Лісівники з Тарнавки і Куликівки, а також жителі цих і навколишніх сіл, просять Герцу та Чернівці зважити нарешті на їхню давню вимогу-прохання і не допустити повернення до керівництва лісництвом Георгія Апетрія.

— Ми довго терпіли знущання над нами і лісом цього горе-господарника, який поводився з людьми гірше за рабовласника, — кажуть в один голос майстри лісу Георгій Сідор та Іван Андрієш. — Тепер весь колектив лісництва хоче спокійно жити і працювати без цього «зеленого царя» Герцаївського району, як він самий себе величає.

Дрова — людям, собі — кругляк

«Твоя зарплата у лісі — іди рубай», — казав лісничий своїм підлеглим після того, як вони розписувалися у зарплатній відомості про отримання чималих сум. Куди зникали гроші, а слідом за ними солярка, талони на бензин для заправки лісовозів — можна було тільки здогадуватися. Не дарма ж у лісництві регулярно накривали столи для веселих компаній. Там були посадовці з області, нардепи.

— Зарплату нам видавали дровами, — розповідає старший майстер лісу Георгій Назарій. — Питаю якось у лісничого: «Іванович, коли нарешті будуть живі гроші?» — А він мені у відповідь: «Навіщо дурневі гроші!» — Як і решта, терпів образи, комісіям від нашого лісового управління, прокурорам казав, що все у нас добре. Адже Аптерій — мій кум. Не міг піти проти нього.

Не міг не послухатися начальника і молодий майстер лісу Степан Біволару. Хоча прекрасно знав, що іде на правопорушення, коли за вказівкою лісничого, без наряду і лісорубного квитка, повів у ліс чернівецького підприємця рубати дуби. Повірив запевнянням, що дозвільні документи оформлять в конторі заднім числом.

Як свідчать матеріали цієї резонансної справи, і під час допитів, і на суді той підприємець не приховував, що домовлявся і платив гроші за «ліву» деревину безпосередньо лісничому, майстер тільки допоміг вибрати ділянку з потрібним лісом. Але пан Апетрій запевняв і запевняє, що нічого не знав, оскільки був на лікарняному. Але ж ця незаконна рубка на території підпорядкованого йому господарства тривала 4 місяці, зникло 33 висококласних дуба.

Тож не дивно, що у Тарнавському лісництві досягали фінансових показників за допомогою продажу дров. А ділова деревина із самовільних рубок прямувала поза касою лісництва на приватні пилорами.

Злочин з необережності на чверть мільйона?

— Я стерпів би і цю брехню, і знущання у СІЗО, де відсидів понад півроку. Спочатку вигороджував Апетрія, адже він мій начальник, друг дитинства мого батька, — розповідає Степан Біволару. — Але якось прийшли батьки і сказали: «Сину, кажи правду, бо тільки правда відверне біду, інакше ми можемо тебе вже не побачити». Виявляється, моїй родині почали погрожувати. Мовляв, якщо я не візьму всю провину на себе, буде погано моєму дев’ятирічному синові, якого я з пелюшок сам виховував після того, як поховав дружину. Такого я вже не міг стерпіти…

Свідчення Біволару розвернули перебіг слідства на 180 градусів. Слідчі не утруднювали себе встановленням повноти усіх обставин справи. В результаті, попри покази свідків, Георгій Апетрій представ на суді мало не потерпілою особою і героєм, який особисто викрив у своєму лісництві злочинне угруповання і вивів підлеглих на чисту воду. Хоча спочатку йому, як матеріально-відповідальній особі, обласна природоохоронна прокуратура висувала обвинувачення у корупції, зловживанні службовим становищем і розкраданні державного майна в особливо великих розмірах.

Врешті Глибоцький районний суд визнав за лісничим службову халатність. Усю повноту покарання понесли двоє майстрів лісу, які, розпродавши особисте майно, досі виплачують солідарний штраф за ту незаконну рубку, що завдала державі збитків майже на чверть мільйона гривень.

Досвідчені юристи області відверто кажуть, що тарнавська «дубова» справа, яка тягнулася понад два роки, — яскравий взірець так званих кручених справ, коли правоохоронці, що виступають на боці обвинувачення, замість того, щоб встановити істину, перетворюють кримінальне провадження і зумисне затягнутий судовий процес на можливість отримати вигоду з підозрюваних осіб. Навіщо, питається, боротися із самовільними рубками, якщо це справжня золота жила для охочих порушити закон підприємців, лісничих і правоохоронців?

Під захистом батюшок і нардепів

Олександр Тимофєєв — директор Чернівецького лісгоспу, до складу якого входить Тарнавське лісництво, не знімає з себе відповідальності за вкрай незадовільну фінансову і морально-психологічну ситуацію в угіддях Апетрія.

— За Георгія Івановича постійно заступалося керівництво облради, облдержадміністрації, народні депутати, — виправдовується Тимофєєв. — Навіть чесні отці з герцаївських монастирів казали не чіпати лісничого, коли, зваживши на заяви трудового колективу, я таки підписав наказ про його перехід на іншу посаду (до речі, більш оплачувану). Але Георгій Іванович вирішив судитися зі мною за поновлення на своєму попередньому місці роботи…

Заступництво колишніх керівників виконавчої влади області зрозуміти дуже просто: на парламентських виборах 2012 року Георгій Апетрій забезпечував перемогу у своєму районі мажоритарнику-регіоналу Геннадію Федоряку.

— За наказом колишнього керівника лісництва ми агітували за Федоряка і платили людям за голос по 150 гривень, причому з власної кишені, — розповідає майстер лісу Георгій Сідор. — А скільки разів вимушені були нести в контору серед ночі пляшки із самогоном і курей у сметані! Думаєте, хтось подякував? Тепер у нас новий молодий керівник Валерій Санавчан — справедливий, привітний, швидко поставив лісництво на ноги. Уся техніка на ходу, є бензопили, зарплата і навіть солярка в запасі. Наше лісництво постійно було найгіршим у лісгоспі, завше з боргами, а тепер — серед передових. Аж радісно ходити на роботу!..

Георгій Апетрій відкидає будь-які звинувачення своїх співробітників. «Це змова проти мене, депутата обласної ради чотирьох скликань. Це політичне замовлення колишнього прокурора області і голови облдержадміністрації», — переконаний він. За свого тарнавського колегу заступаються також деякі поважні буковинські лісничі із званнями заслужених. 

Хто ж заступиться за простих лісівників?