Днями активісти громадського руху «Відсіч» прийшли до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з ватою в руках і гаслами «З екранів лізе вата», щоб висловити своє обурення  бездіяльністю цього органу. Згідно з дослідженням, яке вони провели, кілька провідних каналів демонструють до 70% продукції країни-агресора.

Одразу карати штрафами

Представники Нацради виправдовуються тим, що надані їм повноваження і наявна процедура застосування санкцій не дають  змоги оперативно реагувати на виявлені порушення. Водночас  посадовці не сиділи склавши руки, а спільно з Комітетом ВР з питань свободи слова розробили законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення», який вносить зміни в закон «Про телебачення і радіомовлення».

Законопроект уже зареєстровано в парламенті. У разі його схвалення він надає право Національній раді накладати штрафи на порушників та ухвалювати рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, які висловлюють антиукраїнську позицію.

— Розроблено механізм штрафів, розмір яких буде прив’язаний до вартості ліцензії. Так, штраф 5% вартості ліцензії накладатимуть на компанію, яка порушила ліцензійні умови, а, скажімо, 15%  передбачено за заклики до ворожнечі, розпалювання війни тощо. Що це в цифрах? За порушення третьої категорії, наприклад, ТРК «Україна» мала б сплатити близько 700 тисяч гривень, місцевий мовець — близько 20 тисяч гривень, телеканал «1+1» — 1,5 мільйона, —  розповів голова Національної ради Юрій Артеменко.

Законопроект передбачає змінити послідовність накладення санкцій на порушника. Якщо нині це спочатку попередження, потім штраф, а наостанок звернення до суду щодо анулювання ліцензії, то законопроект пропонує одразу карати штрафами. Якщо після цього мовець не змінить свою позицію, Нацрада ухвалить рішення про анулювання ліцензії.

Хто платить, той і музику замовляє

Хто на більшості з українських каналів замовляє музику — є його власником, але достеменно цього не знає ніхто: нема в Україні закону, який  дає право з’ясувати це. Тим часом суспільство хоче знати не назви офшорних фірм і підставних директорів, а ім’я того, хто формує політику телекомпанії.

— Коли канали на вимогу назвати власника кажуть «це політика», виникає запитання: «А ваша діяльність — це економіка»? — зауважує заступник голови Національної ради Григорій Шверк.

Він повідомив, що Нацрада розробляє закон про аудіовізуальні послуги, який має замінити чинний Закон «Про телебачення і радіомовлення». Новий закон передбачає обов’язкове повідомлення про фактичних власників і акціонерів телеканалів. Але, прогнозує чиновник, шлях законопроекту буде непростим, тож чи потрапить він на розгляд Верховної Ради цього року, невідомо.

Утім, перші кроки на шляху регулювання законодавства в цій сфері зроблено.

— Погано йти шляхом заборон, треба йти шляхом альтернатив. Але коли діють так агресивно, коли так брешуть, як Путін і Лавров у своїх промовах щодо України, то від такої брехні є сенс захищатися, — наголосила голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.

Днями у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо участі іноземних осіб в телерадіоорганізаціях. В умовах збройної агресії Росії проти України можливість інвестицій резидентів держави-агресора у статутному капіталі вітчизняних телерадіоорганізацій створює загрозу інформаційному суверенітету України, зумовлює потенційну небезпеку інформаційної агресії та експансії через вплив на редакційну політику та контент таких телерадіоорганізацій.

Автори проекту пропонують заборонити заснування телерадіоорганізацій не лише іноземними юридичними, фізичними особами, а й юридичними особами України, кінцевими вигодооджержувачами яких є фізичні особи — резиденти держави, визнаної, згідно із законодавством України, державою-окупантом або визнаної згідно з нормами міжнародного права державою-агресором.

Від автора. Проте Верховна Рад не розглянула цього та ще двох медійних законопроектів, спрямованих на захист національного інформаційного простору, і не внесла їх до порядку денного позачергового пленарного засідання нібито через процедурні моменти. За домовленістю учасників коаліції, законопроекти буде внесено до порядку денного вже другої сесії Верховної Ради — 3 лютого.

Оцінюючи шанси на ухвалення трьох медійних законопроектів, Вікторія Сюмар сказала: «Якщо парламент їх не ухвалить, то ми чітко побачимо у ньому проросійські сили. І немає значення, чи входять депутати до фракцій коаліції, чи до «Опозиційного блоку». Для мене це фактично буде тест на визначення російської п’ятої колони в українському парламенті».

Можна додати, що це буде тест для всього суспільства, яке очікує від влади дієвих кроків. Здається, вати в активістів ще залишилося вдосталь.