Днями у Києві відбулася презентація Віртуальної служби правової допомоги для жінок. З її участю кожна представниця слабкої статі, яка має доступ до Всесвітньої павутини, зможе порадитися з фахівцем-юристом. Для цього потрібно лише зайти на електронну сторінку служби http://legal.wcu-network.org.ua і зареєструватися. Після цього кваліфіковані спеціалісти нададуть безплатну консультацію чи пораду.

Поплакатися в жилетку… Інтернету

— Нам під силу розібратися в питаннях, пов’язаних із соціальним забезпеченням, з порушенням роботодавцем прав працівника, якщо виникли труднощі у веденні підприємницької діяльності чи проблеми у сім’ї, дискримінація за ознакою статі, — зауважила  Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України. — Наш задум підтримали кілька юридичних та бізнесових компаній, адвокати. Службу створив Жіночий консорціум України, а фінансову підтримку надав Фонд із захисту прав людини Посольства Королівства Нідерланди в Україні. До речі, колектив служби на 90% складається з жінок. Навіщо це потрібно? Просто поговорити з подругою, як це звикли робити українки, часто не ефективно для розв’язання наболілої проблеми. До юриста звернутися — дорого. А в маленьких населених пунктах, коли про проблему знають уже всі, жінка все одно соромиться виносити на люди свій біль.

Ми працюємо анонімно і дистанційно. Нам хотілося б, щоб жінки й чоловіки також училися на чужих помилках. Для цього ми створили архівну сторінку з базою звернень і відповідей на них. Це шанс не наступити на граблі для тих, хто лише планує зробити якийсь крок.

— Багато ситуацій, у які потрапляють жінки, типові. Тому відповіді спеціалістів одному дописувачеві насправді допоможуть багатьом, — зауважила юрист Тетяна Мельник.

Юридична обізнаність — крок до уникнення гострих кутів у різних сферах життя, так вважають розробниці віртуальної служби. У кожної з них — власні причини пристати до ідеї створення онлайн-консультацій для жінок. Так, юрист Ірина Сергієнко переконує, що слід допомогти суспільству позбутися стереотипу про місце жінки на кухні, про гендерну рівність, про кваліфікацію, яка чомусь, як правило, нижча за чоловічу, тож і менш оплачувана.

— Мене обурила ситуація (це один із прикладів з життя), — розповіла Ірина Сергієнко, —коли ми з донькою прийшли на день народження її подруги. Батьки дівчинки — кінологи. Моїй дитині сподобалося цуценя. Вона стала просити купити його. На це господар дому сказав: «Кицюню, це собачатко дуже дороге. Нехай-но ти виростеш, знайдеш собі заможного кавалера і він тобі купить». Таким чином дівчинку програмують на другорядність, неспроможність.

Куди тобі за кермо?

Стереотип тисне на суспільство. Таке враження, що чоловіки просто ревнують, не хочуть здавати позиції. Це закладено генетично. З давніх-давен чоловік — воїн, годувальник. Проте часи змінюються, а стереотипи залишаються. З якою насолодою сильна стать смакує невдачі з жінками-водіями! Мовляв, куди тобі за кермо? Хоч неофіційна статистика свідчить, що аварії на шляхах більшою мірою трапляються через чоловіків.

Тому не чекати треба, а діяти. І починати із себе, резюмували учасники презентації. «Наше завдання — поінформувати якомога більшу кількість жінок про те, на що вони мають право, і що робити, щоб їхні права не порушували. Якщо жінка юридично грамотна і про це знає роботодавець, то він навряд чи замислить щось лихе проти працівниці. Порада: наперед вивчити підводні камені й навчитися їх оминати».

Приміром, якщо є вибір між високою «чорною» зарплатою + безправність і легальною не надто високою зарплатою + соціальний пакет, то варто подумати над перевагами. І правильно підготувати себе. Ситуація не зміниться раптово, зауважили промовці, але якщо кожен почне із себе зараз, то про гендерну нерівність наші донечки й онучки знатимуть як про історичний факт.

Юристи розповіли найбільш розповсюджені історії, з якими їм доводиться стикатися на практиці. Як-то шлюб з іноземцем.

— Насилля в українських сім’ях, хоч як сумно, — не новина і не дивина. Проте на місці розібратися легше. А коли це далека далечінь, то, — радить адвокат Світлана Трофимчук, — краще наперед пройти лікнеп, перестрахуватися хоч би через сайт Віртуальної служби правової допомоги для жінок. Заздалегідь ознайомитися з умовами шлюбного законодавства країни — батьківщини вашого обранця. Поцікавитися, наскільки ревно інша держава ставиться до своїх громадян, дітей, народжених українками. Чи можна буде вивезти дитину з країни. Кого захистить закон: матір-іноземку чи батька — свого громадянина. Простіше застерегти до, ніж виправити після.