Положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вимагали створення Ради Асоціації Україна — ЄС. Її першому інавгураційному засіданню дали старт у Брюсселі Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, віце-президент Європейської комісії, верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні та Комісар ЄС із питань європейської політики сусідства та переговорів із розширення Йоганнес Ган.
Українська та європейська делегації зустрілися, аби окреслити шляхи протидії російській агресії на сході України та незаконній анексії Криму, обговорити підтримку ЄС програми реформ українського уряду та імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, відзначити прогрес у виконанні Україною умов для запровадження безвізового режиму з ЄС, а також розпочати реалізацію пунктів енергетичної безпеки.
Протягом дводенного візиту у Брюсселі Арсеній Яценюк провів ще й низку зустрічей: передовсім з головою Європейської Ради Дональдом Туском і Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Окремим пунктом програми став виступ глави уряду на конференції Центру європейської політики щодо пріоритетів нового Кабінету Міністрів.
Для України цей візит мав ще й конкретні плоди: у Брюсселі разом із Європейським банком реконструкції та розвитку наша сторона підписала Кредитну угоду з фінансування реконструкції, відновлення й технічної модернізації газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород. Документ дає змогу залучити до 200 мільйонів доларів у реконструкцію вітчизняної ГТС.
Про просте та ефективне
Із новопризначеним головою Європейської Ради Дональдом Туском (у його новому статусі) Арсеній Яценюк зустрічався вперше. З вуст Прем’єра високопосадовець дізнався, як саме вітчизняний уряд намагається стабілізувати фінансово-економічну ситуацію та яким напрямкам реформаторської роботи надає перевагу. Цей діалог не оминув теми протидії агресії РФ на Донбасі, однак ішлося переважно про початок імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
А з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом Арсеній Яценюк вів переговори у штаб-квартирі Альянсу. Він заявив, що уряд цінує підтримку НАТО та країн-членів блоку в збереженні територіальної цілісності та незалежності України. Передовсім відзначає зусилля у створенні чотирьох трастових фондів для України, які мають поліпшити стан української армії та підтримати ветеранів Антитерористичної операції та учасників бойових дій.
Глава уряду звернувся до Єнса Столтенберга із проханням надати додаткову допомогу для Міністерства оборони й департаменту внутрішньої безпеки, щоб поліпшити стан Збройних сил і Національної гвардії.
Наголос Арсеній Яценюк зробив на тому, що Росії необхідно виконувати мінські домовленості. Мотивував позицію словами: «Це єдина угода, яка є на порядку денному, і що швидше Росія виконає її, то швидше ми досягнемо миру й стабільності. Ми переконані, що найкраще врегулювання конфлікту на сході України — коли Росія виконає мінські домовленості, закриє кордон, відкличе свої війська та агентів і перестане постачати смертельну зброю та оснащення для очолюваних нею терористів. Формула, з одного боку, проста, а з іншого — дуже ефективна».
Турбулентність фінансової безпеки
Підбили підсумки інавгураційного засідання на прес-конференції головні доповідачі Арсеній Яценюк, Федеріка Могеріні та Йоганнес Ган. Глава уряду наголосив, що під час засідання Ради Асоціації Україна — ЄС найбільше йшлося про шляхи імплементації Угоди про асоціацію, оскільки «імплементувати угоду і зробити Україну успішною» — завдання не лише України, а й членів ЄС.
Він нагадав, що порядок денний реформ грунтується на положеннях угоди, отже, передбачає швидкі та ефективні перетворення в країні.
Також сторони приділили увагу інвестиційній складовій для України та її фінансової підтримки. «Ситуація надзвичайно складна. Ми втратили 10% промислового виробництва і 20% української економіки через російську агресію, анексію Криму та очолюваних Росією терористів на сході. Ми очікуємо мінус 7% ВВП. Українська валюта впала майже на 100%. Попри все це, уряд зібрав на 5% більше податків порівняно з 2013 роком. Але це не може тривати вічно. Ми не можемо виправити ситуацію лише фіскальними методами», — цитує слова Прем’єр-міністра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.
Арсеній Яценюк окремо говорив про ухвалені «пакети жорсткої економії». Згідно з ними, скорочено 10% держслужбовців, закрито низку пільгових і соціальних програм, запроваджено нові податки.
«Ми зробили все, що в наших силах, і робитимемо далі все, що обіцяли і що потрібно українській економіці. Але щоб пройти цей період, Україна має отримати певну подушку безпеки. Це новий пакет фінансової допомоги. І ми очікуємо, що для нашого плану реформ та завдяки нашій відданості в імплементації реформ ми отримаємо її, — звернувся Арсеній Яценюк до європейської сторони. — Уряд робить усе можливе, але нам потрібна підтримка, щоб стабілізувати українську економіку, фіскальний та фінансовий сектори, пройти цю турбулентність і доволі складний історичний період, побороти виклики, перед якими ми постали». В такий спосіб він висловив переконання, що разом із Європейським Союзом Україна таки подолає безпекові й економічні виклики, 2015 рік оголосить стабілізаційним періодом, а 2016-й назве роком зростання та відновлення.
Він укотре підкреслив необхідність проведення фінансової конференції для підтримки України: «Це мають бути спільні дії МВФ, Світового банку, ЄС, США, країн «Великої сімки» — щоб провести таку фінансову конференцію та в її рамках ухвалити план відновлення і зростання для України. Ми переконані, що Україна досягне успіху, і це буде спільний успіх України та ЄС».
Спочатку референдум — потім НАТО
У ході засідання українська делегація акцентувала й на питаннях порушення прав людини в АР Крим з боку російської влади та тиску на кримських татар. А на прес-конференції Арсеній Яценюк резюмував, що вітчизняна влада має «сильні сигнали й докази» того, що російська влада брутально порушує права людини в Криму і кримські татари перебувають під постійним тиском. Саме тому наша делегація просила обмежити інвестиції до Криму країн-членів ЄС. Цей хід Прем’єр назвав юридичною допомогою, яка дасть змогу притягти Росію до відповідальності за анексію півострова.
«Дорожня карта України до НАТО — це скасування позаблокового статусу, імплементація реформ і отримання згоди українського народу на членство в Альянсі, — наголосив глава уряду й нагадав, що дев’ять місяців тому в штаб-квартирі НАТО він сказав, що членство в НАТО поки що не «на радарі» України. — Нині зображення на цьому радарі повністю змінилося. Президент, Прем’єр та українська влада мають спільну позицію щодо національної безпеки та оборони. Наше спільне рішення — скасувати так званий позаблоковий статус України».
Щоправда нашій країні слід спочатку провести реформи в безпековій сфері, в політиці, економіці, правосудді. Як вимагає чинне українське законодавство, провести референдум щодо запропонованої перспективи членства в НАТО.
«Переконаний: згода українського народу є і буде. Нам треба не просто подати заявку, а отримати членство в НАТО, — резюмував Арсеній Яценюк. — Коли ми досягнемо успіху в імплементації цього, ми будемо готові приєднатися до Альянсу. Це дорожня карта, і ми їй слідуватимемо. Це в інтересах НАТО, щоб Україна була сильною. Що сильніша Україна, то сильніші НАТО та члени Альянсу».
Втішні висновки
За результатами першого засідання Ради Асоціації Україна — ЄС Міністерство закордонних справ оприлюднило прес-реліз. У ньому йдеться, що Україна та ЄС підтвердили спільну мету розбудовувати демократичну, стабільну та процвітаючу Україну, а ще домовилися продовжувати спільну роботу в напрямі політичної асоціації та економічної інтеграції України в ЄС.
Зокрема Рада Асоціації Україна — ЄС схвалила тимчасове застосування відповідних частин угоди та наголосила на важливості якнайшвидшої її ратифікації всіма членами ЄС. Угода має прискорити процес проведення поглиблених реформ і економічної модернізації України. А ще документ передбачає належну підготовку до імплементації Україною Розділу IV Угоди про асоціацію відповідно до її міжнародних зобов’язань та за істотної підтримки ЄС.
«Рада асоціації визнала важливість надання пакета допомоги ЄС для підтримки України в її зусиллях, спрямованих на започаткування оновленого процесу реформ, а також групи підтримки України та консультативної місії ЄС, — йдеться у прес-релізі. — ЄС та Україна зійшлися на думці щодо важливості координації допомоги й необхідності швидкого завершення Україною Національної стратегії реформ на 2015—2017 роки для визначення пріоритетів та залучення міжнародної допомоги. Рада асоціації наголосила на важливості грунтовної підготовки Міжнародної конференції для підтримки України, щоб вона могла відбутися на початку 2015 року».
Окрім цього, європейська сторона схвалила надані від ЄС Україні 1,36 мільярда євро в рамках чинних програм макрофінансової допомоги. А ще підтвердила прихильність спільній меті щодо запровадження безвізового режиму у встановленому порядку за умови досягнення добре керованої та безпечної мобільності, визначеної у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, підкреслила важливість співпраці в енергетичній сфері задля гарантування енергетичної безпеки. Окремо Рада асоціації підтримала тристоронній протокол між Україною, ЄС та РФ щодо постачання газу з Росії в Україну на зимовий період.
Ми в Google+