойові дії, які тривають на території краю, реально загрожують не тільки школярам, їхнім батькам та вчителям, а й безпосередньо навчальним закладам. За інформацією, зібраною з усіх міст і районів Донеччини, пошкодження отримали майже 170 навчальних та дошкільних закладів — від дитсадків до вищих навчальних закладів. Причому, на жаль, цей список постійно збільшується, хоч на визволених від бойовиків територіях докладають чималих зусиль, аби ліквідувати руйнування. До 1 вересня в області вдалося підготувати 963 загальноосвітні школи з 1091. Проте навіть ті навчальні заклади, які готові приймати дітей, зокрема у Донецьку, вперше за багаторічну історію у вересні будуть порожніми.

Утім, байдикувати у вересні школярі Донецька не будуть. Для них в освітньому департаменті розробили методичні програми так званого дистанційного навчання: учні отримуватимуть домашні завдання і звітуватимуть про їх виконання через Інтернет. «Попередньо ми провели опитування про можливість такого навчання у всіх школярів, — розповідає класний керівник місцевої школи Валентина Олександрівна. — Зрештою, ця методика не нова, адже її вже намагалися використовувати під час зимових незапланованих канікул — карантину. Інша річ, що нині з технічних причин не всі діти мають змогу спілкуватися через соціальні мережі». Та й учнів у класі, каже вчитель, поменшало — у травні їх було 16, але влітку батьки 5 юних донеччан забрали документи, тому вони поки навчатимуться в інших школах — переважно за межами Донеччини.

Бойові дії на Донбасі загрожують і вчителям, і школярам. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Гіркі уроки сепаратизму

Перший урок у тих школах Донеччини, де 1 вересня розпочалися заняття, — патріотичний і відбудеться під назвою «Україна — єдина країна». Тема дуже важлива для всіх без винятку донецьких школярів і особливо — для представників міст і сіл, що певний час перебували під контролем проросійських бойовиків, які взагалі заперечували перспективи існування України на території Донбасу. Причому свій внесок, розповідають школярі, приміром, окупованого навесні Слов’янська, робили й окремі педагоги. У квітні-травні, згадують учні, їх переконували: Україна доживає останні дні, а новий навчальний рік у вересні вони почнуть у складі Росії. «Навіть діти обурювалися таким урокам ненависті до всього українського, адже їх глузливо наставляли: «Навіщо вам ця Хохляндія? Забудьте про неї! — підтверджує тодішні реалії житель міста Валентин Васильович. — Деякі з таких педагогів, які активно співробітничали з «ДНР», разом із ними виїхали з міста, а інші, схоже, й надалі вчитимуть наших дітей…» А ось у сусідньому Краматорську, як підтвердив заступник міського голови Андрій Панков, одного з учителів таки звільнили за відверту антиукраїнську пропаганду. Щодо інших освітян, а серед них є ті, що не тільки на словах підтримували «ДНР», а обіймали там керівні посади, триває перевірка.

Оті уроки войовничого сепаратизму на території краю тепер даються взнаки не тільки внаслідок «промивання мізків» школярам. Зокрема, в тому ж Слов’янську руйнувань зазнали 27 шкіл, 8 з яких дуже серйозні. А окремі приміщення місцевих навчальних закладів виявилися замінованими. Приміром, у школі №4 відразу після визволення міста українські сапери виявили чотири вибухові пристрої та півкілограма пластиду, пристосованих до дистанційного управління. За попередньою версією фахівців, теракт тут планували здійснити саме 1 вересня, коли сюди знову прийдуть діти. Небезпечні знахідки виявлено також в інших місцевих навчальних та дошкільних закладах: у дитячому садочку №14 «Білочка» натрапили на 32 артилерійські снаряди!

Ще однією характерною особливістю початку навчального року в Донецькій області став помітний наплив кількості учнів у тутешніх школах-інтернатах. Отож за умов збільшення малолітніх сиріт, які втратили батьків, закономірними стали гуманітарні акції «Допоможи дитині піти до школи», що проводяться в окремих містах. Знедоленим учням допомагали і досі допомагають придбати одяг, взуття, портфелі, зошити, щоденники, олівці тощо сторонні і небайдужі люди. Оскільки таким дітям вже немає в кого запитати: «Мамо (тату), а чому ми досі нічого не купували до школи?..»