Кабінет Міністрів своєю постановою спростив процедуру набуття статусу безробітного для переселенців з Криму та території проведення АТО. Зокрема, скорочено перелік документів, необхідних для набуття такого статусу. Допомагає цим людям з пошуком роботи не лише служба зайнятості, до справи підключилися і волонтерські організації. Однак це ситуативні заходи. У майбутньому ж, за прогнозами науковців, події на сході країни лише загострять стан справ на ринку праці. Що очікує сферу зайнятості і що потрібно робити, щоб зменшити напругу, ведемо розмову з академіком Академії економічних наук України, заслуженим працівником соціальної сфери Миколою Шаповалом.

Академік Академії економічних наук України, заслужений працівник соціальної сфери Микола ШАПОВАЛ

— Миколо Сергійовичу, події в Криму і на сході України, що спричинили звідти значний потік переселенців до інших регіонів країни, не могли не позначитися на ринку праці. Ми розуміємо, що багато людей втратили роботу, а отже і заробіток. А який вигляд має загалом ситуація у цифрах?

— Вочевидь усі розуміють, що фактична військова агресія РФ проти України проявляється не лише в анексії АР Крим та підтримці сепаратистсько-екстремістської діяльності незаконних збройних формувань на сході країни, а й у тому, що Росія веде енергетичну, продовольчу та інші «торговельні війни» з Україною. Відтак макроекономічна невизначеність та дестабілізація валютного ринку і фінансової системи завдають українській економіці значних збитків. А це призводить до погіршення показників зайнятості та безробіття на національному ринку праці.

Так, за даними Держстату України, у І кварталі 2014 року чисельність зайнятого населення віком 15—70 років зменшилась на понад 683 тисячі осіб, а кількість безробітних у цій віковій групі збільшилась майже на 130 тисяч осіб порівняно з таким же періодом 2013 року. Рівень зайнятості знизився з 59,3% у І кварталі 2013 року до 57,6% у І кварталі 2014 року, а рівень безробіття, визначений за методологією МОП, зріс за цей період з 8 до 8,8%.

— Власне, ці цифри навряд чи когось здивують. Адже скільки людей змушені були покинути домівки і роботу, щоб шукати порятунку в інших регіонах. Але чи надовго це? Які прогнози на найближчі роки?

— За дорученням Мінсоцполітики Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення підготував пропозиції (проект документа) щодо змісту Основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на період до 2019 року. Пропозиції передбачають прогнозовані показники розвитку ринку праці на цей період. Під час їх розробки врахували очікуване падіння ВВП у 2014—2015 роках, його стабілізацію у 2016—2017 та зростання у 2018—2019 роках.

Так ось, згідно з прогнозованими показниками розвитку ринку праці чисельність зайнятого населення віком 15—70 років у 2014 році зменшиться на 500—700 тисяч осіб, а чисельність безробітних цієї вікової групи збільшиться на 400—600 тисяч порівняно з 2013 роком. Рівень зайнятості знизиться із 60,3% у 2013 році до 59—58,4% у 2014-му, а рівень безробіття, визначений за методологією МОП, зросте за цей період із 7,2 до 9,2—10,2%. Тенденція щодо зменшення обсягів зайнятості та збільшення обсягів безробіття простежуватиметься і в 2015 році. Із 2016 року ситуація стабілізується, а з 2018-го вона поліпшиться.

Слід зазначити, що в 2014 і 2015 роках основним стримуючим чинником значного погіршення показників зайнятості та безробіття економічно активного населення буде суттєва державна підтримка підприємств військово-промислового комплексу щодо нарощування обсягів виробництва та освоєння нових видів озброєнь, модернізації і відновлення діючої військової техніки для підвищення боєздатності української армії.

Робоче місце нині знайти непросто, хоч і створено чимало інструментів для його пошуку. Фото Володимира ЗAЇКИ

Окрім цього, у 2014 році суттєво загостряться й інші проблеми зайнятості населення. Процеси посилення проблем зайнятості населення відбуватимуться і в 2015 році.

— Вочевидь багато чого залежить від очікуваного спаду економіки на сході країни?

— Так. Унаслідок зменшення обсягів виробництва, припинення функціонування багатьох підприємств на сході країни чимало працівників втратять роботу, збільшуватиметься кількісно-якісна диспропорція між попитом на робочу силу та її пропозицією, тобто виникне професійно-кваліфікаційний дисбаланс робочої сили на ринку праці. Це обмежить можливості працевлаштування незайнятого населення та задоволення потреб роботодавців у працівниках, а отже призведе до збільшення довготривалого безробіття.

Одним із наслідків збільшення професійно-кваліфікаційного дисбалансу робочої сили на ринку праці буде загострення проблеми якості робочої сили, що проявлятиметься в її невідповідності потребам розвитку економіки та соціальної сфери, збільшенні дефіциту кваліфікованих працівників.

Характерним для національного ринку праці буде поширення значних міграційних потоків робочої сили у пошуку роботи, які, зазвичай, будуть або неконтрольованими, або ж слабо контрольованими. Цей процес буде пов’язаний з нелегальною (тіньовою) зайнятістю населення, обсяги якої матимуть тенденцію до збільшення.

— Який може бути вихід із цієї ситуації?

— На нашу думку, у першу чергу варто доопрацювати та подати на затвердження уряду проект Основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на період до 2019 року, які підготувало на підставі частини третьої статті 17 Закону «Про зайнятість населення» Міністерство соціальної політики за участі Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення. Він визначає основні напрями та шляхи розв’язання проблем зайнятості населення з урахуванням стану справ на основі консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу.

Наступний крок — потрібно розробити, затвердити та забезпечити виконання заходів, спрямованих на розв’язання існуючих у сфері зайнятості населення проблем, стимулювати створення нових робочих місць та сприяти зайнятості населення, насамперед соціально вразливих верств.

— Тобто потрібно розробити дорожню карту до 2019 року. Однак останнім часом у нас відбувається така стрімка зміна подій і ситуацій, що після затвердження всіх цих заходів замість їх виконання ймовірно потрібно буде розробляти нові…

— Існує думка, що заходи як складову частину цього проекту документа потрібно розробляти на понад 5 років. Однак неможливо передбачити дієві заходи, які максимально повно можна було б реалізувати у нинішній ситуації. До того ж упродовж чинності затвердженого документа, залежно від розвитку подій, може виникати потреба у перегляді чи уточнені його положень. Тому доцільно розробляти заходи на короткостроковий (дворічний) період як окремий документ, який затверджуватиме уряд своїм розпорядженням.

Потім дуже важливо, аби сторони соціального діалогу провели роботу, яка б допомогла місцевим органам виконавчої влади внести зміни в територіальні програми зайнятості населення на період до 2017 року з метою приведення їх у відповідність із положеннями зазначеного проекту.

На нашу думку, сторони соціального діалогу мають звернути увагу і на створення при центрах зайнятості Донецької і Луганської областей (після визволення їхніх територій від незаконних формувань) комісій для оцінювання професійних знань працівників, які втратили роботу через руйнування підприємств, установ і організацій.

Ці комісії мають бути створені і працювати відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення критеріїв оцінювання професійних знань, умінь та навичок, переліку засобів вимірювання професійних знань, умінь та навичок, анкет самооцінювання за результатами неформального навчання, підготовлених Науково-дослідним інститутом праці і зайнятості населення. Цей документ ще з березня оприлюднений на сайті Мінсоцполітики.

Загалом необхідно нині звернути увагу насамперед на законодавче забезпечення (з використанням результатів наукових досліджень) подальшого розвитку державно-приватного партнерства та поглиблення співпраці сторін соціального діалогу у сфері зайнятості населення та посилення ролі державної служби зайнятості в регулюванні процесів, що відбуваються на ринку праці, з метою розв’язання проблем зайнятості населення.

Тож Міністерству економічного розвитку та торгівлі разом із Мінфіном й іншими профільними міністерствами і відомствами потрібно вже тепер створювати робочі групи для визначення рівня шкоди, заподіяної РФ та сепаратистами в економіці та інфраструктурі Донецької та Луганської областей, необхідного фінансування реконструкції підприємств.

— Миколо Сергійовичу, вочевидь під час розробки своїх рекомендацій науковці орієнтувалися й на зарубіжний досвід…

— Так. Історія пам’ятає вихід США із Великої депресії 30-х років ХХ століття. Тоді для кожного підприємства визначали обсяги виробництва, рівень зарплати, ринки збуту продукції та ціни. Це був свого роду баланс виробництва та збуту продукції. Ці комплекси заходів (їх було 746) називалися Кодексами США і вони охоплювали 99% американської індустрії та торгівлі. Такі заходи поряд з іншими сприяли подоланню кризи у США та виходу країни у світові лідери, вони дали країні змогу стати однією з наймогутніших держав.

Другий приклад — Південна Корея, яка після завершення війни з Північною Кореєю почала відбудовувати економіку. Вона стала широко залучати іноземні інвестиції для реконструкції та будівництва нових підприємств. З інвесторами укладали договори про те, що 51% продукції буде реалізовано в Південній Кореї, а 49% — на світовому ринку. Аби забезпечити конкурентоспроможність продукції, інвестори були зацікавлені під час реконструкції та будівництва підприємств задіювати новітню техніку й технології. Результат — Південна Корея за короткий проміжок часу стала однією з провідних країн світу.

Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Микола ШАПОВАЛ. Народився 1935 року на Полтавщині. Академік Академії економічних наук, заслужений працівник соціальної сфери України.