Про необхідність державного контролю за діяльністю туроператорів, перспективи сільського туризму та інших напрямів туристичної галузі розповів під час прямої лінії «УК» заступник голови Державного агентства України з туризму та курортів Андрій ШЕНІН.

Тарас ПЕТРІВ,  м. Івано-Франківськ:

Заступник голови  Держтуризмкурорту  Андрій ШЕНІН.— Добрий день, Андрію Олександровичу! Розкажіть, будь ласка, які перспективи у сфері туризму в Україні?

— Україна володіє величезним потенціалом, що дає їй змогу бути одним із лідерів туристичного ринку Східної Європи. Увагу туристів дедалі більше привертають нові туристичні напрямки, і Україна має усі передумови  найближчими роками стати країною, затребуваною у світовому туризмі. Це важливо для нас, ми вважаємо розвиток індустрії подорожей і туризму одним зі шляхів сталого розвитку економіки нашої держави.

Нині під керівництвом віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула Держтуризмкурорт розробляє Державну цільову програму розвитку туризму та курортів на період до 2022 року. Реалізація цієї програми дасть змогу реалізувати наш туристичний потенціал. Україна має значні туристичні ресурси, які генерують потужний інтерес туристів у всьому світі. Ці туристичні ресурси можуть стати надійним фундаментом для динамічного розвитку сфери туризму в Україні.

Світлана ЖЕЛЯСКОВА, м. Київ:

— Часто з друзями їздимо в Карпати. Останнього разу зіткнулися з тим, що власник садиби, з яким домовилися заздалегідь, не виконав усіх домовленостей. Як зробити так, щоб туристів не обманювали? Як себе убезпечити від таких ситуацій?

— По-перше, туристам бажано користуватися перевіреними готелями. Як і в більшості країн світу, вони повинні мати певну кількість зірок. В Україні — це свідоцтво про відповідну категорію (кількість зірок). З реєстром свідоцтв готелів, які отримали певну категорію, можна ознайомитися на офіційному сайті Держтуризмкурорту у відкритому доступі.

Що стосується садиб для надання послуг  із сільського туризму, тут можуть допомогти громадські організації, в які об’єднуються самі власники садиб. Як я вже зазначав, державних стандартів для надання цих послуг немає, однак є громадські стандарти. Наприклад, Всеукраїнська спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму проводить свою так звану внутрішню категоризацію. На їхньому сайті також є перелік садиб, які вони рекомендують для відвідування.

Плануючи придбати тур, цікавтеся у турагентів, якого саме туроператора вони представляють. Пам’ятайте, що турагент є лише посередником, який продає туристам турпродукт того чи того туроператора. Угоду треба укладати саме з туроператором (і читати  цю угоду дуже уважно!). На сайті Держтуризмкурорту розміщено реєстр ліцензованих туроператорів та іншу актуальну інформацію.

Етнографічний туризм має хороші перспективи. Фото з архіву редакції

— У разі чого можна скаржитися через ваш сайт? У вас є певна служба, яка реагує? Дуже цікаво: якщо когось справді обдурили, приходить скарга — і що далі, як працює цей механізм?

— Право здійснювати перевірки порушень у діяльності туроператорів ми отримали лише нещодавно. Бо Держтуризмкурорт як новостворений орган виконавчої влади (після адмінреформи. — Ред.) не мав правонаступництва, тому був позбавлений можливості здійснювати цю контрольну функцію. Та влітку 2013 року з ухваленням певних наказів Мінінфраструктури ситуація змінилася. Так, були затверджені вимоги до Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності та Порядок здійснення контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.

З їх прийняттям Держтуризмкурорт отримав  інструментарій реалізації функції контролю за додержанням туроператорами ліцензійних умов. Є квартальний план перевірок, який розміщують на офіційному веб-сайті Держтуризмкурорту. При його формуванні обов’язково враховують скарги, що надходять на адресу Держтуризмкурорту.

За результатами перевірки складається акт перевірки, у разі порушень — розпорядження про усунення порушень. Невиконання цього розпорядження може стати підставою для прийняття рішення про анулювання туроператорської ліцензії.

Так, під час літнього туристичного сезону 2013 року було виявлено факт невиконання туроператором умов договору на туристичне обслуговування під час організації відпочинку кількох груп дітей. За результатами перевірки, яка щойно завершилася, Держтуризмкурорт видав розпорядження про відшкодування туристам завданих збитків. У разі його невиконання можливе позбавлення туроператора ліцензії.

— Чи варто врахувати міжнародний досвід Росії і скасувати ліцензування туроператорської діяльності?

— Питання дискусійне. Ми нині спілкуємося з представниками суб’єктів туристичної діяльності і профільними асоціаціями, вони проти скасування ліцензії для туроператорів. Навіть більше — є пропозиції повернутися до ліцензування турагентської діяльності.

Юрій КОМОВ,  АР Крим:

— На якому етапі перебуває розроблення закону про сільський зелений туризм?

— Свого часу розробляли кілька окремих законопроектів, спрямованих на врегулювання питань розвитку сільського туризму. Але обрано інший шлях. Це внесення відповідних змін до законів, якими регулюється ведення приватного домогосподарства. А також Податкового кодексу та законів «Про особисте селянське господарство», «Про туризм» та інших. У них має бути врахований пріоритетний розвиток сільського туризму. Обов’язково врахуємо і пропозиції громадськості.

В Законі «Про особисте селянське господарство» є визначення, за яким власник може займатися сільським туризмом. Але практика свідчить, що цього не достатньо.

Потребує змін й оподаткування цієї діяльності. Ми вважаємо, що сільський туризм має розглядатися як частина ведення особистого селянського господарства, тобто щоб на нього не справлявся податок на прибуток.

Водночас багато господарів активно розвивають власну справу, дехто будує міні-готелі і навіть цілі пансіонати. Звісно, ці об’єкти мають оподатковуватися за іншим принципом.

Юлія НАЗАРЕНКО,  голова районної ради, Кремінський район  Луганської області:

— У нас в районі буксує створення курорту місцевого значення. Бо є законодавча колізія. Це закони України «Про курорти» та «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». В першому є вимога про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, а в другому законі є лише «санітарно-епідеміологічна» експертиза. Різниця в одне слово, а нам — величезна проблема.

— Справді, така проблема існує. Виникла вона через неузгодженість законодавчих норм. З цього приводу до нас звертаються органи місцевого самоврядування, яким ця правова колізія не дає змоги використовувати механізми, передбачені Законом України «Про курорти». Ми разом з нашими колегами із Міністерства охорони здоров’я працюємо над узгодженням законів. А щодо оголошення курорту місцевого значення у вашому районі, то Держтуризмкурорт обов’язково підтримає таку ініціативу.

Анатолій ПАВЕЛКО,  м. Львів:

— Після запровадження в енергетиці так званого «зеленого тарифу» в Карпатському туристичному регіоні як гриби після дощу почали з’являтися малі гідроелектростанції, причому в найбільш привабливих туристичних місцях — національних парках, інших об’єктах природно-заповідного фонду. Це призводить до проблем зі сплавом туристичними гірськими річками, з рибальством. Краєвиди такі, що туристи не хочуть їхати.

— Чи моніторить Державне агентство з туризму та курортів ситуацію з малими ГЕС і як ставиться до цієї проблеми? Чи планує якимось чином впливати на цю ситуацію? — Нас турбує питання туристичної привабливості Карпатського регіону.

Україна є учасником Карпатської конвенції, яка декларує сталий розвиток регіону. А це означає збереження природних ресурсів, їх раціональне використання та підтримку екологічного балансу.

Ці принципи також будуть закладені в основу Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року, над якою ми працюємо. Щодо вашої схвильованості, пане Анатолію, малими ГЕС у Карпатах,  зазначу, що це питання прямо не належить до компетенції Держтуризмкурорту.

Андрій ЧЕРЕШНІЙ,  м. Вінниця:

— Останнім часом стало бридко приїжджати в Крим — там суцільні паркани. Маю на увазі навіть не те, що там щось відгороджують, забирають, а привабливість краєвиду. Іде суцільний паркан, навіть не видно моря. Турист не відчуває себе в Криму. Якось це планують регулювати чи, може, вже регулюють? Все-таки якщо говоримо про розвиток регіонів як туристичних, то й питання їхнього естетичного вигляду теж грає певну роль.

— Розв’язанням проблеми благоустрою територій повинні опікуватися місцеві органи як виконавчої влади, так і самоврядування. Крім того, в Україні є також законодавчо закріплені норми і вимоги до забудови територій, особливо прилеглих до водойм, які ніхто не має права порушувати. Потрібен контроль за їхнім дотриманням. Гадаю, в такому випадку нам не доводитиметься, перебуваючи на узбережжі Чорного моря, споглядати  море лише через паркан.

— Багатьох дуже цікавить питання безпеки під час мандрівок Україною. Чи є якась карта, інтерактивна, де позначено найспокійніші регіони, і куди краще не варто їхати? До кого звертатися у разі виникнення проблем?

— Питання безпеки туристів комплексне, адже містить кілька складових: це і безпека життя, і здоров’я, і безпечність самих туроб’єктів. Туристи повинні гарантовано туди дістатися і здоровими звідти повернутись. А для цього такі об’єкти мають бути інформаційно й інфраструктурно облаштовані.

Від початку створення Держтуризмкурорту в 2011 році започатковано процес опису, інвентаризації, комплексної оцінки та паспортизації туристичних об’єктів у державі.

«Пряму лінію» підготував та провів Олег ЛИСТОПАД, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Андрій ШЕНІН. Народився 1975 року в м. Києві. Закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, магістр державного управління. Відтоді працює на керівних посадах у центральних органах виконавчої влади у сфері туризму.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни  ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua