Цього разу на порядку денному засідання Національної ради реформ головним було питання економічної стратегії та її впливу на майбутнє країни. Президент Петро Порошенко зауважив, що довгостроковий план змін має бути зрозумілим абсолютно всім українцям, а представники влади під час його розробки повинні чітко прописати економічні аспекти, котрі потрібно втілити в життя.

Глава держави нагадав про провал спроб здійснити структурні реформи в країні наприкінці 1990-х і в середині двотисячних років через брак політичної волі та реформаторської політичної більшості, потужний опір організованих груп впливу, які захищали свої вкорінені інтереси, і популізм.

Повертаючись у нинішні часи, Петро Порошенко розкритикував Закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Він означив популістські дії народних обранців, які ухвалювали цей документ: «Політична кон’юнктура перед місцевими виборами дається взнаки. Їхнє наближення спонукає певних політиків до солодких обіцянок, нездійснених мрій. Лівацьким ідеям немає місця в нашій коаліції».

Стимул — економічна лібералізація

Окремо Петро Порошенко озвучив інтереси жителів підконтрольної Україні Луганщини. Там люд вимагає рішучих реформаторських дій влади. Члени Нацради реформ мають зважати на це, і тому розробити не простий, а правильний економічний рецепт. Президент означив суть політики: це — покращення якості життя українців у стабільній, довгостроковій перспективі. Однак, щоб забезпечити стале економічне зростання, слід гарантувати високий рівень економічної свободи та ефективний, тобто привабливий інвестиційний клімат.

«Цей шлях ми повинні пробігти, — означив позицію глава держави. — Світовим досвідом доведено, що країни, які дають своїм громадянам більше економічної свободи, досягають вищого рівня доходів і кращих стандартів життя».

Концепцію економічних реформ на засіданні представляв міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус. Такий погляд Петро Порошенко назвав ліберальним економічним маніфестом, який повною мірою відповідає і Коаліційній угоді, й Програмі дій уряду.

Він підтримав закладені у концепції принципи дерегуляції, хоча й визнав, що «дерегуляторна гільйотина заводиться повільно». Профільному міністру Президент порадив залучити міжнародний арбітраж для вирішення інвестиційних спорів, допоки не нормалізується робота в нашій судовій системі. Та закликав виконавців пришвидшити розробку податкової реформи. «Нам треба більше надходжень. Але ця річка швидко висохне, якщо ми згідно зі стратегією економічної лібералізації не використаємо реформу для стимулювання вільного підприємництва та економічного розвитку. Реформа не повинна вилитися у збільшення податкового навантаження на економіку, у збільшення податкового тиску», — наголосив Президент.

Податок на зарплату буде єдиним

Про наміри Мінекономрозвитку скоротити оподаткування фонду заробітної плати йшлося окремим пунктом. Петро Порошенко запропонував присутнім у залі посадовцям об’єднати податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір у єдиний податок на заробітну плату.

До речі, він підтримає податкову реформу за умови збереження в ній єдиного податку для малого та середнього бізнесу. «Ми повинні чітко розуміти, що це — збереження робочих місць. Значного надходження до державного бюджету це не дасть, а просто виштовхне значну частину бізнесу, який ще жевріє, в тінь. Я вважаю допустимою дискусію по ставках, але головне в цій системі — її простота в адмініструванні, і ця перевага має бути збережена для всіх груп, — передає слова Президента його прес-служба. — Я занепокоєний темпами підготовки до податкової реформи та її синхронізацією з бюджетним процесом. Сьогодні — це крайній термін, коли ми маємо це обговорити, презентувати, розробити і зареєструвати у Верховній Раді».

Глава Адміністрації Президента Борис Ложкін розповів, що очолювана ним структура та Державна фіскальна служба готують законопроекти щодо спрощення адміністрування податків і зборів. Їх внесуть на розгляд парламенту восени. За прогнозом посадовця, документи ухвалять до 1 жовтня. У текстах потрібно значно скоротити обсяг інформації, обов’язкової для надання у податковій звітності. Це і створення єдиної форми уніфікованої податкової звітності з податку на прибуток підприємств замість нинішніх п’яти форм за видами діяльності, це і скорочення кількості додатків до декларації із 14-ти до щонайменше дев’яти.

У планах керівництва АП й запровадження єдиної річної декларації зі сплати єдиного податку та ставки єдиного внеску і спрощення процедур її подання. А ще — відмова від подвійного підтвердження подання декларації та застосування штрафів у разі подання уточненої інформації. Відповідні законопроекти у ВР надійдуть до 1 жовтня, а на практиці вони запрацюють, за ідеального сценарію, з січня 2016-го. Щодо змін стане все зрозумілим, коли час на адміністрування податків і зборів скоротиться із 350-ти до 100 годин на рік.