Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу щодо відповідальності банку за порушення умов договору за вкладом. Тож якщо таке відбуватиметься, фінансова установа сплачуватиме 1% пені від суми, яку було вказано в угоді, за кожний день прострочення.

Як сказано у пояснювальній записці до цього документа, ухвалення законопроекту дасть змогу захистити права й законні інтереси клієнтів банківських установ.

Права вкладників звужуються

Кореспондент «УК» намагався взяти коментар у деяких банків з приводу ухвалення цього документа. Проте на запит вони реагували досить мляво. Приміром, у прес-службі Ощадбанку заявили, що не коментують законопроекти, і порадили дочекатися вже остаточного ухвалення документа.

Щоправда, доволі скупим (на тлі загальних економічних і політичних подій, що відбуваються у країні) був коментар від Незалежної асоціації банків України (НАБУ). У їхній інформації зазначено: «Наслідком запровадження таких норм буде значний дисбаланс у банківській системі, в результаті чого можлива втрата її загальної функціональності».

Найбільше з цього приводу, що виявилося доволі неочікуваним для «УК», висловився голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамотність України» Михайло Стрєльніков: «Вважаю, що цей законопроект дуже сильно звужує права вкладників, адже на сьогодні маємо чудовий закон про захист прав споживачів, 10 стаття якого регламентує відповідальність банків у разі невиконання умов щодо повернення депозитів в розмірі 3% пені за кожний день прострочення».

Так, на думку громадського діяча, цей законопроект — не що інше, як звичайний лобістський документ від самих банків. За інформацію голови «Фінансової грамотності України», керівники фінансових установ злякалися, адже останнім часом вкладники дедалі частіше подають на банки саме з цієї причини позови до судів і успішно їх виграють. Одна річ, коли банк сплачує 1% пені, і зовсім інша, коли віддає втричі більше.

Банки також повинні нести відповідальність перед власниками депозитів. Фото Володимира ЗAЇКИ

Зарадить лист до запитання

Чи буде остаточно ухвалено цей законопроект у Верховній Раді? Михайло Стрєльніков упевнений, що банкіри та їхнє парламентське лобі все-таки всіляко намагатимуться «протягнути» ухвалення в другому читанні. Проте, за словами експерта, його організація готує звернення до народних обранців, де об∂рунтовано буде сказано про те, чому цей законопроект не можна ухвалювати остаточно.

Працюючи над цією темою, кореспондент «УК» переглянув деякі блоги і сайти банків. Приміром, юристи теж кажуть, що, згідно з чинним українським законодавством, вкладник може звернутися до суду й вимагати 3% пені фінансової установи за неповернення депозиту.

Юристи зазначають, що нині банкіри часто відмовляються приймати заяви від вкладників на повернення депозиту (такі документи подають у двох примірниках, і один після візування слід повернути вкладникові). У такому разі, радять правознавці, треба написати таку заяву і надіслати її на адресу фінустанови листом до запитання з повідомленням. У разі ж письмової відмови банку можна сміливо подавати до суду.

І відсудити свої кревні в нашій Феміді цілком можливо. Більш того, навіть на сайті одного з банків вкладникам наполегливо радять вимагати, окрім повернення грошових коштів, відшкодування видатків, які було зроблено у зв’язку з подачею позову, а також інших витрат. Ось так деякі банки піклуються про своїх клієнтів, ретельно все розписуючи на веб-сторінках.

Щодо самого законопроекту, який уже пройшов першу стадію ухвалення, то тут справді не можна поспішати. І якщо фінансовій громадськості вдасться переконати депутатський корпус у тому, що фактично жодного нового закону з цього дуже болючого для вкладників питання і не треба (адже чинний інший, набагато кращий), то це буде дуже добре.