Можна заблукати у знайомій казці. Так трапилося з моєю сусідкою та її онукою третьокласницею Катрусею. Бабця повела її недавно в Національну оперу імені Тараса Шевченка на оперу Джоакіно Россіні «Попелюшка». Дівчинка згодом дуже емоційно й мальовничо розповідала мені про цей культпохід: «На початку вистави глядачам сказали, що артисти співатимуть італійською мовою, а ми ж її обидві не вивчали. Бабуся пошепки втішила: «Хіба не знаємо цієї казки?» Вона ж сто разів читала її мені, ще маленькій, а потім і я не раз самотужки як тільки засвоїла всі літери.
Та ви не уявляєте, що було потім — ми потрапили ніби не в ту казку. Ні годинника, за яким видно, що Попелюшка невчасно повернулася з балу, ні розкішної карети, яка через її запізнення перетворилася на гарбуз, ні кришталевого черевичка, який тоді, поспішаючи додому, вона загубила… Принц знайшов Попелюшку за браслетом, який подарував їй раніше, її мачухи ми не побачили, замість неї — вітчим… Якби не рядки, що з’являлися над сценою, пояснюючи, про що співають артисти, ми з бабусею навіть не зрозуміли б виставу і не знали, як вдома пояснити її зміст моїм таткові й мамі»…
В Україні не лише Катруся та її бабуня виховані на «Попелюшці» переважно Шарля Перро, хоч інтерпретацій цього зворушливого сюжету у фольклорі народів світу — понад тисяча, одна з найвідоміших — «Попелюшка» братів Грімм, та Россіні теж змінив казку по-своєму.
Можна не впізнати не лише сценічну «Попелюшку», а й рідне місто — якщо побачити його на художніх знімках «Казкового Києва» в інтерпретації автора й керівника цього мистецького проекту Ірини Чорної, фотографів Ірини Джуль та Юрія Журавля, дизайнера костюмів і декору Дарини «Червоної Ворони», візажистів Юлії Сабліної та Анни Богдан і флористки Христини Есипчук. На цих світлинах найчарівніші місця нашої столиці постають ілюстраціями відомих казок, а в образах казкових героїв — знані особистості України.
Перед однією фотографією «Казкового Києва» усвідомлюєш, що люди — велетні не тільки поряд з мушками чи мурахами. Вони гулліверні і в столичному парку «Україна в мініатюрі», де вищі від будинків навіть сидячи, — як от Кузьма Скрябін в одяганці головного персонажа «Мандрів Гуллівера» Джонатана Свіфта.
А от де знайти в Києві квітку, щоб уміститися в ній, як співачка-телеведуча Ольга Цибульська, крихітною Дюймовочкою? Така знайшлася на водоймі парку «Нивки», а як вона там виросла — то вже інтрига творців проекту.
Нізащо не помітиш без підказки, що Есмеральда Віктора Гюго на одному знімку з козеням, а на іншому — танцює з бубном не біля собору Паризької Богоматері в Парижі, а в перевтіленні Анни Добриднєвої з гурту «Пара Нормальних» опинилася в Києві поряд з костьолом Святого Миколая.
Після того, як визначиш, немов одну із заморочок кросворда, де саме в Києві фонтан, поблизу якого сфотографували побачення персонажів казкаря Ганса Крістіана Андерсена; і скоріше здогадаєшся, хто на знімку «Олов’яний солдатик та Балерина» на пуантах поряд із Арсеном Мірзояном, ніж ідентифікуєш Тоню Матвієнко… Потім мимоволі озиратимешся на цьому місці в Маріїнському парку: чи, бува, не з’явилися вони там знову?
Та ще більш інтригуюче, ніж розгледіти в андерсенівській Балерині київську співачку, ідентифікувати в столиці України вузесеньку вуличку з бруківкою, в яку так вписався на світлині «Оле-Лукойє» герой іншої казки Андерсена: тому, хто не бував у музеї «Київська фортеця», зробити це навіть не відаю як. А от я на перепутті з іншого приводу: не можу відповісти собі, де й коли Віктор Бронюк органічніший — на сцені як соліст гурту «ТіК» чи в казковому образі Оле-Лукойє?
Переселення до нашого рідного Києва казкових персонажів, спійманих фотооб’єктивом за мить, а затриманих на знімках проекту «Казковий Київ» значно надовше; адаптація в їхніх образах наших відомих сучасників… Через це переплетення прикмет різних країв, часів, реальностей і фантазій, людей і вигаданих персонажів з їхніми звичками та обставинами Київ сприймається несподівано й зворушливо. Це, звісно, відчули жителі й гості столиці на виставці світлин «Казкового Києва» в ТЦ «Метроград» і, гадаємо, помітять наші читачі, роздивившись деякі з виставкових фотографій на шпальті «Урядового кур’єра».
Людмила ЯНОВСЬКА,
Світлана СКРЯБІНА (фото),
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+