Чи можна обдурити державу й уникнути виплати боргу? Де продаються арештовані за борги квартири й автомобілі і чи стане вигідною подібна покупка? На ці та інші запитання під час прямої лінії «Урядового кур’єра» відповів голова Державної виконавчої служби України Дмитро СТОРОЖУК.
Ризики можна передбачити
— О. САМОХВАЛОВА,м. Київ:
— Знайшла в Інтернеті оголошення про продаж арештованого майна, яке нібито розпродають держвиконавці для відшкодування боргу за судовим позовом. А саме — мобільний телефон відомої марки. Продають дешевше, ніж він коштує в магазині. Як пишуть в оголошенні, товар новий, запакований, обіцяють документи і чек, оплата після перевірки телефона на місці. Скажіть, будь ласка, які документи в них вимагати, щоб бути впевненою в легальності покупки і відсутності шахрайства?
— Що стосується арештованого майна, то його реалізацією, зокрема в місті Києві, займається тільки одна організація. Це державне підприємство «Інформ’юст». Таке майно можна придбати лише в системі електронних торгів, на сайті http://torgi.minjust.gov.ua/. Тут ви можете вибрати мобільний телефон, сплатити гарантійний внесок у розмірі 5% від його вартості та взяти участь у торгах. Поруч із товаром, який розміщено в електронній базі, обов’язково вказують номер телефону «гарячої лінії». Зателефонуйте — і вам розкажуть, де і як ви можете ознайомитися з характеристиками мобільного телефона, який вибрали.
При цьому враховуйте той факт, що майно арештоване, і не виключено, що воно було у вжитку. Хоч телефон може бути й новим. Наприклад, у ситуації, якщо він був конфіскований у суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, який порушив митне законодавство, завозивши товар до України. Або якщо комерційна фірма має борги і товар було виставлено на реалізацію, щоб їх погасити. Але все це потрібно перевіряти.
— Т. ЯРМОЛЮК, Дніпропетровська обл.:
— Хочу купити квартиру з торгів, але хвилююся, що потім не зможу в неї заселитися. Чи можна дізнатися про історію квартири, кому вона раніше належала та чому її забрали?
— Таку інформацію ви можете уточнити в державного виконавця. Крім того, на сайті електронних торгів є повний опис кожного лота, в тому числі й квартир, а також номер телефону «гарячої лінії», куди можна звернутися за додатковою інформацією.
З приводу ризику, про який ви говорили, прокоментую. Ви повинні усвідомлювати, що це проблемне майно. У квартирі може проживати боржник. Це жодним чином не впливає на право власності. Якщо квартира буде продана з торгів, у вас буде правовстановлюючий документ, який дасть змогу зареєструвати придбану нерухомість на себе. А ось проблема з виселенням боржника дійсно може виникнути.
Боржник може оскаржити торги. Відсоток того, що рішення суду буде на його користь, невисокий, але загалом у нього таке процесуальне право є.
У разі, коли квартира є вже вашою власністю, але попередній власник не хоче її звільняти, вам доведеться звернутися до суду з позовом про його примусове виселення. На жаль, на сьогодні іншої процедури не існує. Коли у вас буде таке рішення суду, звертаєтеся в державну виконавчу службу за місцем розташування нерухомості. Тоді державний виконавець спільно з правоохоронними органами примусово виселить цю людину.
Надалі цей складний механізм ми, сподіваюся, скасуємо. Нині розробляють законопроект, заснований на досвіді наших колег із Грузії. Йдеться про те, що акт, який підтверджує право власності, автоматично є документом для примусового виселення боржника. Але такі зміни українського законодавства — у майбутньому. На сьогодні ж, якщо колишній власник не хоче добровільно виїхати з помешкання, звернення до суду не уникнути.
І це потрібно враховувати, коли купуєте арештоване майно. Тим паче, що державні виконавці, надаючи інформацію, заздалегідь повідомляють про проблемні квартири, щоб люди розуміли всі ризики. При цьому є багато таких, хто готовий купувати таке майно, тому що воно дешевше, ніж нерухомість, що продається на ринку.
Навесні до мене на прийом приходив чоловік, який купив двокімнатну квартиру в Києві всього за 60 тисяч гривен. У нього виникли проблеми з виселенням колишнього власника, який не хотів взагалі розмовляти на цю тему. А коли приїжджав до нього державний виконавець з рішенням суду, той виходив зустрічати його з рушницею.
Це був березень. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що на захист колишнього власника несподівано стали озброєні молодики, які представлялися однією з ультрарадикальних організацій. А міліція не хотіла реагувати на цей конфлікт.
Нам прийшлося нелегко, але ми проблему вирішили. Потім цей покупець все одно сказав, що в майбутньому купуватиме таку арештовану нерухомість. Тому що економічно це досить вигідно.
Пенсія для пільговика
— Світлана КРИЛОВА, м. Луцьк:
— Мій чоловік — чорнобилець, ліквідатор. Він виграв суд щодо виплати йому заборгованості з пенсії, але рішення не виконується. Хоч виконавчий лист ми отримали ще в березні 2012 року. Поясніть, будь ласка, якщо є рішення суду, чому чоловікові досі не виплатили його пенсію? Державний виконавець каже, що немає коштів, щоб виплатити.
— Ми піднімемо виконавче провадження, про яке ви мені повідомили. Проаналізуємо всі дії, які повинен був зробити державний виконавець. Подивимося, чи Пенсійний фонд здійснив нарахування. Якщо цього не було зроблено, то перевіримо, чи на відповідне відділення Пенсійного фонду накладено штрафи. Якщо цього не було зроблено і керівництво цього відділення порушує закон, ігноруючи рішення суду, то будемо звертатися до правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.
— А пенсію виплачуватимуть?
— Так.
— В. СКОПЕЦЬКИЙ,Київська обл.:
— Дмитре Анатолійовичу, як можна потрапити до вас на особистий прийом? Чи потрібно записуватися заздалегідь?
— Я скасував наказ про попередній запис громадян, щоб середня ланка не відсіювала тих людей, в яких дійсно є проблеми. Я працюю на посаді з березня цього року, і за цей час на особистому прийомі в мене побувало близько 80 людей. Прийоми проводжу двічі на місяць, за таким самим графіком працюють і мої два заступники.
До слова, хочу зазначити, що на прийоми приходять багато боржників, які свідомо надають неповну інформацію. Спочатку я дуже різко реагував на їхні скарги, призначаючи перевірки. Але коли перевірки завершувалися, з’ясовувалося, що боржники навмисно подавали частково інформацію, перекручуючи факти, щоб обмовити державного виконавця і відтермінувати виконання рішення про стягнення боргу.
Взагалі закон дозволяє боржникам звернутися до суду та оскаржити дії державного виконавця. Розуміючи, що справа програшна, вони шукають інших способів, як затягнути час.
Підписуючи договір, думайте про наслідки
— Д. РУСАВСЬКА, м. Київ:
— Мій родич узяв кредит у банку. За угодою я виступаю поручителем. На жаль, у нього немає коштів для виплати кредиту. І банк звернувся до суду, щоб стягнути з нього суму, яку він винен. При цьому представники банку погрожують відібрати квартиру також у мене, якщо я не сплачу замість родича борг. Наскільки реальні такі погрози? Чи можуть мою квартиру арештувати та продати?
— Оскільки ви виступили поручителем, то банк має законне право в судовому порядку вимагати не лише від позичальника, а й від вас погашення кредиту. А ви вже у свою чергу зможете потім судитися з позичальником, щоб він повернув вам гроші. Інакше немає сенсу в інституті поручительства.
— Але коли я виступала поручителем, то не думала, що мені за щось потрібно потім буде платити.
— Ось це й погано. Кожен повинен оцінювати свої ризики. Якщо ви піднімете документи, то побачите, що підписали в банку дуже багато паперів, де берете на себе відповідальність у разі несплати кредиту позичальником.
Банк може звернутися в рамках судового процесу з клопотанням про накладення арешту і на вашу квартиру. Аби таким чином забезпечити виконання позовних вимог. Проте для того, щоб квартиру виставили на торги, потрібне рішення суду про стягнення боргу саме з вас. При цьому виконувати рішення будуть у першу чергу на підставі грошових коштів, наприклад, вашої заробітної плати та рухомого майна, якщо таке є. Тому ще раз підкреслюю, будьте дуже пильними, підписуючи будь-які документи. А у вашій ситуації я пораджу знайти хорошого адвоката, який би консультував вас щодо подальших кроків.
— В. БАШКІН,м.Київ
— Розкажіть, будь ласка, про систему електронних торгів. В яких регіонах працює цей пілотний проект? Які перші результати?
— До бази Системи електронних торгів арештованим майном вже внесено 894 лоти з 10 пілотних областей на загальну суму 176 млн 129 тис. грн. З них: житлові об’єкти на суму 42 млн 129 тис. грн, об’єкти нерухомого майна на суму 6 млн 943 тис. грн, рухомого майна на суму 12 млн 905 тис. грн, нежитлові приміщення на суму 101 млн 47 тис. грн та автотранспортні засоби на суму 13 млн 104 тис. грн.
У перший день електронних торгів, 1 липня, було продано 30 лотів — половину від загальної кількості, виставленої на продаж. Сума від реалізації цих об’єктів становила 1 млн 197 тис. грн, що на 17,6% перевищило початкову вартість.
Торги поки що відбулися в чотирьох пілотних регіонах: у Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській областях і в Києві. Наприкінці липня вони відбудуться ще в шести регіонах — у Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях.
Як розділили арештоване майно
— Ганна СКРИПНИК, Дніпропетровська обл:
— Я подаю заяву про розірвання шлюбу з одночасним розділом майна, яке є спільною власністю. На чоловіка оформлено земельну ділянку і кілька одиниць техніки, на які він не має майнових претензій і добровільно готовий відмовитися від них на мою користь. Але на все це майно накладено арешт (фізичні особи судяться за позикою). Чи можу я отримати при розлученні все арештоване майно у свою власність? І чи надалі зможу використовувати це майно на свій розсуд, зокрема терміново продати? Адже в мене двоє дітей, а будинок, в якому ми мешкаємо всією родиною, — в іпотечному кредиті.
— Майно перебуває під арештом, а це означає, що відчужувати його не можна. Якщо чоловік бере кредит, дружина повинна обов’язково давати письмову згоду, і такий документ завіряється нотаріусом. Тобто, наприклад, подарувати майно чоловік вам не зможе.
Але ви можете звернутися до суду з позовом про розподіл майна при розлученні. Спочатку суд з’ясує, яке саме майно було нажите подружжям спільно, після чого його ділять на рівноцінні частки.
При цьому варто враховувати таке. Якщо суд і винесе рішення про розподіл майна, ви просто не зможете потім це майно зареєструвати і, відповідно, набути законне право власності. Адже процедура виглядає таким чином. Ви приходите з рішенням суду до державного реєстратора, він бере до розгляду документи, порушує справу, а потім направляє запити у різні інстанції та проводить перевірку щодо можливого обтяження прав на нерухоме майно. Коли державний реєстратор з’ясує, що майно перебуває під арештом, він відмовить у реєстрації. А в Законі України «Про власність» є чітка норма, що остаточне право власності настає лише після реєстрації нерухомості. І якщо б ви навіть купили квартиру за договором купівлі-продажу через нотаріуса, то поки ви не зареєструєте цей договір у Державній реєстраційній службі, вона не є вашою власністю. Тобто ви в подальшому не зможете продати цю нерухомість.
— Ж. ГАЛЕНКО,Одеська обл.:
— Я звернувся до виконавчої служби з виконавчим листом, однак мені його повернули у зв’язку з тим, що минув строк надання виконавчих документів. Державний виконавець пояснив, що я можу звернутися до суду, щоб відновити пропущений строк. Чи правильно мені все пояснили? Може, я щось не так зрозумів?
— Пояснили вам усе правильно. Всі можливі строки пред’явлення виконавчого провадження виписані 22-ю статтею Закону України «Про виконавче провадження». Згідно із зазначеною статтею, виконавчі документи мають бути пред’явлені до виконання у визначені строки. Зокрема, посвідчення комісій з трудових спорів, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, — протягом трьох місяців, інші виконавчі документи — протягом року (якщо інше не передбачено законом).
Строки, виписані статтею, встановлюються для виконання судових рішень — з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, — з наступного дня після його постановлення. Для виконання рішень комісій з трудових спорів — із дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення, для інших виконавчих документів — з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред’явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Прикметно, що строки пред’явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.
У цій статті йдеться також про те, що строки пред’явлення виконавчого документа до виконання можуть перериватися: пред’явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; або ж наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу (у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється із дня його повернення. А в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, — з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред’явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред’явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Для інших же виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.
Майно можна переоцінити
— Костянтин Сергійович, м. Київ:
— Я є стягувачем з підприємства-боржника, майно передано на реалізацію за смішними цінами. Чи маю я право через два місяці після передачі майна на реалізацію звернутися з проханням передати частину майна мені?
— Якщо ви вважаєте, що майно пішло на торги за заниженими цінами, то можете ціни оскаржити. Будуть призначені нові оцінювачі, і ціна може змінитися. Але якщо майно вже потрапило на торги, то воно буде реалізовуватися тільки в такий спосіб.
— Оксана, м. Лубни Полтавської області:
— Торік знайомий купив конфісковане авто. Потім колишній власник судився, оскаржуючи реалізацію майна. Ця тяганина тривала досить довго. Скажіть, будь ласка, чи система електронних торгів, яку нині впроваджують, дасть змогу мінімізувати такі ризики?
— Так, система електронних торгів дійсно мінімізує такі ризики. Поясню чому. По-перше, потрібно розділяти майно. Одна справа, коли це арештоване майно, в якого був власник. А інша — коли воно було конфісковане митницею та реалізується в дохід держави. Якщо йдеться про конфісковане майно, там проблем взагалі немає. Ніхто не буде за нього судитися. Максимум може звернутися прокуратура з оскарженням дій оцінювача, який, можливо, занизив вартість. Але вона не буде оскаржувати право власності людини, яка купила таке майно на електронних торгах.
Тепер про іншу категорію майна — арештоване. Хочу вас поінформувати, що ми нині посилили нагляд за тим, щоб майно, яке виноситься на електронні торги, відповідало всім нормативам. Але право оскаржити дії державного виконавця і самі торги ми скасувати не можемо. Це є право громадянина, а в цьому випадку — сторін виконавчого провадження. Громадянин може звернутися до суду у будь-якому разі. Але виграти цей суд буде досить проблематично, бо державний виконавець робить усе відповідно до чинного законодавства.
Від боргів не втечеш
— О. ЗАХАРОВА,Запорізька обл.:
— Як стягнути за рішенням суду з боржника кошти, якщо у нього немає ні грошей, ні майна для погашення боргу?
— У разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи браку майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, стягнення звертається на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Закон чітко встановлює порядок відрахувань із заробітної плати. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи — підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржникові. А якщо такий строк не встановлений, то автоматично передбачається нарахування до десятого числа щомісяця, наступного за звітним. Згадані суб’єкти кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати. У разі несвоєчасного подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника посадові особи несуть адміністративну відповідальність з накладенням штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
— Марта, м. Київ:
— Телефоную на прохання своєї подруги. Скажіть, будь ласка, чи правомірні дії державного виконавця з передачі арештованого майна у вигляді частки у праві спільної часткової власності (частка не виділена) на примусову реалізацію без пропозиції викупу іншим власникам? Поясніть, в яких ситуаціях накладається арешт на майно? Яким чином вирішується питання з корпоративними правами в комерційній структурі?
— Тобто, якщо я правильно зрозумів, ваша подруга винна певну суму грошей і не може погасити борг. Про яку суму йдеться?
— Близько 15 тисяч доларів.
— Коли державний виконавець приймає рішення про накладення арешту на майно, щоб забезпечити стягнення боргу, перед ним стоїть певна градація, зокрема і за сумою боргу. Якщо сума невелика, скажімо, від однієї до п’яти тисяч гривень, то арешт на майно не накладають. В інших ситуаціях примусового виконання рішень майно може бути арештоване.
У ситуації з розподілом корпоративних прав державний виконавець повинен запропонувати викупити частку боржника іншим співвласникам комерційної структури. Вони мають на це переважне право. Щоб ретельніше розібратися в ситуації та з’ясувати, чи повідомлялися про це сторони, потрібно вивчити виконавче провадження. Порадьте подрузі прийти до мене на особистий прийом, щоб ми могли підняти матеріали справи та дати належну оцінку діям державного виконавця.
— О. КОНСТАНТИНОВА,м. Київ:
— Якщо проаналізувати звернення до Європейського суду, то більшість позовів протягом багатьох років стосується невиконання судових рішень. Що, на ваш погляд, потрібно змінити в роботі виконавчої служби, щоб поліпшити ситуацію? Періодично порушується питання про введення в Україні інституту приватних виконавців. Чи підтримуєте ви таку ініціативу?
— Ми нині працюємо над концепцією реформування виконавчої системи. Вважаємо, що та система, яка є, не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Тому перше, що ми зробили — це почали вивчати досвід організації роботи виконавчих служб в усьому світі. Найкориснішим для нас виявився досвід Грузії, тому що у них була така сама система, як і в нас. І там також не виконувалися не тільки рішення суду, а й інших державних органів.
Рішення судів з усього спектру роботи державних виконавців займають тільки 40%. Решта — це санкції компетентних на те органів (нотаріальні написи, санстанція, податкова служба, ДАІ, Пенсійний фонд тощо). Все, що підлягає примусовому виконанню, надходить у виконавчу службу. Тому низький відсоток виконання судових рішень говорить про те, що потрібно змінювати саму систему. Якою вона має бути в реаліях нашої держави, ми зможемо розповісти, коли напрацюємо разом із громадськістю та експертним середовищем єдину концепцію. Тому що ми не хочемо в когось просто взяти модель і зробити з неї кальку для України.
Дійсно, є пропозиції впровадження інституту приватних виконавців. Але в цьому разі незрозуміло, хто буде виконувати рішення, якщо боржником або стягувачем виступає держава. Представники судової гілки влади у свою чергу пропонують віддати державних виконавців у підпорядкування судів, як це колись було. Але тоді знову ж таки незрозуміло, хто буде займатися питаннями примусових стягнень коштів з інших питань, а не тільки за судовими рішеннями. Також обговорюється модель змішаної системи. Це державно-приватна виконавча служба. Така модель, на мій погляд, найефективніша.
Крім реформування самої системи потрібно поборотися з проблемами, які існують у роботі самої служби. Перше — це оптимізація праці. Тобто, змінивши систему, але не змінюючи сам принцип виконання рішень, ми не досягнемо позитивних результатів. Тому над цим питанням ми теж працюємо. Плануємо закінчити розробку єдиної концепції реформування виконавчої системи до вересня поточного року.
«Пряму лінію»
підготувала і провела
Тетяна БОДНЯ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Дмитро СТОРОЖУК. Народився 1985 року у Вінниці. Освіта вища, за фахом правознавець. У 2007—2008 і 2009—2011 роках — юридична практика у великих приватних компаніях. Із січня 2012-го по листопад 2013 року — керівна посада в юридичному департаменті політичної сили, із квітня 2011-го по березень 2014 року — приватна адвокатська практика. З березня 2014 року — голова Державної виконавчої служби України.
ПРЕС-ЦЕНТР «УК»
З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адре- сою: imrich@ukcc.com.ua.
Ми в Google+