За даними міністра соцполітики України Павла Розенка, нелегальні виплати тіньової зарплати за рік сягають щорічно 200 мільярдів гривень. І ні копійки з них не потрапляє до Пенсійного фонду. Тим часом офіційна середня зарплата, приміром на Черкащині, становила торік 2829 гривень, тобто була відчутно меншою, ніж в середньому в країні. Причини цього різні, зокрема вперте небажання роботодавців легально укладати трудові угоди з найманими працівниками. Істотно скоротити дефіцит Пенсійного фонду, вважають в уряді, може детінізація зарплат.

Хто обробляє землю?

На засіданні регіональної робочої групи з питань легалізації виплати зарплати та зайнятості населення проаналізували ситуацію і вказали на чималі резерви, які досі не задіяні. Начальник головного управління ПФУ в Черкаській області Світлана Зінник розповіла, як саме примудряються в окремих установах обходити закон, який не дає змоги виплачувати зарплату, меншу за встановлену мінімальну. Тим часом не секрет, що подекуди найманим працівникам замість мінімуму — 1218 гривень виплачують навіть по 700. Таке трапляється й на державних підприємствах, і на приватних.

Численні перевірки, проведені останнім часом, виявили в області 1369 офіційно не оформлених найманих працівників. Напрошується висновок: необхідно законодавчо посилити персональну відповідальність керівників. Пора переглянути й самі норми єдиного соцвнеску, як і мінімальні виплати. Адже мінімальні пенсії чи зарплати не дають громадяням змоги нормально жити, забезпечувати свої потреби. Саме тому звідусіль, зокрема й від профспілок, надходять пропозиції до Кабміну переглянути ці норми уже з травня цього року.

Прикладів тіньового працевлаштування в області дуже багато. В одному із сіл Звенигородського району на зареєстрованому в столиці підприємстві офіційно… не працює жоден робітник. Однак цьому сільськогосподарському підприємству, яке до того ж постійно змінює назви, виділено 446 гектарів землі. Хто ж її обробляє? А в Маньківському районі, розповів заступник голови райдержадміністрації Іван Бевз, працює 128 малих фермерських господарств. За документами, землю фермери обробляють власними силами, хоч усі знають, що насправді це не так.

На ринку майже всі продавці працюють без оформлення. Фото Володимира ЗAЇКИ

Без перевірок

Учасники розмови звертали увагу, що хоч чинне законодавство й посилює відповідальність за нелегальне працевлаштування, порядок необхідних перевірок не встановлений. Передбачено лише, що їх мають здійснювати фінансові інспекції та фіскальні служби. Дехто пропонував брати в союзники сільських і селищних голів, адже вони найкраще знають, хто у населеному пункті легально працює, як справи у тих чи інших підприємців. Однак і тут є чимало підводних каменів, зокрема особисті інтереси певних лідерів громад.

Стало чи не звичною практикою нелегальне працевлаштування людей на торговельних підприємствах. Тут свою позитивну роль могли б відіграти профспілки, як це було в одній із торговельних мереж обласного центру. Однак щойно колишній принциповий лідер припинив трудові відносини з мережею супермаркетів, наймані працівники стали просто беззахисними.

Негативні наслідки неукладання трудових угод, виплати зарплати в конвертах відчувають самі роботодавці, працівники та суспільство загалом. Адже використання найманої праці без оформлення трудових відносин призводить до позбавлення працівника певних гарантій і прав. Експерти кажуть, що акцент саме на швидшому реформуванні пенсійної системи в Україні міг би покласти край усім чварам навколо єдиного соцвнеску. А перехід на накопичувальну систему, як вважає чимало фахівців, був би найкращим стимулом для виведення зарплат із тіні. Оскільки в такому разі саме працівник зацікавлений в одержанні легальної зарплати і просто не погодиться на конверт.