Днями приміщення Київської школи економіки нагадувало всім відому казку «Рукавичка». Тут не було де яблуку впасти. Адже інтерес до круглого столу «Дорожня карта земельної реформи. Чи врятує Україну ринок землі?», який оголосили як перше національне обговорення, навіть перевищив очікування організатора. Ще за кілька годин до початку заходу на фейсбук-сторінці громадської організації Agro.ReformsUA охочим приєднатися до дискусії повідомили, що змушені закрити реєстрацію, оскільки учасників уже вдвічі більше, ніж міг вмістити зал. Щоправда, не пожалкували, що прийшли на захід, і ті, хто змушений був стояти, адже дискусія виявилася цікавою.  

 Добрий знак, що «круглий стіл» відбувся за підтримки Мінагрополітики — є сподівання, що чиновники почують власників землі й експертів з такого важливого питання. Заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька зауважила, що така думка надзвичайно потрібна, щоб створити прозоре законодавство, захистити селян — вирішити питання у правильний та конкурентний спосіб.

Бар’єр для економічного розвитку 

Завідувач кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Анатолій Мірошниченко зазначив, що досі не було чіткого бачення цілей земельної реформи. «Величезний обсяг земель перебуває у приватній власності, але власники паїв не живуть краще. Тож дорожня карта має орієнтуватися на ефективне й раціональне використання земель, і ринок землі потрібен», — висловив він свою думку. Його підтримує завкафедрою землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів та природокористування Андрій Мартин, який констатував, що Україна — лідер з розробки механізму використання земель. «За 25 років ми не зробили цього. Кожен сьомий українець має у власності землю. Її роздали, але політики злякалися того, що «вся земля селянам», що її скуплять іноземці, і заборонили власникам паїв розпоряджатися своєю землею, ввівши мораторій. Тепер вони можуть або передавати її за символічну плату в оренду, або віддати у спадок. Але ж діти не хочуть працювати на землі. До того ж уже померли мільйони власників, у яких не було нащадків. Тепер це майно повернеться державі. Мораторій вигідний лише великим компаніям, які виснажують землю різними культурами. І не правда, що селяни не здатні самі розпорядитися своєю землею», — вважає експерт.

Член Національної ради реформ Данило Пасько каже, що мораторієм виключено з обігу 25 мільйонів гектарів землі, або актив вартістю 125 мільярдів американських доларів. «Їх вилучили з економіки. Мораторій — бар’єр №1 для економічного розвитку», — каже він.       

Бідні люди — дешевий пай 

Водночас інші експерти проти негайного відкриття ринку землі. Вони нагадують, що в Україні є 1,5 мільйона гектарів землі колективної власності, тобто в якої немає власника. Спочатку треба вирішити це питання.   

«Для чого хочемо продати — щоб збути землю за мінімальною ціною? — запитує народний депутат Андрій Вадатурський. —  Щоб мати достойну ціну, потрібен ринок без обмежень, але до такої лібералізації поки що не готові. Тож треба не відкривати ринок, а продовжувати працювати над реформами, адже в нас не працює судова система, права людей не захищені. Причому маємо проблеми з достовірністю даних про землю, і ділянки можуть накладатися одна на одну. Наша земля дешева, бо маємо низький ВВП на душу населення, низькі зарплати. Тож щоб мати високу ціну, наші громадяни повинні мати не такі доходи».

А член правління «Креді Агріколь Банк» Жан Жак Ерве, який кілька років є радником українського уряду з аграрних питань, переконаний, що в Україні треба формувати статус не паїв, а полів, тоді буде вища інвестиційна привабливість. Його підтримує експерт у галузі земельних ресурсів Олександер Ковалів. «У світі продають не шматочки (паї), а господарські одиниці. В таке підуть гроші. Мораторій — погано, але одразу його скасовувати — ще гірше», — така його думка. 

Очевидно, що в такому важливому питанні не має бути спонтанних рішень. Водночас треба не забути спитати думки того, хто володіє паями і чиїми правами так нині переймаються експерти.