ПЛАНИ

Мета національного проекту —  залучення інвестицій в реальний сектор економіки, імпортозаміщення і зростання експорту
 

«За останні 11 років (2000—2011) спеціальні економічні зони,  території пріоритетного розвитку та технологічні парки залучили майже $6 млрд інвестицій та створили приблизно 70 тис. нових робочих місць. Про це «УК» повідомила старший науковий співробітник регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України в Ужгороді Ольга Єгорова.

Голова Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів вважає, що після набуття чинності Закону «Про індустріальні парки» у наступні три роки Україна отримає щонайменше $8 млрд інвестицій та створить не менш як 300 тис. нових робочих місць. «Думаю, що висловлювання В.Каськіва спираються на прогнозні розрахунки експертів з урахуванням потенційних можливостей індустріальних парків. Однак такі короткі терміни (три роки) викликають у мене певні сумніви з огляду на реальні результати функціонування в Україні спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку та технологічних парків», — каже О. Єгорова.

Так народжуються проекти: концептуальний дизайн індустріального парку Рівненщини. Фото з сайту rv.gov.ua

Віртуальність та реальність

Згідно з «Концепцією створення індустріальних (промислових) парків в Україні», їхнє запровадження мало відбутися ще в 2006—2007 рр., але терміни виявилися нереальними, тому більшість парків нагадує віртуальні. Цього року Верховна Рада нарешті ухвалила в цілому Закон України «Про індустріальні парки», який дасть змогу прискорити їхнє впровадження в економіку країни. Згідно з документом, право на створення індустріальних парків на землях державної і комунальної власності мають органи держвлади, місцевого самоврядування, а також орендарі земельних ділянок. Земельна ділянка, на якій планується його створення, має становити не менш як 15 і не більш як 700 га. Термін її використання — не менш як 30 років. Джерелами фінансування для облаштування такої території можуть бути, зокрема, кошти державного та місцевих бюджетів, приватних інвесторів.

«Сильною стороною закону є демократичні, прозорі, конкурентні засади створення і функціонування індустріальних парків, а також гарантії держпідтримки таких ініціатив та стимулювання інвесторів. Але все-таки ця версія закону потребує доопрацювання щодо концептуальних підходів», — підкреслює О. Єгорова.

Суперечливими є положення щодо зобов’язання ініціаторів створення індустріальних парків залучати до роботи переважно громадян України (такий підхід, зокрема, суперечить положенням Конституції України, а також міжнародним зобов’язанням України за договорами СОТ у частині національного режиму щодо внутрішнього регулювання). Чимало дискусій викликає здійснення капіталовкладень у виробничу інфраструктуру парків з місцевого та державного бюджетів через попередній досвід розбудови інфраструктури спеціальних економічних зон без передбаченого держфінансування.

Хто керуватиме власністю

Керуючакомпанія, що набула права оренди на землі індустріального парку згідно з відповідним законом, передає у володіння та користування земельні ділянки (суборенда) з правом їх забудови учасникам. Якщо на одну ділянку є два і більше претенденти, вона зобов’язана провести конкурс. Світовий досвід свідчить, що в більшості випадків у кожному індустріальному парку діє власна окрема керуюча компанія. Водночас існує практика, коли вона обслуговує кілька СЕЗ. Зокрема в РФ в 2006 році було створено керуючу компанію ВАТ «Особливі економічні зони», у віданні якої перебувають чинні і новостворювані особливі економічні зони Росії. Єдиним її акціонером є держава. Компанія здійснює пошук та залучення інвесторів.

«У країнах Центрально-Східної Європи (Словаччина, Польща, Угорщина) система більш ефективна через відсутність чіткої адміністративної вертикалі, яка притаманна РФ. Оскільки ініціатором виступає муніципалітет, то статутному фонду керуючої компанії муніципалітету належить контрольний або найбільший міноритарний пакет акцій. Центральний уряд може викупити частину акцій для підтримки розвитку проекту, якщо вважатиме його ефективним», — зауважує завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.

Для того щоб забезпечити ефективніший пошук інвесторів, центральні уряди часто створюють окремі органи центральної влади. Зокрема у Словаччині, яка «перетягнула» на свою територію виробничі потужності багатьох світових корпорацій, цим питанням займається центральне державне агентство SARIO (Словацьке агентство розвитку торгівлі та інвестицій). Очевидно, іноземному інвестору зручніше вести діалог з однією структурою у столиці держави, ніж самостійно аналізувати десятки варіантів на периферії.

ДОВІДКА «УК»

У рамках проекту «Індустріальні парки України» представники Держінвестпроекту оцінюють інвестпотенціал 30 пропозицій місцевої влади десяти регіонів України щодо створення промислово-виробничої інфраструктури обсягом до $7 млрд. Його реалізація передбачає розміщення парків на площі до 10 тис. га (на 1 га передбачається залучення $ 1—5 млн інвестицій і створення 20—50 робочих місць).