Очікувати, що в 2015 році прийде інвестор, зарано. Країна, яка воює з Росією, інвестиційно привабливою швидко не стає. Такою не надто оптимістичною нотою Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дав старт засіданню Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Цей захід провели вперше за останні шість років, тож із представниками органів виконавчої влади, роботодавців та профспілкових організацій у Клубі Кабінету Міністрів глава уряду був відвертим та вибагливим.

Він попросив сформувати економічну базу, аби наступний рік усе ж мав позначку зростання. «Ми дуже обережно оцінюємо перспективи 2016 року, проте, хоч як це дивно, наші прогнози збіглися з прогнозами Міжнародного валютного фонду — ми оцінюємо наступний рік як плюс 2% валового внутрішнього продукту», — наголосив глава уряду.

У межах дискусії він закликав напрацювати чіткі інструменти допомоги кожному із секторів національної економіки. Підходів Прем’єр вбачає щонайменше три. Перший стосується зміни податкового законодавства та адміністрування податків як таких. Бюджетна децентралізація принесла регіонам 20% доходів. Такі ж процеси мають відбуватися і в підприємницькій сфері. «Вічно просто працювати за методом фіскального тиску неможливо, — попередив Арсеній Яценюк. — Якщо економіка не дає доходу, то рано чи пізно фіскальні доходи також падатимуть».

Другим кроком має стати відшкодування податку на додану вартість. З керівництвом ДФС щодо цього питання глава уряду вже мав розмову. Минулого тижня він доручив відшкодувати всім протермінований ПДВ станом на 1 жовтня минулого року: 1,8 мільярда, за даними Арсенія Яценюка, люди давно очікували.

Третій пункт — це велика індустрія. На торговельні відносини, які Україна раніше мала з Росією десять років, можна не сподіватися. Вихід із ситуації — пошук нових ринків. Роботодавці мають реалізувати Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. А міністра економічного розвитку і торгівлі Прем’єр попросив створити раду промисловців, виробників і експортерів.

Чи не найбільшою проблемою нині є відсутність кредитного ресурсу. Тож зміни має зазнати і облікова ставка. «Немає такого бізнесу, який дає 45% прибутку», — резюмував Прем’єр. Тому уряд намагається разом із Національним банком стабілізувати банківський сектор. Яким чином? Коли припиняться бойові дії, люди повернуть депозити. Тоді ж ставка залучення по депозитах як у гривнях, так і в доларах зменшиться, з’явиться ресурс та можливості у банківського сектору для кредитування.

«Центральний банк дає дешеве і довге рефінансування банкам, і банки беруть це рефінансування та роздають в економіку країни, — сказав Арсеній Яценюк. — На жаль, ми не можемо це робити, бо перебуваємо під обмеженнями програми МВФ, а ще інфляція сягає 26%». Відновлення довіри до банківського сектору, повернення депозитів, знятих за минулий рік (до речі, мільярди доларів), іноземний інвестор, тобто міжнародні фінансові організації та конкретні особи, які прийдуть «на велику і прозору приватизацію в країні» — ось таку формулу успіху вивів Прем’єр.

На питанні приватизації він зупинився окремо, оскільки вона має як економічний, так і соціальний аспект. Позитивним прикладом названо металургійний комбінат «Криворіжсталь», а позицію уряду означено так: потрібно викорінити корупцію в державному секторі економіки та проводити конкурсний відбір на посади керівників усіх державних компаній. «Це завжди була годувальниця політичних партій, еліт, де за квотним принципом призначали керівника державної компанії. І це була квазіприватизація. Найкращий шлях боротися з корупцією — витягувати все це на світло», — резюмував глава уряду.

До слова, перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський поінформував учасників зібрання про те, що державний бюджет за підсумками першого кварталу поточного року зведено з профіцитом 3,6 мільярда гривень, а доходи головного кошторису країни за цей період зросли майже на 37%.