З першого січня 2016 року набирає чинності Закон № 2259 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Більшість експертів вважають цей документ прогресивним. Його реалізація забезпечить адаптацію українського законодавства до європейського в частині захисту прав інвесторів та покращить імідж України. Мета документа — дерегуляція господарської діяльності акціонерних товариств (АТ) та запровадження вищих вимог для публічних АТ, акції яких включено до біржового реєстру.

Малого не ображатимуть

«Цей закон змінив баланс протистояння міноритарного акціонера та власника контрольного пакета на користь першого. Документ — це ще один крок назустріч інвесторам, які готові вкладати кошти в нашу країну, навіть під час війни. Крім того, мільйони українських акціонерів дуже давно чекали на те, щоб з ними хоча б трошки почали рахуватись», — каже директор ТОВ «ГРАД-ЗАКОН» Шаді Саад.

Річ у тім, що проблема зловживань мажоритарних акціонерів актуальна для нас, оскільки більшість вітчизняних акціонерних товариств має контрольного акціонера (власник 50%+1 акція), тоді як на Заході акції, особливо великих компаній, розпорошені між величезною кількістю акціонерів.

Дехто непокоїться, що цей закон покращить становище рейдерів, адже наділяє міноритарного акціонера можливостями, яких той раніше не мав. Наприклад, це похідний позов (право міноритарія або їх групи із загальною часткою не менше 5% акцій подати його від імені товариства проти менеджменту для відшкодування збитків). Але експерти вважають, що, якщо товариство впровадило систему корпоративного управління та корпоративної безпеки — шанси рейдерського захоплення мізерні.

Закон також захищає права міноритаріїв. «Їм надано право вимагати викуп належних їм акцій також у разі, якщо вони голосували проти надання згоди на вчинення товариством значного правочину або правочину, щодо якого є заінтересованість (тобто ціна якого понад 100 мінімальних зарплат)», — зазначають юристи.

Нині міноритарії можуть відмовитись від свого пакета лише тоді, якщо голосували проти реорганізації, зміни статутного капіталу чи укладення значного правочину (саме укладення, а не попереднього погодження).

Наглядові ради працюватимуть по-новому

Підвищить інвестиційну привабливість українських підприємств і врегулювання питання обрання та діяльності наглядової ради (НР) акціонерних товариств. «Якщо нині членами НР в Україні можуть бути обрані фізичні і юридичні особи з числа акціонерів, то після набуття чинності закону № 2259 підприємства не зможуть входити до складу НР», — зазначають в юрфірмі «Лавринович і партнери». Крім того, тепер кількісний склад НР потрібно визначати статутом, а не рішенням загальних зборів (як трактує чинне законодавство). Також введено мінімальну кількість членів наглядової ради — п’ять осіб.

«Позитивне введення в законі №2259 вимог щодо незалежних директорів у НР публічних акціонерних товариств. Дуже важливо, що перед другим читанням у законі запровадили відповідне до міжнародної практики визначення незалежного директора. Але, на жаль, ці норми набудуть чинності лише через кілька років», — зазначає голова правління Українського інституту корпоративного управління Олександр Мертенс.

На Заході незалежний директор — це особа, обрана на посаду за умови відсутності професійних, сімейних, особистих або фінансових зв’язків з корпорацією, президентом, гендиректором або іншими виконавчими директорами. На основних майданчиках Лондонської та Нью-Йоркської фондових бірж необхідною умовою того, щоб компанії котирувалися на верхніх рівнях лістингу (допуск цінних паперів до торгів на фондовій біржі й здійснення попереднього і наступного контролю за відповідністю їх та їхніх емітентів умовам та вимогам, встановленим організатором торгівлі), є більшість незалежних директорів у раді директорів. Саме вони обстоюють прозорість і сплату податків, аналізують документи підприємства. Компанія, що має в  складі незалежних директорів, дорожче коштує.

Утім, закон має і недоліки. Наприклад, з документа не зрозуміло, хто саме і яким чином визначатиме, чи підходить кандидат на посаду незалежного директора. Що робити, якщо особа, яка не відповідає займаній посаді, відмовляється самостійно припиняти свої повноваження? Над цими питаннями законодавець, мабуть, ще працюватиме.  

КОМПЕТЕНТНО 

Корупція залишає «агентів впливу» 

Діана СМАХТІНА,
директор з корпоративного управління компанії SigmaBleyzer:

— Зміни, що закладені в закон №2259, позитивні для бізнес-клімату України: в ньому нарешті закріплено ті новації для акціонерних товариств, про які давно тривали дискусії. З-поміж позитивних: похідний позов, правочини із зацікавленістю, відповідальність посадових осіб. Окремо слід відзначити запровадження інституту незалежних директорів. Це важливий крок не тільки з точки зору підвищення вимог до корпоративного управління, а й до заведених у міжнародній практиці стосунків з акціонерами АТ. Але незалежні директори не дадуть корпоративному управлінню позитивного поштовху без розв’язання проблеми корупції в Україні.

Створення комітетів з питань призначення незалежних членів наглядової ради організаційно — позитивний крок (статті 38, 53 та 56 закону про АТ). Але без вимог до роботи цього комітету та відповідальності його членів українська корупція знайде шляхи для запровадження своїх «агентів впливу». Структура власності в акціонерних товариствах, що склалася, зменшує надію на справжню незалежність директорів. 

Із керівників питатимуть  за збитки 

Інна РУДНИК,
юрист фірми «Лавринович і партнери»:

— Революційним у законі № 2259 можна назвати покладення на посадових осіб господарських товариств відповідальності за завдані збитки і, відповідно, надання акціонерам права звертатися до суду із позовами про їхнє відшкодування. Установчі документи більшості компаній передбачають обмеження для керівників укладати угоди без попереднього погодження або на суму, що перевищує встановлений ліміт. Нововведення сприятиме більшій сумлінності керівників та надасть інвесторам додаткові гарантії у разі зловживання директорами наданими повноваженнями. Ініціювати справу можуть акціонери (учасники), які володіють 10% акцій і більше. Брати участь на стороні позивача можуть кілька інвесторів одразу.