ЗАБОРГОВАНІСТЬ

Як змусити горе-керівників виплатити працівникам зароблене?

— Є явища, гірші навіть за стихійні лиха. Це коли людина сумлінно працює, а заробітну плату не отримує. І їй нічим годувати родину. А керівники підприємств-боржників абсолютно цим не переймаються. Та уряд обов’язково знайде механізми, аби закликати таких керівників до відповідальності, — наголосив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул під час селекторної наради з питань погашення заборгованості із заробітної плати, що відбулася в Кабінеті Міністрів.

За його словами, з початку року на підприємствах, які перебувають у сфері управління центральних органів виконавчої влади, заборгованість хоча і зменшилася на 2,6 мільйона гривень, та нині становить 457,3 мільйона. Цифра вражаюча, адже це 47% усіх боргів із зарплати в Україні. 32 мільйони гривень винні своїм працівникам комунальні підприємства. А це пряма відповідальність місцевої влади.

— Міністерства повинні проаналізувати ефективність роботи керівників підприємств, які перебувають у їхньому підпорядкуванні, і, за необхідності, зробити жорсткі кадрові зміни. Слід підвищити ефективність роботи  державних підприємств щодо зниження собівартості продукції, освоєння нових ринків, впровадження сучасних технологій та підвищення конкурентоспроможності, — зауважив віце-прем’єр. І додав, що станом на 29 березня заборгованості із зарплати працівникам бюджетної сфери немає.

Добре, що в армії хоч годують! Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Погасити борги повністю планують лише три області

Міністр соціальної політики Наталія Королевська наголосила, що невиплата заробітної плати — це злочин, який має бути покараний.

— Так, за січень-лютий 2013 року, згідно з даними Держстату, загальна заборгованість із заробітної плати збільшилася на 208 мільйонів  — до 1,1 мільярда гривень.  Борги працівникам економічно активних підприємств усіх форм власності становили  601 мільйон гривень. Зростання боргів відбулося у 15 регіонах. «Лідирують» тут Донеччина і Київщина — борги у кожній зросли на 29 мільйонів, та Одещина —на 28 мільйонів гривень.

Уряд вживав активних заходів щодо зменшення заборгованості, і позитивна динаміка з’явилася. Так, згідно з оперативними даними за березень, загальна сума заборгованості зменшилася на 124 мільйона гривень. Нині вона становить 978 мільйонів гривень. З них на економічно активні підприємства припадає 482 мільйони гривень.

— Підприємства працюють, деякі навіть отримують чималі прибутки, а люди не отримують чесно зароблені гроші, — зауважила міністр. І додала, що тривожною є тенденція до зростання боргів на економічно активних підприємствах державної форми власності. Та керівники цих підприємств, на відміну від своїх працівників, напевно, гроші отримують вчасно. А тому й не хочуть розуміти проблеми своїх підлеглих.

Щодо підприємств-банкрутів, там, за словами міністра, борги становлять 434 мільйони гривень, або 44% від загальноукраїнських боргів. Мінсоцполітики розробляє концепцію гарантійних виплат зарплати працівникам збанкрутілих підприємств. Але це не означає, що місцева влада не бере на себе відповідальність за захист інтересів їх працівників.

Навела міністр також і регіональну структуру заборгованості. Станом на 29 березня, порівняно з початком року, найбільш негативну динаміку демонструють Київська область — заборгованість збільшилася на 54 мільйони гривень,  Донецька — на 38 мільйонів, Одеська — на 27 мільйонів гривень. Щодо ж до абсолютних цифр, то безумовним «рекордсменом» є  Донеччина,  де заборгованість становить 210 мільйонів гривень, або понад 20% від загальноукраїнської. На другому місці Харківщина —  81 мільйон гривень, далі Київ — 78 мільйонів, Луганщина — 65 мільйонів, Львівщина — 59 мільйонів, Сумщина — 58 мільйонів, Київщина — 56 мільйонів.

Що ж до галузевої структури боржників, «попереду» підприємства, підпорядковані державному концерну «Укроборонпром», борги становлять 185 мільйонів гривень. У Міненерговугілля заборгували своїм працівникам 75 мільйонів гривень, Фонд держмайна — 54 мільйони, Агентство держмайна — 43 мільйони, Мінінфраструктури —33 мільйони, Міноборони —18 мільйонів гривень.

— Ще на першому засіданні Міжвідомчої комісії було прийнято рішення скласти графіки погашення заборгованості. Аналіз свідчить, що повне її погашення до кінця року планують лише Запорізька, Луганська та Чернівецька області. Решта — скоротити у кращому разі лише наполовину. Та навіть ті графіки, які надали регіони, не виконуються. Сума наявної заборгованості перевищує передбачену у них на 140 мільйонів гривень. Чітко дотримуються графіків лише у Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській та Чернівецькій областях, — повідомила Наталія Королевська.

І додала, що з початку року інспектори праці внесли до правоохоронних органів 502 подання для вирішення питання про притягнення керівників підприємств-боржників до кримінальної відповідальності. На посадових осіб складено та передано до суду 527 протоколів про адміністративні правопорушення.

До кого з перевірками завітають прокурори

У свою чергу, заступник Генпрокурора Віталій Белоусов зауважив, що аналіз причин зростання боргів із зарплати перед працівниками виявив, що найголовніша серед них — невиконання законів держави керівниками підприємств приватної форми власності. Поширені також випадки умисної безпідставної невиплати зарплати такими керівниками, хоч кошти у них насправді є.

Тому в поточному році з обвинувальними актами надіслано до суду 61 кримінальне провадження. Органи внутрішніх справ нині розслідують 1,5 тисячі кримінальних правопорушень у цій сфері.

Завдяки прокурорському втручанню за останній рік громадяни отримали 1,5 мільярда гривень заборгованих їм зарплат. Але викликає занепокоєння стан виконання судових рішень з цих питань. На початок 2013 року в органах Державної виконавчої служби залишилися невиконаними майже 30 тисяч судових рішень про стягнення заборгованості із зарплати на суму понад 300 мільйонів гривень.

Він також звернувся до заступників прокурорів областей з настановою організувати перевірки суб’єктів господарювання всіх форм власності, які допускають заборгованість. І забезпечити повний захист прав громадян у цій сфері.