На частку житлового сектору припадає понад 37% світового споживання енергії. Цю цифру можна зменшити, якщо вже на етапі спорудження будинку закладати принципи енергоефективності. Саме так роблять у Нідерландах, де енергоефективне будівництво стало важливим елементом державної політики ще через вартість енергоносіїв — там вона одна з найвищих у ЄС. А ще порівняно з іншими секторами економіки саме в цьому секторі є найпотужніший потенціал щодо енергозбереження. Навіть найпростіші проекти дають змогу заощаджувати до 20% енергії. Проте подекуди реалізація заходів з енергозбереження вимагає значних фінансових ресурсів, а отже продуманої державної політики.

Нові стандарти

Курс на енергоощадне будівництво країна взяла після нафтової кризи 1973—1974 років. Почали зі стимулювання модернізації об’єктів, які вже існують, наприклад теплоізоляції 2,5 мільйона осель. З ухваленням у 1992 році Будівельного кодексу Нідерландів почалася нова фаза енергоефективного будівництва. А в 1996 році уряд запровадив програми, у межах яких втілили кілька пілотних проектів: Morrapark, Ecodus, Ecolonia, Nieuwland. Вони були базою для аналізу технічних можливостей матеріалів та пошуку нових технологій. З’ясували, що енерговитрати домогосподарств можна скоротити на 40%.

Трохи пізніше в нормативно-правову базу Нідерландів ввели поняття коефіцієнта енергоефективності будівлі — це максимальна теоретична витрата енергії будівлею за окремий період з урахуванням розмірів поверхонь та географічної орієнтації. Відтоді цим стандартам мали відповідати всі новобудови. Також через низку стандартів та рекомендацій держава створила умови, в яких використання енергетично неефективних, застарілих технологій та обладнання стає невигідним.

Наступний етап енергоощадного будівництва почався у 2006 році. Тоді Нідерланди у сфері енергетики стали орієнтуватися на: зниження енерговитрат на 13% до 2020 року, доведення частки відновлюваних джерел енергії до 20% тощо. Потрібно було модернізувати 500 000 будівель та збільшити коефіцієнт енергоефективності для новобудов.

Нині в Голландії завершився етап експериментального будівництва та дослідної експлуатації енергоефективних будівель. Уже апробовано й запущено у виробництво матеріали, компоненти інженерних систем, розроблено методики їх проектування. Минули і часи дорогих будматеріалів. Голландські виробники налагодили випуск полегшених стінових матеріалів, теплоізоляційних виробів, автоматики та світлопрозорих виробів з високими теплотехнічними і гігієнічними характеристиками.

Фахівці підрахували: додаткові витрати на зведення енергоефективних будівель невеликі, до 15% вартості об’єкта. Проте дають змогу надалі істотно заощаджувати. Прагматичні голландці розглядають підвищення енергоефективності будинків як довгострокову та вигідну інвестицію.

Пасивний дім

Нині енергоефективною в Нідерландах вважають будівлю, в якій на 70% оптимізовано енергетичні процеси. Це так званий пасивний сонячно орієнтований будинок, якому для опалення та гарячого водопостачання не потрібно зовнішніх джерел.

Повністю забезпечити енергоефективність будівлі можна шляхом збільшення площі скління та використання термосолярних установок разом із збалансованою конструкцією та правильним географічним розташуванням.

Один з визначальних чинників під час будівництва — те, як будинок орієнтований до сонця. Взимку його південний бік найефективніше поглинатиме сонячну енергію, а отже, дасть додатковий обігрів, а завдяки значній площі скління промені сонця проникатимуть всередину.

Однак тут потрібно чимало дорогого скла та недешевих автоматизованих систем розподілу тепла та вентиляції. І ще. Основна вада сонячно орієнтованих будівель — їх перегрівання влітку (інколи до 40 градусів). Енергоресурси для охолодження «знаходять» за рахунок систем пасивного охолодження та рекуперації тепла. Рекуператором тепла в Нідерландах оснащують кожну другу нову будівлю. У холодну пору року повітря, що виходить із приміщення, передає тепло повітрю, що надходить. У теплу пору — навпаки. Тож не треба підключатися до зовнішніх систем опалення.

Останнім часом люди дедалі частіше облаштовують у таких будинках підземні системи підігріву, які «працюють» на теплі грунту. Підігріте повітря надходить у приміщення, де перебувають люди, за цим пильно стежить автоматика, що отримує сигнали від датчиків концентрації вуглекислого газу. Один з різновидів такого обладнання — гідротеплонасоси. І тільки в тих місцевостях, де мало сонячного світла, такі системи комбінуються з опалювальними котлами, які працюють на біомасі.

Для теплоізоляції будинків використовують комбінації новітніх та природних матеріалів — здебільшого ніздрюваті бетонні конструкції, в яких 70—80% об’єму становить повітря. Їх комбінують із природними матеріалами (дерево, камінь, очерет і навіть солома). Такі конструкції найкраще зберігають тепло і на 14% ефективніші, ніж поширені в Україні пінополістирольні блоки.

Не останню роль відіграє й ощадливе використання води. Голландці підрахували, що в душових і туалетах витрачається маже 60% чистої води, яка в країні дорога. І встановлюють спеціальні водоощадні та водоочисні пристрої, які усувають даремні витрати води. А підігріває воду сонячний колектор.

Тож власники «пасивного» будинку істотно заощаджують значну частину свого бюджету.

Від редакції.Спорудження «пасивних» будинків у світі стає все популярнішим. Європа, яка взяла курс на зменшення споживання енергоносіїв, особливо підтримує цей процес. У грудні 2009 року країнами ЄС була прийнята директива Energy Performance of Buildings Directive, яка вимагає, щоб до 2020 року якомога більше будинків були наближені до енергетичної нейтральності.

В Україні люди теж цікавляться спорудженням «пасивних» будинків. Перший такий дім в Україні зведено у 2008 році, потім з’явилося ще кілька. Але це поки що одиниці. Втім, можливо, дороговизна енергоносіїв змусить забудовників звертати увагу на технології, вигідні й для довкілля, і для гаманця. 

Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ,
другий секретар Посольства України в Нідерландах,
для «Урядового кур’єра»