Децентралізація — не лише повноваження на місцях, а й відповідальність

Кожна людина, хоч би де жила — у великому місті чи маленькому селищі, прагне, щоб у її помешканні було світло й тепло, а поряд — якісні дороги та розвинена інфраструктура. А щоб так було, слід активно впроваджувати реформи й залучати інвестиції. Отже, в межах проведення колегії Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства було підписано фінансову рамкову угоду про надання Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Україні 400 мільйонів євро кредиту на відновлення та розвиток муніципальної інфраструктури у великих і середніх містах. Від України її підписав віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, від ЄІБ — віце-президент Ласло Бараньяй.

— Завдяки реалізації цієї угоди ми можемо змінити якість послуг для населення та модернізувати застарілу інфраструктуру житлово-комунального господарства, — зазначив Геннадій Зубко, додавши, що загальний період погашення позики за проектами модернізації постачання тепла становить 22 роки, а з модернізації постачання води — 30 років. Відсоткова ставка буде до 2%.

— Це інвестиційна програма з модернізації постачання тепла і води, виконання якої координуватиме Міністерство регіонального розвитку. Програма передбачає реалізацію проектів у середніх і великих містах для захисту та реконструкції міської інфраструктури. Окрім заміни обладнання, буде проведено модернізацію мереж, 80% яких нині у катастрофічному стані, — поінформував урядовець.

У роботі колегії взяв участь Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який наголосив, що нині стратегічна мета країни — нова система державного управління й адміністративно-територіального устрою. Її основа — зміни до Конституції. А щоб ця система запрацювала, необхідно ухвалити сотні законів, які слід готувати вже сьогодні, щоб реальна децентралізація дійшла до самого низу.

— Потрібна нова якість територіальних громад, місцевих рад і керівництва міст. Зокрема й нова виборча система, яка повинна запрацювати, дати змогу реалізувати бюджетну, адміністративну і політичну децентралізацію, — наголосив Прем’єр. — І якщо хтось думав, що децентралізація — це коли всі гроші віддають униз і нам ще будуть знизу розповідати, як ділити кошти центрального бюджету, то це не так. Це двосторонній процес. Ви отримуєте повноваження на місцях, але отримуєте і відповідальність.

Звертаючись до керівництва Мінрегіону, Арсеній Яценюк наголосив, що, на його переконання, у побудові нової якісної країни роль міністерства ключова. Отже, мета — зробити місцеві територіальні громади сильними, потужними та ефективними. Він також зазначив, що обласні державні адміністрації, які виконують нині абсолютно не притаманні їм функції розподілу коштів, втручаються в господарську діяльність, слід ліквідувати. З часом Президент матиме префектів, завдання яких — нагляд за додержанням законодавства на відповідних територіях і координація, а не втручання в діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Усе інше повинно відійти до органів місцевого самоврядування, до територіальних громад.

— Сподіваюся, що парламент знайде в собі сили проголосувати конституційною більшістю за відповідні зміни. Це означає, що після набуття чинності конституційних змін у нас будуть знову проведені вибори до органів місцевого самоврядування, адже такі зміни наділяють територіальні громади зовсім іншими повноваженнями, — сказав Арсеній Яценюк.

Прем’єр-міністр також наголосив, що у новій системі управління державою громадянин країни повинен пам’ятати прізвище Президента, важко згадувати прізвище Прем’єр-міністра і не знати прізвищ міністрів. Але які прізвища він повинен знати — це свого мера, керівника виконавчого органу, депутата на місці, який, отримавши повноваження, отримує і відповідальність перед конкретною людиною, яка йшла на виборчу дільницю і хоче, щоб ті обіцянки, які давали місцеві політики, були виконані. На центральному рівні, за його словами, мають залишитися ключові питання: національної безпеки і оборони, правоохоронної системи, суду, міжнародної діяльності.

Арсеній Яценюк також зазначив, що додаткові доходи від плати за землю останнім часом зросли всього на 14,5 мільйона гривень у межах цілої країни. Але ж держава оперує нині понад 4 мільйонами гектарів землі, з яких належним чином оформлено лише трохи більш як 10%. Отже, бюджет щороку недоотримує 2—3 мільярди гривень. Це означає, що органи місцевого самоврядування зволікають із виконанням своїх функцій, фактично не додаючи грошей нашим платникам податків. Через те що не проводиться інвентаризація земель, немає контролю за їх використанням, немає й доходів місцевих бюджетів. І саме тому немає якісних шкіл, лікарень, доріг. Тому Прем’єр-міністр доручив терміново пришвидшити процес інвентаризації землі всім міністерствам, відомствам та підприємствам, у сфері відання яких вона перебуває.