Про катастрофічний стан інженерних комунікацій у будинку на вулиці Стрийській, 93, голова асоціації об’єднань співвласників Львова «Оберіг» Стефанія Климко знала давно, коли створювали ОСББ. Тридцятирічну багатоповерхівку військовики передали на баланс міста у вкрай занедбаному стані, але коштів на ремонт тоді катастрофічно не вистачало, рік у рік змушені були щось десь підлатати, аби ще одну зиму «якось протягнути». А вже наприкінці минулого опалювального сезону зрозуміли: треба негайно братися за роботу, бо зношені комунікації ще однієї зими просто не витримають. Ремонтники постійно лагодять тепломережу, що називається, з підвалів не вилазять, бо один витік ліквідують, а в іншому місці прориває. А коштів, каже пані Стефанія, як не було, так і нема: з міської скарбниці допомоги не допросишся, а власних із квартплати годі нашкребти.

У відремонтованих мережах не втрачається тепло, а отже, не витрачаються зайві кошти. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Обмірковувала різні варіанти, й іншого виходу, ніж банківська позика не знаходилось. На загальних зборах мешканці проголосували за це одностайно. Та виявилося, що переконати мешканців у необхідності взяти кредит виявилося набагато легше, ніж підготувати необхідний пакет документів  — через недосконале законодавство. Тож два місяці оббивала пороги банку «Львів», який за підтримки міжнародних фінансових організацій кілька років поспіль практикує кредитування енергоощадних проектів, хоч ішлося про скромну суму — 50 тисяч гривень. Проте банк позичати ОСББ не поспішав, адже будинкове об’єднання — неприбуткова організація і майна для застави, звісно, не має.

Наполеглива голова асоціації теж не здавалася, і таки кредитор та позичальник зуміли знайти компроміс. За результатами аналізу грошових потоків об’єднання банкіри визначили платоспроможність клієнта.

Та ОСББ не стало чекати надходження коштів, а раніше розпочало ремонтні роботи. Аби, каже Стефанія Климко, не дотягувати до осені, ремонтники погодилися розпочати лагодження системи опалення, заміну труб без авансів. Роботи вже виконано на 90%, однак вкластися у кошторис не вдалося. У першому під’їзді, приміром, планували замінити 7 метрів труб, а довелось аж 75 — таким катастрофічним був стан тепломережі. Зате, ділиться пані Стефанія, робимо все на совість, замінюємо також усю запірну арматуру, щоб через проблеми в одній квартирі не потерпав, як було дотепер, весь будинок. Щоб можна було в разі потреби автономно відключити кожне окремо помешкання від теплопостачання і виконувати ремонтні роботи.

Загалом оновлення системи теплопостачання вже обійшлося ОСББ у 79 тисяч гривень. Замість того, щоб вкладати кошти в утримання будинку, змушені розплачуватися, наголошує голова ОСББ, за недоробки й порушення, з якими будинок було здано в експлуатацію.

Звісно, найпростіше було підняти тариф, але ж це не найкращий варіант — не кожна родина спроможна платити за високими тарифами. Прорахували власні можливості: мешканці мають знати, звідки братимуть кошти на повернення кредиту та сплату відсотків, а вони, треба сказати, чималі: аж 24. Так ось, зрозуміли, що не доведеться зайвий раз витягувати гроші з гаманців власників квартир. Якщо відраховуватимуть на ремонт системи теплопостачання 25 копійок з нинішнього тарифу 2,05 гривні за метр квадратний, погасити кредит зможуть за 60 місяців.

Попри заохочення, у місті й державі загалом до створення об’єднань співвласників та запровадження пілотного кредитування програм енергозбереження фінансовими установами зокрема і згаданим банком, ОСББ «Стрийська, 93» асоціації «Оберіг» жодних пільг не отримало. Ба більше: позику взяли лише у середині червня, а вже 1 липня довелося сплатити перший внесок: 1,5 тисячі гривень, хоч роботи лише мали б розпочатися. Чому так, Стефанія Степанівна не може збагнути. Однак сподівається: міська влада таки частково допоможе ОСББ повернути позику, про це посадовці не раз заявляли.

Кілька днів тому Стефанія Климко повернулася з тренінгу з Польщі. На ньому тамтешні практики ділилися успішним досвідом управління будинками (аналог українських ОСББ). Пані Стефанія зізнається, що позаздрила польським колегам, бо виконує такі самі функції, що й управителі в будинках-спільнотах, а працюють в нерівних умовах. Сусідам з-за кордону особливих зусиль не треба докладати для забезпечення життєдіяльності багатоповерхівок, а їй все доводиться вибивати. Там кредит без проблем під мінімальні відсотки. У нас — до фінансових ресурсів під астрономічні проценти та хитромудро завуальовані комісійні надто довга дорога, яку не кожен здатний пройти. Адже жоден вітчизняний виш не готує управителів будинків, тож кожен сам собі торує шлях, напрацьовує варіанти, у який спосіб захищати права співвласників багатоквартирних будинків. Тож самотужки й досвіду набуває. Вдалося-таки привчити партнерів фізичних осіб-підприємців, з якими працює ці п’ять років, до дисципліни й відповідальності. Тепер за слюсарем-сантехніком, столяром чи електриком пані Стефанії не треба бігати чи стояти в ролі наглядача, щоб той не чкурнув кудись, не виконавши роботу. Найняті за угодою працівники зацікавлені виконати роботу якісно, швидко і надійно. А за добру роботу й оплата належна.