Цьогоріч на потенційних студентів чекають суттєві нововведення та кілометрові черги до приймальних комісій, проте українці дедалі частіше обирають навчання в інших країнах

ВСТУПНА КАМПАНІЯ-2010

Щоб незабаром здобути омріяний статус студента, вчорашнім 11-класникам за останні півроку довелося чимало похвилюватися - міністр освіти Дмитро Табачник поступово змінив правила вступу до вищих навчальних закладів. Якщо кілька попередніх років поспіль випускники віддавали перевагу тільки предметам, з яких треба було писати тести, то в березні цього року школярі дізналися, що окрім сертифіката з результатами ЗНО у приймальні комісії доведеться нести і шкільний атестат. Тож, аби полегшити життя вступникам, "Урядовий кур'єр" вирішив зібрати докупи усі цьогорічні зміни.

КОРУПЦІЇ - ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО?

Минулого року значна частина освітян була обурена тим, що із запровадженням ЗНО (а саме тестування мало знищити корупцію як у школах, так і в вишах) випускники вчили виключно "потрібні" предмети і зазвичай повністю ігнорували решту шкільних дисциплін. Тож не дивно, що 11-класникам, аби отримати хороші оцінки, довелося надолужувати прогаяне за лічені місяці. Відтепер пилом на полицях атестат учорашніх школярів не припадатиме - під час цьогорічної вступної кампанії врахують його середній бал за 200-бальною шкалою.

Батьки потенційних студентів по-різному сприймають нові правила. "Ми підтримуємо врахування атестата - наша донька закінчила школу із золотою медаллю: тож, можливо, саме атестат їй і стане в нагоді при вступі в університет, -щиро сподівається киянка Вікторія Фесенко. - Невигідно це лише тим учням, які зазвичай протирали штани на останній парті!"

А ось харків'янин Петро Мельник з мамою випускниці не згоден: "Коли у 2009-му відмінили випускні екзамени, і батьки, й діти зітхнули з полегшенням - не треба було давати хабарі шкільним учителям. А цього року педагоги, не соромлячись, назвали вартість кращого атестата для мого сина. Корупція знову повернулася в школи"!

У Міністерстві освіти наводять свої аргументи: атестат враховуватиметься у всіх випадках, та коли при вступі до вишу на одне місце претендуватимуть кілька чоловік з однаковою сумою балів, набраних на тестуванні, зарахують абітурієнта з кращим атестатом. До речі, якщо ви отримали документ про загальну середню освіту значно раніше (до 2007 року включно), при вступі до вишу без відриву від виробництва можете брати участь у конкурсі за результатами тестування або вступних іспитів.

У ЧЕРГУ ЗА ОСВІТОЮ

Іще одна ексклюзивна новинка від Міносвіти - цього року абітурієнт матиме можливість одночасно подати документи в 5 українських ВНЗ, до того ж, у кожному з них обрати максимум 3 спеціальності. Це насамперед пов'язано з тим, що вступна кампанія-2009 запам'яталася шаленими чергами біля дверей приймальних комісій. Деякі "умільці" тоді водночас штурмували по кілька десятків вишів, встигаючи подати свої документи на 80 факультетів! Тож приймальні комісії працювали в режимі авралу.

Щоб урахувати гіркий досвід, цьогоріч значно скоротять період прийому документів: приймальні комісії відчинять двері для абітурієнтів 15 липня, а закінчиться прийом 22-31 липня (залежно від ВНЗ). Творчі конкурси відбудуться з 23 по 30 липня. Києво-Могилянська академія цього року навіть відмінила внутрішнє тестування. Проте чи полегшать ці заходи роботу, поки що важко сказати напевне. "Буде ще складніше, - розводять руками в приймальній комісії Київського національного університету ім. Т. Шевченка. - Якщо торік ми під час вступної кампанії працювали до 12-ї ночі, тепер, мабуть, доведеться сидіти цілодобово, та ще й без вихідних. Адже в провідних державних вишах країни кількість абітурієнтів не зменшиться!"

Працівники приймальної комісії вже думають про довжелезні черги дітей та їхніх батьків, які вишикуються 15 липня: сюди щороку приїжджають подавати документи випускники з різних куточків України. За словами теперішніх першокурсників, минулого року доводилося займати чергу з 3 години ночі. Тож навіть уявити важко, як армія майбутніх абітурієнтів подасть в КНУ документи всього за 7 днів: знервовані батьки і діти з ранку до вечора потерпатимуть від літньої спеки - можливо, доведеться чергувати машинам "швидкої".

А от кому не поталанило, то це пільговикам! Минулого літа вони окупували найпопулярніші українські виші та, навіть маючи значно меншу кількість тестових балів, витіснили з бюджетних місць відмінників. Проте значна кількість пільговиків була липовою - щоб їхня дитина вступила в престижний ВНЗ поза конкурсом та ще й "на бюджет", батьки готові були віддати кілька десятків тисяч доларів за потрібну медичну довідку.

Тому цього разу профільне міністерство дає пільговикам шанс подати оригінал атестата лише до одного вишу з правом вступити до нього поза конкурсом, а в решту - спробувати свої сили на загальних засадах. Відтак в інших талановитих дітей з високими тестовими балами шанси потрапити до бажаного закладу кращі. 2010 р. дозволили також вишам (згідно з відповідним рішенням приймальної комісії) допускати до конкурсу абітурієнтів, які під час тестування набрали менше 124 балів з непрофільних предметів. Водночас із профільних дисциплін ВНЗ прийматимуть абітурієнтів з тестовим результатом не нижчим 180 балів.

Проте ці нововведення - далеко не межа. Оцінку абітурієнта, переконані в МОН, треба формувати за формулою: результати ЗНО + середній бал атестата + оцінка іспитів у самому виші. Тож уже наступного року слід очікувати повернення до вступних екзаменів. Хоча психологи застерігають, що дітям, для яких кожен екзамен - неймовірний стрес, буде психологічно важко витримати стільки випробувань за короткий проміжок часу: шкільні атестаційні контрольні, тести та ще й вступні іспити у кількох інститутах та університетах.

"Одначе відбір повинен бути - сьогодні кількість випускників шкіл дорівнює кількості місць у вишах, - запевняє ректор Нацакадемії управління Сергій Єрохін. - Якщо раніше вступали лише ті, хто добре закінчував школу, зараз до вишів ідуть усі підряд".

ОСВІТЯНСЬКИЙ КАРТ-БЛАНШ

То чим керується молодь, обираючи той чи інший заклад? "УК" поцікавився у торішніх випускників-рекордсменів тестування по Україні, який ВНЗ вони обрали і чому. З десяти опитаних вундеркіндів з різних куточків країни, які мали право на бюджет, шестеро навчаються в КНУ ім. Шевченка. "Подавав документи тільки в цей виш на два напрямки: міжнародні відносини та економіка, - розповідає киянин Олександр Ветчинов. - Віддав перевагу Інституту міжнародних відносин. Більшість з моїх однокласників з Голосіївського ліцею N 241, які теж написали тести на 200 балів, пішли в Шевченка, а кому до душі технічні науки - в КПІ". Відомий юний геній з села Фурси, що на Київщині, Олександр Соболь, переможець Всеукраїнської олімпіади з фізики, теж обрав КНУ, але фізмат.

Найпрестижніші столичні університети чекали і на абсолютну рекордсменку минулорічного тестування Олену Дацьків з м. Долина Івано-Франківської обл., проте талановита дівчина спинилася на Львівському медуніверситеті - давно мріяла стати хірургом.

А що робити тим, хто не має ні високих балів, ні довідки про пільги? Тут вихід один - розраховувати на власні знання! Безумовно, на вибір багатьох дівчат і юнаків, які стоять на порозі дорослого життя, впливає думка батьків: будеш вчитися в цьому університеті, а потім працюватимеш в оцій компанії. Проте найвагомішу роль відіграє престижність навчального закладу, якість освіти в ньому, а відтак і перспектива працевлаштування. Деякі ВНЗ "спеціалізуються" на підготовці фахівців з певних напрямків. Приміром, роботодавці відзначають, що юристів найкраще готують у Харкові й Одесі, економістів - у Києві і Донецьку, інженерів - у столиці, Донецьку та Львові.

"Мій друг - відомий юрист, мав змогу оплатити навчання своєму сину в будь-якому виші, але відправив його вчитися на юриста до Харкова, - розповідає президент однієї з юридичних компаній Віктор Сергійович. - Каже, у сина мішки під очима, але він впевнений, що від навчання, а не відвідування нічних клубів - у місцевому виші дуже строго ставляться до науки, незалежно від розміру батьківського гаманця".

Колишні випускники ВНЗ на власному досвіді переконалися, наскільки важливою є якість вищої освіти.

"Вже на перших курсах педагоги дали таку базу знань, що, приміром, статті з Сімейного кодексу ми могли серед ночі напам'ять розказати! - запевняє випускниця Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Ірина Данильченко. - А оскільки закони в нашій країні змінюються досить часто, викладачі навчили швидко орієнтуватися в документації. Тому краще здобувати освіту в державних вишах - там працюють досвідчені викладачі, та й дипломи надійніші. Адже у приватника можна роками платити за навчання, отримати диплом, а потім раптом виявиться, що виш не має ліцензії на вашу спеціальність, тому диплом недійсний або такої спеціальності взагалі в природі не існує". Отже, обираючи приватний виш, зважте всі "за" і "проти", порадьтеся з рідними, а при подачі документів не забудьте довідатися про наявність ліцензії на обрану спеціальність.

КOМПЕТЕНТНO

Ярослав БОЛЮБАШ,
директор департаменту вищої освіти МОН:

- Кількість ВНЗ у країні потрібно скорочувати. Для цього необхідно, щоб усі вони були підпорядковані МОН, після чого треба об'єднати потужні університети за регіональним принципом. Можна й за галузевим, але там, де це можливо. І не треба хвилюватися, що медичний університет стане частиною технічного: може, тоді з'явиться діагностична апаратура, якщо там будуть навчатися медики. А щоб покращити якість освіти, треба, аби на вагу золота був професор, а також, щоб було все чесно, - оцінки студентам треба виставляти тільки за знання! Зараз уже з'являється така мотивація, бо роботодавці при прийомі на роботу почали ретельно перевіряти знання й уміння - проводять своє тестування, опитування тощо. Це передумова до якісного навчання. Сьогодні існує внутрішня та державна перевірка якості освіти у вишах на різних етапах навчання, а коли незабаром буде ще й міжнародна, тоді буде непереливки багатьом.

Станіслав НІКОЛАЄНКО,
екс-міністр освіти:

- Якість - це коли 50-60% студентів можуть отримати якісну вищу освіту за своїм профілем! У кращих вишах світу на одного викладача припадає 4-5 студентів, а в Україні - до 13-14 студентів. Тому зараз вам ніхто не скаже, скільки саме нашій країні потрібно вишів. Треба виробити чіткі критерії для університетів: наприклад, встановити на державному рівні, якими у ВНЗ певної акредитації повинні бути кадровий, методичний фонди, скільки площ, яким має бути технічне забезпечення тощо. Навчальні заклади, які не дотягують до цієї планки, відпадуть автоматично. Зменшувати кількість ВНЗ адміністративним шляхом не можна - я свого часу зробив це і отримав 85 судових позовів. Важливо перевіряти якість освіти на різних етапах навчання. Скажімо, я був дуже здивований, коли ми перевіряли знання у студентів в одному з житомирських ВНЗ - там із 103 осіб 100 написали контрольну роботу на "двійки"!

РЕЙТИНГ КРАЩИХ ВИШІВ УКРАЇНИ-2010*

1. Київський національний університет ім. Т. Шевченка
2. Національний університет "Києво-Могилянська академія"
3. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"
4. Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
5. Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого (м. Харків)
6. Донецький національний технічний університет
7. Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
8. Національний авіаційний університет
9. Національний університет харчових технологій (м. Київ)
10. Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

* На думку провідних роботодавців - за даними
Київського міжнародного інституту соціології та компанії СКМ