Економічна ситуація в нашій країні, на жаль, не дає приводів для оптимізму. Падають обсяги виробництва, скорочується персонал, згортаються плани розвитку. Великий бізнес по-різному намагається реагувати на нові виклики сьогодення. Про те, як це робить компанія «Сіменс Україна», розповів в. о. генерального директора Денис ДРОБИШЕВ.
.jpg)
— З якими проблемами зіткнулася ваша компанія торік?
— Передусім зі скороченням обсягів продажу і призупиненням реалізації деяких проектів. Пов’язано це передовсім із конфліктом у Донецькій та Луганській областях. Один з наших основних напрямів в Україні — металургія — серйозно постраждав. Наприклад, ми змушені були призупинити реалізацію проекту на підприємстві «Донецьксталь».
Друга проблема, яка торкнулася будь-якого виду бізнесу, — стрімка девальвація гривні. Устаткування Siemens недешеве, і ми його імпортуємо. Відповідно доводиться постійно переглядати вартість продукції з урахуванням курсових коливань. І це проблема не тільки для нас, а й для наших клієнтів — часто вони змушені або відкладати реалізацію проектів, або істотно знижувати вартість закупівлі, адже бюджети у гривнях могли затверджувати задовго до девальвації.
— У Донецьку у вас було найбільше представництво. Що з ним тепер?
— Там працювало майже 160 людей. Здебільшого їхня робота була пов’язана з реалізацією проектів з модернізації виробництв металургійної галузі. Оскільки для нас пріоритетна безпека наших співробітників, ми змушені були тимчасово закрити донецький офіс.
Ситуація на сході країни не дає змоги прогнозувати відновлення його роботи. Виконуючи соціальні зобов’язання перед співробітниками, ми перевели частину колег в інші регіональні офіси. Нам важливо бути якомога ближче до замовників, які залишилися у східному регіоні. У нас, наприклад, є проекти в Маріуполі на ММК ім. Ілліча і на Зміївській ТЕС у Харківській області.
— Нещодавно відкрилося представництво у Львові. Чи означає це початок переорієнтації на західний регіон?
— Ми змушені були перевести майже всіх співробітників донецької філії в інші регіональні офіси. Частина персоналу переїхала в Дніпропетровськ і Кривий Ріг — це дає нам змогу залишатися в регіоні і за потреби максимально швидко відновити діяльність щодо заморожених проектів у зоні АТО. Ми територіально близькі до наших клієнтів у східному регіоні: наприклад у Кривому Розі один із наших найбільших замовників — «АрселорМіттал». Частину співробітників перевели в Київ і Львів. Наш львівський філіал існує вже 10 років. Нині перевели туди команду розробників програмного забезпечення для медичного обладнання.
Збираємося вдвічі збільшити групу фахівців у Львові в найближчі 2—3 роки — цей план вже обговорювали у штаб-квартирі Siemens, де наших колег дуже цінують. Розроблення програмного забезпечення нині дуже затребуване, а наші фахівці відомі на цьому ринку.
Україна славиться програмістами настільки, що ця сфера навіть потрапила в поле зору нашого уряду — кілька років тому запроваджено пільгове оподаткування для компаній — розробників програмного забезпечення.
— Яких змін очікують великі компанії в економічній політиці уряду?
— Насамперед — у законі про державні закупівлі. Система має бути ефективною, прозорою і забезпечувати всім учасникам рівні умови. Це вимагає зміни умов проведення процедур.
Приміром, тендерні комітети медичних установ часто включають у тендерні умови застереження: оплачуватимуть обладнання залежно від того, є бюджетне фінансування чи немає. Застереження, звісно, об∂рунтоване з точки зору витрачання та контролю бюджетних коштів. При цьому для західної компанії, яка бере участь у тендері й оцінює фінансові ризики участі в будь-якому проекті, такий ризик не можна не враховувати під час формування цінової пропозиції.
Крім того, імпортери обладнання формують цінову пропозицію для участі в тендерних процедурах з огляду на прив’язку до валютного еквівалента. Такої прив’язки часто нема в умовах тендера, що знову-таки позначається на зміні ціни у бік підвищення. У результаті ціни, які ми пропонуємо держструктурам, і ціни для дистриб’юторів або приватних партнерів (приміром приватних клінік), які забезпечують повну або часткову передоплату з урахуванням прив’язки до валютного еквівалента, істотно відрізняються. Ми змушені закладати фінансові ризики в тендерні пропозиції.
— Зі всіма цими, на ваш погляд, вадами закону компанія бере участь в конкурсних торгах.
— Найчастіше, на жаль, ми просто змушені відмовлятися. Причина проста: ми заздалегідь розуміємо, що з огляду на опубліковані конкурсні умови наша ціна не буде конкурентною, бо в ній закладено курсові втрати, ризики бюджетного фінансування тощо. Ми просто не можемо дозволити собі працювати на збиток.
З тендерами багато парадоксів. Скажімо, лікарні потрібно відремонтувати медичне обладнання, вона навіть має для цього відповідне фінансування. Але кошти виділено лише на ремонт обладнання — за законом про держзакупівлі таке фінансування надають на закупівлю «послуг з ремонту». Однак під час ремонту переважно потрібна заміна запчастин, які вийшли з ладу. Їхня вартість часто може становити до 80—90% вартості ремонту. Але реалізувати поставку ми не можемо, оскільки це інша стаття бюджетного фінансування з іншим кодом: закупівля не «послуг з ремонту», на яке виділено фінансування, а закупівля «товарів/запчастин». І це тільки один із парадоксів нашого законодавства.
— У нас новий міністр охорони здоров’я — з Грузії, з досвідом проведення реформ у цій галузі. У тій країні так само є представництво компанії. Як у них справи з держзакупівлями?
— У нас позитивні відгуки від колег із Грузії — процедури там набагато простіші. Siemens бере участь у значно більшій кількості державних конкурсів, ніж ми в Україні. І це стосується не тільки охорони здоров’я, а й будь-якої галузі держзакупівель. Якщо говорити про медицину, то, на мою думку, вона має бути пріоритетною для реформування.
— Чого ви очікуєте від нинішнього року?
— 2014-й ми закінчили з деяким відставанням від планів. Хоч із поправкою на ситуацію в країні рік закінчили непогано. Розуміємо, що минулий фінансовий рік (а він у Siemens триває з жовтня по вересень) в чомусь не дуже показовий — на початку року ми працювали у звичайних умовах, а труднощі почали з’являтися в другій половині.
У зв’язку з цим прогнози на 2015 рік вкрай стримані — в цьому наші очікування збігаються з тими, що вже озвучили Кабінет Міністрів і Президент України. Але бізнес не стоїть на місці.
Наші колеги зі штаб-квартири були приємно здивовані, що ділова активність в Україні триває, замовлення надходять, проекти реалізують. Так, бюджети переглядають, якісь програми заморожують — особливо пов’язані з модернізацією великих промислових виробництв. Нині не час для великих інвестицій — інвестори займають вичікувальну позицію. Ми враховуємо всі ці тенденції, тому вже наступного року розраховуємо працювати успішно.
Сергій ІВАНЧУК
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Денис ДРОБИШЕВ. Закінчив юридичний факультет Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, а також Київський міжнародний інститут маркетингу – магістр бізнес-адміністрування. Виконує обов’язки генерального директора ДП «Сіменс Україна» з квітня 2014 року. Також обіймає посаду директора юридичного департаменту компанії та відповідає за юридичну підтримку концерну «Сіменс» в Україні, Болгарії, Азербайджані, Вірменії, Грузії та Молдові.
Ми в Google+