«Урядовий кур’єр» продовжує аналізувати місцеві бюджети. Ми вже розповідали про Прикарпаття. Що відбувається в інших областях?

Чернігівщина. Працюватиме кожна копійка

Бюджетної «ковдри» 2015 року на Чернігівщині має вистачити на всі найважливіші моменти життя області. Однак дірки місцями таки світять. Є 12 мільйонів гривень заборгованості по зарплаті.  І хоча торік ця сума була  в 2,5 раза більшою, це не зменшує негативного забарвлення факту існування цієї проблеми.

Утім, навіть в умовах нинішньої кризи, фінансову ситуацію в області втримано на належному рівні. Загальний розмір доходів обласного бюджету з урахуванням міжбюджетних трансфертів — 2,5 мільярда гривень, що всього на кілька відсотків, але більше, ніж торік.

Директор департаменту фінансів ОДА Валерій Дудко зазначив: згідно з новим кодексом за обласним бюджетом тепер закріплено 10% податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки. Ці надходження прогнозують у сумі 16,5 мільйона гривень.

Для області з держбюджету заплановано видатки на централізовані заходи на суму 76 мільйонів гривень.  Так, бюджетним установам передадуть матеріальні цінності, зокрема підручники для малозабезпечених дітей. Йдеться і про заходи в межах окремих державних медичних програм — на 49% більше, ніж торік. Планується збільшити видатки на медикаменти з урахуванням подорожчання, особливо імпортних медпрепаратів. Передбачено забезпечити слуховими апаратами дорослих і дітей, щоб цього року повністю закрити це питання. В обласну лікарню буде спрямовано майже вдвічі більше коштів на гемодіаліз для хворих з хронічною недугою нирок. Не обійшли увагою діагностику та лікування цукрового діабету.

На 10% більше проти минулого року передбачено на медикаменти для швидкої медичної допомоги, адже в сільській місцевості нині це чи не єдина можливість отримати ліки в нагальний для людини період. Також передбачається придбати матеріали для інгаляційної анестезії. Заплановано забезпечити онкодиспансер новим мамографом. На черзі і придбання спецавтомобіля кардіодопомоги та ремонт трубки комп’ютерного томографа для обласної дитячої лікарні.

На 6% більше, ніж торік буде спрямовано на інтернатні заклади, які підпорядковані департаменту соціального захисту. Також передбачається утримання трьох центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Видатків на освіту буде на 14% більше, ніж торік. Збільшено також видатки на розвиток культури й спорту, цивільного захисту, на матеріальне забезпечення батальйонів, що дислокуються на території області.

Головне — раціонально використати кошти. Якщо працюватиме кожна копійка, область і надалі лишатиметься на пристойному рівні.

Не залишаться без підтримки і центри реабілітації. Фото з сайту facebook.com

Сумщина.У реальному форматі часу

Як наголосила директор департаменту фінансів Сумської ОДА Олена Батраченко, бюджетна децентралізація суттєво вплинула на формування і переформатування річного кошторису — насамперед у частині власних доходів. Так, установлено нові нормативи відрахувань податку на доходи фізичних осіб: відтепер замість 25 до обласного бюджету зараховують 15% зібраних на території області коштів, а з державного бюджету передано 10% надходжень податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки.

Зі спеціального до загального фонду обласного бюджету передано екологічний податок та збільшено обсяг його зарахувань з минулорічних 10 до нинішніх 55%, удвічі знижено відрахування рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення — з 50 до 25%.

Дохідна частина нинішного бюджету становить 2 мільярди 782 мільйони гривень, або майже на 10% більше, ніж торік, а видаткова на мільйон менше. По суті, кожна друга гривня буде використана на бюджетну сферу, лідером у якій залишається медицина — її питома фінансова частка становить понад 47%.

Чи не вперше за останні роки депутати відкрили певні перспективи перед аеропортом «Суми» — на облаштування місцевого вантажного термінала теж закладено кошти, аби таким чином вдихнути нове життя в розвиток бізнесу і підприємницької діяльності на аеронапрямі.

Серед новацій — три субвенції від держави на охорону здоров’я, утримання шкіл-інтернатів та професійно-технічних училищ.

Тобто бюджет максимально враховує нинішню економічну ситуацію в регіоні й значною мірою — можливі зміни чи коливання. Це стосується і бюджету обласного центру, у прийнятті якого досягли певного порозуміння, насамперед з представниками громадських організацій та об’єднань.

Міський голова Сум Олександр Лисенко наголосив, що під час підготовки бюджету влада звернулася до всіх без винятку розпорядників коштів, керівників комунальних підприємств і установ, аби вони надали свої пропозиції і рекомендації. Більшість із них уже враховано, решту неодмінно візьмуть до уваги наприкінці першого кварталу, коли коригуватимуть бюджет.

На медицину передбачено 31 мільйон гривень, або в 10 разів більше, ніж торік. Майже 40 мільйонів використають на будівництво внутрішньоквартальних доріг і тротуарів — у місті діє окрема програма з їхнього благоустрою. Враховуючи складну транспортну ситуацію на пасажирських маршрутах, передбачено 29 мільйонів на придбання нових і 2 мільйони — на ремонт старих тролейбусів. На ремонт ліфтів також виділено 7,5 мільйона гривень. Тож є сподівання, що задавнену проблему таки вдасться розв’язати.

Черкащина. Є резерви для наповнення

Обласний бюджет уперше публічно обговорювали представники громади. Активісти уточнювали видатки за окремими статтями, вносили свої пропозиції. Кошторис, за оцінкою багатьох депутатів, вийшов соціально орієнтований, збалансований за доходами та видатками.

Так, доходи загального фонду заплановано в обсязі 3,1 мільярда гривень. На думку голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка, бюджет цілком реальний для виконання, є чималі резерви для його наповнення. Торік ситуація була складнішою, однак завдяки плідній роботі з обласним управлінням Державної фіскальної служби України область навіть перевиконала запланований бюджет. Тепер теж розробляють відповідний план заходів.

Бюджетний ресурс цілком дає змогу забезпечити першочергові видатки на заробітну плату, розрахунки за енергоносії та комунальні послуги в комунальних установах. Область власним коштом (а не медичної субвенції) забезпечить харчування хворих у медичних закладах. В обласних комунальних закладах — створить умови для реабілітації військових, які повертаються із зони АТО. Також на 18 мільйонів гривень порівняно з минулим роком збільшено ресурс на утримання підопічних в інтернатних закладах. Збільшено й видатки на придбання інсуліну і забезпечення лікування в обласній лікарні хворих на хронічну ниркову недостатність. Загалом окрім коштів, передбачених медичною субвенцією, на охорону здоров’я додатково спрямують 47 мільйонів гривень.

Цього року на утримання обласного бюджету передано чимало закладів, які раніше фінансувала держава. Зокрема, це — установи професійно-технічної освіти, обласні осередки та спортивні школи, заклади ветеринарної медицини. Область знайшла ресурси, аби забезпечити і їхнє фінансування.

Вінниччина. Буде ресурс і на розвиток

Обласний бюджет на цей рік — 3 мільярди і майже 941 мільйон гривень. Його дохідна частина на 6 мільйонів більша від видаткової. Тож є певний ресурс на розвиток. Найбільше коштів депутати надали на охорону здоров’я, освіту і науку, культуру і мистецтво, соціальне забезпечення, сільське і лісове господарство, а також на програми, що стосуються сім’ї, молоді й спорту. Близько 8 мільйонів закладено на фінансування обласної єдиної комплексної правоохоронної програми, якою передбачена допомога військовим технікою, засобами захисту і зв’язку тощо. Зокрема, обласний бюджет підтримуватиме прикордонний загін, військкомати, допоможе в ремонті бази військової частини в місті Гайсині. В основному фінансовому документі області матеріально підкріплено розвиток енергозбереження, малого і середнього підприємництва.

Оскільки на цей рік заплановано місцеві вибори, то 1,6 мільйона гривень, які в проекті бюджету заклали на довибори, депутати спрямували у резервний фонд з подальшим використанням коштів на першочергові потреби територіальної громади. Сюди ж пішли 200 тисяч гривень, передбачені на висвітлення роботи обласної влади.

Цього року видаткова частина обласного бюджету менша від минулорічного. Зумовлено це бюджетною децентралізацією. Наприклад, районні лікарні тепер фінансуватиме не обласний, а районні бюджети. Та, якщо порівняти по всіх статтях видатків, зокрема й на культуру, соцзахзист, медицину (окрім районних лікарень), видаткова частина обласного бюджету зросла на 10% порівняно з минулорічною.

На думку першого заступника голови ОДА Андрія Гижка, обласний бюджет абсолютно не загрозливий для бюджетних закладів та програм, які прийняли і фінансували у попередні роки. Це — бюджет перемін і можливостей, бо фактично змінилася податкова база. «Торік ми забезпечили виконання обласного бюджету на понад 105 відсотків. Це реальна база, яку ми не збільшували, бо розуміли, що бізнес працюватиме за непростих економічних умов. З урахуванням цієї бази і заклали цифри в обласний бюджет», — зауважив він.

Як і раніше, основні надходження обласний бюджет отримає від податку з доходів фізичних осіб. Утім тепер у його структурі питома вага цього податку значно зменшиться і становитиме 67% до планового обсягу надходжень. Це пов’язано з впровадженням нових джерел надходжень. Наприклад, 10% податку на прибуток підприємств, якого раніше не було, дасть можливість залучити приблизно 38 мільйонів гривень. На користь територіальної громади і те, що скасовано поняття «загальний» і «спеціальний» фонди, «перший» і «другий» кошики. Наприклад, надходження від екологічного збору можна використовувати й на інші цілі.

У значних обсягах обласний бюджет отримає допомогу від державного як дотацію і субвенцію. Вони дуже потрібні на фінансування залізничних лікарень та фізкультурно-спортивних товариств, утримання яких з держбюджету передано на обласний. Прийняв він також 9 професійно-технічних училищ.

Процес створення обласного бюджету не завершився. У лютому-березні депутати уточнять та скоригують розподіл коштів, для чого залишили ресурс у понад сто мільйонів гривень. 

Матеріали підготували Євдокія ТЮТЮННИК, Олександр ВЕРТІЛЬ,  
Владислав КИРЕЙ, 
Олег ЧЕБАН, «Урядовий кур’єр»